
- •1 Розрахунок каскаду зі спільним емітером у діапазоні звукових частот
- •1.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою:
- •1.2 Вибір напруги живлення.
- •1.3 Вибір потенціалу спокою колектора
- •1.4 Визначення режиму транзистора з постійного струму
- •Ik0 (2…3) Uвих. M*2fвCн (1.12)
- •Ik0 (10…20) Iкбо (1.13)
- •Iкср доп (1,2…1,5) Iк0 (1.18)
- •Iкmax (2,2…3) Iк0 (1.19)
- •1.6 Розрахунок опору резистора емітерної стабілізації Re
- •1.7 Розрахунок опору колекторного навантаження
- •1.8 Розрахунок кола зміщення
- •1.9 Розрахунок параметрів кола зворотного зв’язку
- •1.10 Визначення вхідного опору підсилювального каскаду
- •1.11 Розрахунок амплітудно-частотних лінійних спотворень
- •1.12 Розрахунок підсумкових параметрів каскаду
- •1.13 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •2 Розрахунок каскаду з паралельним від’ємним зворотним зв’язком по напрузі
- •2.1 Визначення коефіціента підсилення за напругою
- •2.2 Вибір напруги живлення
- •2.7 Розрахунок резистора зворотного зв’язку Rзз
- •2.8 Розрахунок параметрів каскаду
- •2.9 Лінійні спотворення каскаду в діапазоні високих частот
- •2.10 Розрахунок нестабільності колекторного струму
- •3 Розрахунок емітерного повторювача в діапазоні звукових частот
- •3.1 Вибір резистора емітерного навантаження
- •3.2 Визначення режиму роботи транзистора з постійного струму
- •3.3 Вибір транзистора
- •3.4 Розрахунок кола зміщення
- •3.5 Розрахунок вхідного опору каскада Rвх ск
- •3.10 Розрахунок елементів, що визначають спотворення в діапазоні низьких частот
- •4 Багатокаскадні попередні підсилювачі
- •4.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою
- •4.2 Вибір режиму роботи транзисторів
- •4.3 Розрахунок струму спокою транзистора vt2
- •Vkvt2 eж / 2 (4.5)
- •4.4 Визначення струму спокою транзистора vt1
- •4.5 Розрахунок опору резисторів Rк1, Rк2
- •4.6 Визначення параметрів режиму з постійного струму транзистора vt1
- •4.7 Розрахунок подільника в базовому колі транзистора vt1
- •4.8 Розрахунок кола зворотного зв’язку
- •4.9 Розрахунок підсумкових характеристик підсилювача
- •4.10 Розрахунок лінійних спотворень
- •Додаток а
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до практичних занять і самостійної роботи
з дисципліни “Пристрої підсилення сигналів”
для студентів спеціальності 6.050901 напрямку ″Радіотехніка″
всіх форм навчання
2009
Методичні вказівки до практичних і самостійних занять з дисципліни “Пристрої підсилення сигналів” для студентів спеціальності 6.050901 напрямку ″Радіотехніка″ всіх форм навчання/ Укл. В. О. Борисенко, В. С. Кабак – Запоріжжя: ЗНТУ, 2009.– 48с.
Укладачі: В. О. Борисено, ст. викладач
В. С. Кабак, к. т. н., доцент
Рецензент: С. В. Морщавка, к. т. н.
Відповідальний за випуск: В. О. Борисенко, ст. викладач
Затверджено
на засіданні кафедри
“Радіотехніка і телекомунікації”
Протокол № 12 від 02.02.09р.
Зміст
1. Розрахунок каскаду зі спільним емітером у діапазоні звукових
частот...………………………………………………………………….4
2. Розрахунок каскаду з паралельним від’ємним зворотним зв’язком
по напругою..…………………………………………………………..20
3. Розрахунок емітерного повторювача у діапазоні звукових
частот.......................................................................................................29
4. Багатокаскадні попередні підсилювачі..…………………………….36
Додаток А………………………………………………………………...45
Додаток Б…………………………………………………………………47
Додаток В………………………………………………………………...48
1 Розрахунок каскаду зі спільним емітером у діапазоні звукових частот
Рисунок 1.1 - Типова схема каскаду зі СЕ
На рисунку 1.1 наведена типова схема каскаду зі спільним емітером (СЕ) з використанням послідовного зворотного зв’язку по струму.
Для забезпечення стабільності робочої точки використовується емітерна термостабілізація за допомогою Re. Дрейф потенціалу спокою кола колектора, який залежить від коефіцієнта підсилення за постійним струмом Kuo - Rk/Re, складає всього KU0*2мВ/K, тому на практиці їм звичайно нехтують. Висока термостабільність каскаду досягається за виконанням умови IеoRe т =25.3мB.
Максимальне
значення Rе
визначається
розмахом напруги сигналу на виході Uвих
m
і
мінімальною напругою насичення
коллектор-емітер UKe
нас.
(як
правило, для малопотужних транзисторів
UKe
нас.
0.5…1В).
Коло зворотного зв’язку по змінній
складовій Re,
Rзз,
Ce
забезпечує коефіцієнт підсилення за
напругою, який відповідає вимогам.
Технічне завдання на розрахунок окремого каскаду, як правило, включає:
- амплітуду напруги електрорухомої сили джерела сигналу – Едж,
- вихідний опір джерела сигналу – Rдж,
- максимальну вихідну напругу (амплітудне значення) – Uвих m,
- опір навантаження – Rн,
- коефіцієнт нелінійних спотворень – KГ,
- верхню робочу частоту – fв,
- нижню робочу частоту – fн,
- рівень лінійних спотворень на верхній робочій частоті – Мв,
- рівень лінійних спотворень на нижній робочій частоті – Мн.
1.1 Визначення коефіцієнта підсилення за напругою:
У процесі розрахунку необхідно ураховувати послаблення сигналу у вхідному колі підсилювача. Коефіцієнт передачі вхідного кола визначається, як:
Kвх = Rвх /(Rвх + Rдж), (1.1)
де Rвх – вхідний опір каскаду .
Оскількі перед початком розрахунку вхідний опір каскаду Rвх невідомий, то орієнтовно вибирають його в межах 0,5 … 5 кОм, а в подальшому розрахунку значення Rвх, Kвх уточнюються.
Наскрізний коефіцієнт підсилення за напругою дорівнює
Ku* = Uвих / Eдж = Kвх *Ku (1.2)
Звідси
Ku = Ku*/ Kвх = Uвих / Eдж * 1/ Kвх (1.3)
Тобто коефіцієнт підсилення каскаду Ku потрібно забезпечити з деяким запасом, щоб урахувати втрати корисного сигналу на опорі джерела.
1.2 Вибір напруги живлення.
Зв’язок між вихідною напругою та напругою живлення задається співвідношенням [1]
Uвих m= (Eж – Uкe нас) / 2(1+Re / Rк) Eж / 2(1+ Re / Rк) (1.4)
Співвідношення (1.4) отримано з припущення, що для забезпечення максимально динамічного діапазону роботи каскаду потенціал колектора вибраний рівним Vk=Eж/2.
Тому співвідношення (1.4) можна використати для визначення напруги живлення Eж, якщо Eж не задано:
Eж 2Uвих m (1+Re / Rk) + Uкe нас (1.5)
За попереднім вибором відношення Re / Rк необхідно мати на увазі, що більше значення Re (отже і URe) покращить термостабільність каскаду, але зменшить і коефіцієнт підсилення за напругою і динамічний діапазон роботи.
Тому на практиці відношення Re / Rk вибирається в межах
Re / Rк 0,1…0,3 (1.6)
Оскількі Uвих max відоме з технічного завдання, то вибираючи Re / Rк з (1.6) та прийнявши орієнтовно Uke нас 0,5…1.0В, з (1.5) розраховуємо напругу живлення.
Напруга живлення підсилювача повинна задовольняти (1.5) та обиратися зі стандартного ряду напруг, що рекомендовані, а саме: 3В, 6В (6.3В), 9В, 12В (12.6В), 15В, 24В, 27В.
Значення Eж 18В використовують, як правило, у потужних підсилювачах звукової частоти.