2.1. Диференціальні емоції.
Теорія диференційних емоций – теорія, що фокусується на окремих емоціях, які мають центральне значення для мотивації. Класичні роботи Дарвіна, Фрейда, Вудвортса звертали увагу свої роботи на серйозний вплив емоції на мотивацію людини, але вони обґрунтовували емоції як такі. Для класифікації і більше близького розгляду емоцій ґрунтувалася теорія диференційних емоції. Вперше цей термін було сформульовано у роботі психолога Сильвана Томкинса у роботі «Афект, уява, свідомість». Надалі ця теорія була розвинена психологами Полом Экманом і Керроллом Изардом.
Сільван СоломонТомкинс (1911 – 1991) - теоретик і психолог особистості, розробник теорії афекту і сценаріїв теорії.
Пол Екман (народився 15 лютого 1934 (19340215) року) — видатний американський психолог професор Каліфорнійського університету у Сан-Франциско. Найбільший фахівець у галузі психології емоцій, міжособистісного спілкування, з психології та розпізнавання брехні.
Изард Керрол Елліс (рід. 1923) — американський психолог, професор клінічної психології факультету психології університету Делавер. Фахівець у сфері розвитку емоцій та їх розуміння в дітей, регуляції емоцій, емоційної та соціальній компетентності, невербальній комунікації та розладів.
Отже, з допомогою робіт цих психологів постараємося дати раду теорії диференційних емоцій.
Емоції це головна мотиваційна система, що впливає на процеси, які відбуваються всередині особистості.
Особистість – це організація з 6 систем : гомеостатичної, емоційної, перцептивної, когнітивної, моторної і системи спонукань. Емоційна, перцептивна, когнітивна і моторна системи є найважливішими для поведінки й соціальної взаємодії. Ці чотири системи визначають ефективність людського праці.
2.2. Складні емоції
В процесі життя людини прості емоції перетворюються на складні. Вони повязані з розумінням їх життєвого значення що викликають емоції.
Складні емоції — це фундаментальні емоційні реакції що мають свій спектр психологічних характеристик і зовнішніх проявів. Вони об’єднуються в групи:
здивування не має чітко вираженого позитивного чи негативного знака.
інтерес – позитивний емоційний стан який сприяє розвитку навичок і умінь , засвоєнню знань , мотивує навчання.
радість — це позитивний емоцій1ний стан пов’язаний з можливістю досить повно задовольнити актуальну потребу.
страждання – негативний стан пов’язаний з одержанням достовірної або уявної інформації по неможливість задоволення важливої життєвої потреби яка до цього моменту здавалося більш менш ймовірно .
гнів – негативний емоційний стан викликаний раптовою появою серйозної перешкоди на шляху задоволення надзвичайно важливої для людини потреби.
образливість – негативний емоційний стан викликаний об’єктами які виступають в різке протиріччя з ідеологічними або естетичними принципами й установками людини.
відраза — це реакція на подразник який суб’єктивно дуже неприємний.
страх – негативна емоція яка виникає при одержанні людино. Інформації про можливе заподіяння шкоди її життєвому благополуччю про реальну або уявну загрозу.