- •Передмова
- •Закономірності функціонування людського організму і активізації психічніх людини функцій в процесі праці
- •Тема 1. Введення в фізіологію і психологію праці План:
- •1.1.Фізіолого-психологічні аспекти праці як людської діяльності
- •1.2. Методологічні засади фізіології та психології праці
- •1.3. Історія розвитку та сучасні проблеми фізіології і психології праці
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 2. Роль центральної нервової системи в процесі праці План:
- •2.1. Загальні відомості про будову нервової системи людини
- •2.2. Принципи та механізми функціонування нервової системи людини
- •2.3. Функції центральної нервової системи в процесі праці
- •2.4. Методи вивчення властивостей нервової системи
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 3. Фізіологія рухового апарата, види м'язової діяльності люди та основні закономірності фізіологічних реакцій людини в процесі праці План
- •3.1. Руховий апарат людини та його функції
- •3.2. Мязова сила, витривалість і діяльність працівника
- •3.3. Робоча поза в умовах праці
- •Критерії для вибору робочої пози
- •4.4. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів
- •Показники сили окремих м'язових груп
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 4. Фізіологічні та психологічні фактори трудової діяльності План
- •4.1. Поняття про адаптацію та фізіологічні резерви організму людини
- •4.2. Біохімічні процеси та енергетика трудової діяльності
- •Калоричний еквівалент при різних значеннях дихального коефіцієнта
- •4.3. Психіка людини та її функції у процесі праці
- •4.4. Закономірності функціонування дихальної та серцево-судинної систем людини у процесі праці
- •Важкість робіт за показником легеневої вентиляції і споживання кисню
- •Частота пульсу, споживання кисню і затрати енергії у процесі праці
- •4.5. Терморегуляція організму людини та сутність відновлювальних процесів в трудовій діяльності
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Проєктування організації праці з урахуваням фізіолого-психологічних факторів
- •Тема 5. Монотонність праці та динаміка працездатності людини План
- •5.1. Суть монотонності праці та її критерії
- •5.2. Монотоностійкість й основні заходи, спрямовані на підвищення працездатності людини
- •Критерії для оцінки монотонності праці
- •5.3. Поняття працездатності та її рушійні сили
- •5.4. Динаміка працездатності та заходи щодо її підвищення
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 6. Втома та важкість праці План
- •6.1. Причини і загальний механізм розвитку втоми
- •6.2. Показники і стадії втоми
- •Критерії оцінки ступеня втоми за фізіологічними і психологічними показниками
- •6.3. Суть і фактори важкості праці
- •6.4. Методика оцінювання важкості праці
- •Граничні норми ваги вантажу, кг
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 7. Проектування раціональних режимів
- •7.1. Суть режиму праці і відпочинку та критерії його раціональності
- •Час на відпочинок залежно від важкості роботи і санітарно-гігієнічних умов праці, % від оперативного часу
- •7.2. Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньо-змінних режимів праці і відпочинку
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 8. Психофізіологічні основи профорієнтації, профвідбору і виробничого навчання
- •8.1. Суть і завдання профорієнтації, профвідбору в ринкових умовах
- •8.2. Завдання і форми організації виробничого навчання
- •8.3. Критерії та методи оцінювання адаптації робочих кадрів
- •Критерії класифікації періодів соціально-психологічної адаптації
- •8.4. Психофізіологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у професійній діяльності
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Філіппов Олександр Іванович фізіологія і психологія праці
- •8 3015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
5.2. Монотоностійкість й основні заходи, спрямовані на підвищення працездатності людини
Багатьма дослідженнями встановлено, що залежно від індивідуально-психологічних особливостей люди по-різному ставляться до монотонних робіт і по-різному переживають пов'язані з ними психічні стани. Одні працівники відчувають сильно виражену нудьгу, інші відчувають - задоволені простою роботою, треті - активно намагаються урізноманітнити трудовий процес, привносячи елементи творчості. В зв'язку з цим важливе значення має вивчення таких професійно важливих якостей, які формують психологічну структуру спеціальних здібностей людини до монотоностійкості.
Монотоностійкість - це спеціальна здібність людини, яка характеризується низькою чутливістю до одноманітності, схильністю до однотипної діяльності, домінуванням позитивних емоційних станів, високою продуктивністю праці, що забезпечує реалізацію особистого потенціалу при тривалому виконанні монотонної роботи. Основними показниками монотоностійкості працівника є: чутливість до монотонного фактора; домінуючі цілі в процесі праці; емоційні стани; потреба в різноманітній діяльності; мотивації ефективність праці (темп роботи, активність, ініціативність). За такими ознаками виділяються три рівні монотоностійкості: низький, середній і високий. Працівники з низьким рівнем монотоностійкості характеризуються підвищеною чутливістю до монотонного фактора, уникненням монотонної роботи, наданням переваги творчої роботі, переважанням під час виконання монотонної роботи станів психічного перенасичення і монотонії, низькими показниками ефективності працездатності, значними перепадами в темпі і якості роботи. Для працівників з середнім рівнем монотоностійкості характерні невисока чутливість до монотонної праці, нейтральність щодо орієнтації на монотонну чи різноманітну діяльність, більша схильність до звичайної, малоелементної праці, домінування нейтральних або позитивних емоційних станів, високі, але нестабільні результати праці. Працівникам з високим рівнем монотоностійкості властиві низька чутливість до одноманітної роботи, переважання активно-позитивних цілей і мотивів, надання переваги малоелементним видам роботи, переважання позитивних емоційних станів, високі і досить стабільні результати праці та ефективна працездатність, творче включення у трудовий процес.
Зарубіжні фізіологи та психологи розрізняють «монотонофільність» і «монотонофобність». Монотонофіли - це особи, які сприймають одноманітну роботу як найбільш приємну; монотонофоби - це особи, які навпаки сприймають монотонну роботу як неприємну. За соціологічними дослідженнями, людей, яким характерна «любов» до монотонної роботи не більш як 3 %. Інтегральним показником монотоностійкості слід вважати час, після якого у працівника виникає монотонія і психічне перенасичення. При цьому центральне місце в структурі монотоностійкості належить мотиву і меті діяльності. Саме мотив і має значний впливають на систему психічних процесів і станів, хоч не виключають розвиток монотонії. Остання залежить від ба трьох факторів, які визначають ступінь монотонності роботи.
Критеріями монотонності праці є повторюваність трудових прийомів і дій за одиницю часу, тривалість операції і рівень її складності. Однак цих показників недостатньо, оскільки ступінь монотонності операції навіть при значному часовому інтервалі, але меншому елементному складі, може бути вищим, ніж при виконанні багатоелементної операції з незначним часовим циклом кожного елемента. Залежно від поєднання кількох ознак розрізняють чотири категорії монотонних робіт.
Таблиця 1