64. Рекомендації мса 530 стосовно вибору статей для тестування з метою одержання аудиторських доказів.

Розробляючи аудиторські процедури, аудитор повинен визначити відповідні методи відбору статей для тестування. Аудитор може;

а) відібрати всі статті (100% перевірка);

б) відібрати конкретні статті;

в) здійснити аудиторську вибірку.

Рішення про те, який підхід застосувати, залежатиме від обставин, а застосування будь-якого одного із зазначених вище способів (чи їх поєднання) може бути доцільним за конкретних обставин. Хоча рішення про використання конкретного методу (чи поєднання методів) формується на основі ризику суттєвого викривлення стосовно твердження, що тестується, та ефективності аудиторської перевірки, аудитор повинен впевнитися в тому, що застосовувані ним методи є ефективними щодо надання достатніх та відповідних аудиторських доказів для досягнення мети аудиторської процедури.

Аудитор може вирішити, що найдоречніше було б досліджувати всю генеральну сукупність статей, що складають залишок по рахунку або клас операцій (або страту в складі такої генеральної сукупності). Стовідсоткова перевірка малоймовірна у випадку тестів контролю;

вона частіше стосується детальних тестів.

Аудитор може вирішити відібрати конкретні статті з генеральної сукупності, ґрунтуючись на таких факторах, як розуміння аудитором суб'єкта господарювання, оцінений ризик суттєвого викривлення та характеристики генеральної сукупності, що тестується. Відбір конкретних статей на підставі суджень стосується ризику, не пов'язаного з вибіркою.

Конкретні статті, що відбираються, можуть включати:

-Статті з великою вартістю або ключові статті.

- Усі статті, вартість яких перевищує визначену суму.

- Статті для одержання інформації.

- Статті для перевірки заходів контролю.

72. Структура аудиторських висновків за їх формами і видами відповідно до мса 700, 701, 800.

Як вказано в МСА 200, метою проведення аудиту фінансових звітів є надання аудиторові можливості висловити думку стосовно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності.

Аудиторський висновок має таку структуру:

а) заголовок;

б) адресат;

в) вступний параграф;

г) відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

д) відповідальність аудитора;

е) аудиторська думка;

ж) інші обов'язки стосовно надання висновку;

з) підпис аудитора;

Заголовок, що вказує на те, що це є висновок незалежного аудитора, наприклад "Висновок незалежного аудитора", підтверджує, що аудитор виконав всі відповідні етичні вимоги стосовно незалежності, та відрізняє висновок незалежного аудитора від висновків, зроблених іншими.

Адресат. Національні закони та нормативні акти часто вказують, кому повинен адресуватись аудиторський висновок щодо фінансових звітів загального призначення в даній країні. Зазвичай аудиторський висновок щодо фінансових звітів загального призначення адресується тим, для кого він готувався, як правило, для акціонерів або найвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання, фінансові звіти якого проходять аудиторську перевірку.

Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти. Аудитор повинен вказати в своєму висновку, що управлінський персонал несе відповідальність за підготовку1 та достовірне відображення інформації в фінансових звітах у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, та ця відповідальність стосується:

Відповідальність аудитора.

В аудиторському висновку слід вказувати, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки.

Інші обов'язки стосовно надання висновку

В деяких країнах аудитор може мати додаткові обов'язки щодо надання висновків з інших питань, які будуть доповнювати обов'язки аудитора щодо висловлення думки про фінансові звіти. Так, наприклад, аудитору можуть поставити завдання висловити думку щодо деяких питань, якщо вони привернуть його увагу під час проведення аудиту фінансових звітів. З іншого боку, аудитору можуть поставити завдання виконати додаткові процедури та висловити думку щодо їх результатів,; або висловити думку з конкретних питань, наприклад, адекватності облікових книг та записів. Аудиторські стандарти конкретної країни часто дають поради щодо обов'язків аудитора стосовно конкретних додаткових обов'язків під час надання висновку в даній країні.

Підписання висновку робиться від імені аудиторської фірми, особисто аудитора, або двома підписами, якщо це необхідно в конкретній країні.

Аудитор датує висновок щодо фінансових звітів датою не раніше, ніж дата, на яку він отримав достатні та відповідні аудиторські докази, на основі яких й буде базуватись його висновок щодо: фінансових звітів.