3

Тема 1: Значення зелених насаджень в системі озеленення населених пунктів.

План:

1. Функції рослинного покриву в населених пунктах

2. Вплив рослин на мікроклімат та склад повітря

3. Захисні властивості зелених насаджень

4. Вплив антропогенних факторів на зелені насадження

1. Функції рослинного покриву в населених пунктах

Cтрімкі темпи урбанізації на планеті та бурхливий розвиток науково-технічного прогресу створили цілий ряд проблем екологічного, естетичного, природоохоронного характеру, у вирішенні яких визначною є роль зелених насаджень. Саме тому озелененню населених пунктів зараз приділяється велика увага.

Зелені насадження здійснюють значний вплив на планувальну структуру міста, є одним із найважливіших факторів у створенні та покращенні санітарно-гігієнічних та мікрокліматичних умов життя людей, а також у формуванні архітектурного ландшафту населеного пункту.

Традиційні функції, зелених рослин в звичайній екосистемі:

1. виробництво первинної продукції в результаті фотосинтезу

2. формування життєвого простору для консументів та редуцентів

Специфічні функції зелених насаджень:

1. Стабілізація температурного режиму

2. Стабілізація вітрового режиму

3. Підвищення відносної вологості повітря та “згладжування” її добових та сезонних коливань

4. Виділення кисню в атмосферу

5. Збільшення концентрації аніонів (які сприятливо впливають на здоров’я людини) в атмосфері

6. виділення біологічно-активних речовин, які знищують патогенні мікроби

7. Поглинання пилу та шкідливих газів

8. Зниження рівня шуму

9. Затримання частини опадів і зменшення поверхневого стоку

10. Покращення структури та родючості ґрунту

11. Затримання снігового покриву та талих вод

12. Закріплення сипучих пісків, зниження рівня ерозії ґрунту

13. Поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів

14. Беруть участь в організації території та формуванні архітектурно-художнього вигляду міста

2. Мікрокліматична функція зелених насаджень.

Зелені насадження здатні чинити вплив різного масштабу: на міське (сільське) середовище в цілому (глобальний вплив) та місцевий вплив (локальний) на мікроклімат та інші показники комфортності середовища на території невеликого району чи навіть у межах самого насадження.

Міські насадження покликані наближувати умови навколишнього середовища до оптимальних показників, що характеризують так звану зону комфорту.

Фактори, які впливають на комфортність:

1. Температура

2. Освітленість

3. Швидкість вітру

4. Вологість повітря

5. Рівень шуму

6. Забрудненість атмосферного повітря

7. Психологічні фактори

В середньому температурний інтервал зони комфортності перебуває в межах 18-24°С при швидкості вітру2-6 м/с і вологості 30-70%. Нижній рівень світлової комфортності знаходиться приблизно на 25-30 % сумарної сонячної радіації.

Крім кліматичних факторів, на комфортність також впливають рівень шуму, який в комфортних умовах не повинен перевищувати 45 дбА вночі та 65 дбА вдень, ступінь забрудненості атмосферного середовища (в цьому випадку не повинні перевищуватися норми ГДК). Психологічна комфортність порушується або надлишком подразнюючих елементів (наприклад, більше 5-7 різних кольорових ефектів одночасно), або навпаки, монотонністю (багаторазове повторення одного ритму, напр. в алейних посадках дерева лише однієї породи, використання тільки одного елемента озеленення тощо).

Важливо пам’ятати, що комфортність визначається не одним, а одразу сумою факторів середовища.

Зелені насадження і сонячна радіація.

Температурний режим місцевості визначається здатністю предметів відбивати чи поглинати сонячну енергію. Кількість сонячної енергії, відбитих від якоїсь поверхні, виражене в процентах, називається альбедо. Чим сильніше альбедо має предмет, тим менше він нагрівається.

Різні предмети, які оточують людину, мають різне альбедо.

Щебінь 2,0

Асфальт 4,0

Ґрунт 4,5

Мармур білий 5,5

Штукатурка 8,0

Бетон 8,5

Цегла червона 10,0

Пісок 14,5

Рослини мають досить велике альбедо – від 8 до 46%, залежно від розмірів, форми, щільності та розміщення листків. При цьому зростає кількість відбитої, а не прямої радіації. Під кронами дерев формується особливий мікроклімат. Температура повітря може знизитися на 2-4 °С по відношенню до відкритої ділянки місцевості.

Габітус крони суттєво впливає на температурні показники під кронами дерев: у сосновому лісі температура ґрунту на 6% вища, ніж у листяних дерев. При зімкнутості крон 100% під їх покрив проникає не більше 10 % сонячної радіації.

Вплив насаджень на рух повітряних мас.

Рух повітря – один із найважливіших факторів, що визначає мікроклімат ділянки земної поверхні. Зелені насадження формують постійні повітряні течії, які перемішують повітря, виносячи шкідливі гази у верхні шари атмосфери. Вдень свіже повітря надходить від зеленого масиву, а ввечері – до нього.

Особливо важливе провітрювання місцевості в спекотному кліматі. Поширена думка, що чим спекотнішим є клімат, тим густішими мають бути насадження. Але виявилось, що в густих заростях повітря застоюється, формуючи задушливі умови. В такому разі рекомендують використовувати досить високі дерева, під якими вільно б рухались повітряні маси, а також – певну ажурність крони та „продухи” між кронами для створення вертикальних потоків.

Вплив рослин на іонізацію повітря.

Іонізація повітря – це збільшення в ньому концентрації матеріальних носіїв електричних зарядів атмосферних іонів (аероіонів). Розрізняють два типи аероіонів:

• Легкі аероіони (n), які можуть нести як позитивний, так і негативний заряд

• Важкі аероіони (N), які несуть лише позитивний заряд.

Найкращий вплив на організм людини спричиняють легкі негативні іони, діючи на функціональний стан периферичної та ЦНС. Важкі аероіони несприятливі для людського організму. Вони виникають із молекул диму, аерозолів, випарів органічних речовин тощо.

Зелені насадження можуть збільшувати кількість легких аероіонів. Ця властивість залежить від видового складу насаджень.

Рослини, що підвищують кількість легких аероіонів:

Акація біла

Дуб звичайний

Верба біла

Клен сріблястий

Ялиця сибірська

Горобина звичайна

Бузок звичайний

Тополя чорна

Число легких іонів в 1 см³ повітря над лісами складає 2000-3000, в міському парку - 800, в промисловому районі - 200-400, в закритому багатолюдному приміщенні - 25-100.

Кращими іонізаторами повітря є змішані хвойно-листяні насадження. Соснові насадження тільки в зрілому віці здійснюють сприятливу дію на його іонізацію, оскільки унаслідок пари скипидару, що виділяється молодими рослинами, концентрація легких іонів в атмосфері знижується. Летючі речовини квітучих рослин так само сприяють підвищенню в повітрі концентрації легких іонів. Іонізація лісового повітря в 2-3 рази вища у порівнянні з морським і в 5-10 разів - з киснем атмосфери міст. Тому ліси, що утворюють зелений пояс навколо міст, здійснюють значну благотворну дію на оздоровлення міського середовища, зокрема збагачують повітряний басейн легкими іонами.

Фітонцидність зелених рослин.

Фітонцидами (фітогенами) називають створювані рослинами леткі захисні сполуки, які здатні пригнічувати життєдіяльність бактерій, грибів і найпростіших. Наприклад, фітонциди дуба і ялівця знищують збудників черевних захворювань, фітонциди черемхи, горобини і того ж ялівця токсичні для шкідливих комах і навіть черв’яків. Сосна звичайна володіє фітонцидною дією до білого і золотистого стафілокока. Білий стафілокок знищують також акація біла, барбарис звичайний, береза звичайна, дуб звичайний, болотний і червоний, верби, ялини, модрини, софора японська, тис, туя західна, осика. Фітонцидною активністю володіють і трав'янисті рослини - газонні трави, квіти і ліани.

На інтенсивність виділення рослинами фітонцидів впливають сезонність, стадії вегетації, грунтово-кліматичні умови, час доби.

Максимальну антибактеріальну активність більшість рослин проявляє в літній період. Тому деякі з них можна використовувати як лікувальний матеріал.