- •Передмова
- •Закономірності функціонування людського організму і активізації психічніх людини функцій в процесі праці
- •Тема 1. Введення в фізіологію і психологію праці План:
- •1.1.Фізіолого-психологічні аспекти праці як людської діяльності
- •1.2. Методологічні засади фізіології та психології праці
- •1.3. Історія розвитку та сучасні проблеми фізіології і психології праці
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 2. Роль центральної нервової системи в процесі праці План:
- •2.1. Загальні відомості про будову нервової системи людини
- •2.2. Принципи та механізми функціонування нервової системи людини
- •2.3. Функції центральної нервової системи в процесі праці
- •2.4. Методи вивчення властивостей нервової системи
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 3. Фізіологія рухового апарата, види м'язової діяльності люди та основні закономірності фізіологічних реакцій людини в процесі праці План
- •3.1. Руховий апарат людини та його функції
- •3.2. Мязова сила, витривалість і діяльність працівника
- •3.3. Робоча поза в умовах праці
- •Критерії для вибору робочої пози
- •4.4. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів
- •Показники сили окремих м'язових груп
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 4. Фізіологічні та психологічні фактори трудової діяльності План
- •4.1. Поняття про адаптацію та фізіологічні резерви організму людини
- •4.2. Біохімічні процеси та енергетика трудової діяльності
- •Калоричний еквівалент при різних значеннях дихального коефіцієнта
- •4.3. Психіка людини та її функції у процесі праці
- •4.4. Закономірності функціонування дихальної та серцево-судинної систем людини у процесі праці
- •Важкість робіт за показником легеневої вентиляції і споживання кисню
- •Частота пульсу, споживання кисню і затрати енергії у процесі праці
- •4.5. Терморегуляція організму людини та сутність відновлювальних процесів в трудовій діяльності
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Проєктування організації праці з урахуваням фізіолого-психологічних факторів
- •Тема 5. Монотонність праці та динаміка працездатності людини План
- •5.1. Суть монотонності праці та її критерії
- •5.2. Монотоностійкість й основні заходи, спрямовані на підвищення працездатності людини
- •Критерії для оцінки монотонності праці
- •5.3. Поняття працездатності та її рушійні сили
- •5.4. Динаміка працездатності та заходи щодо її підвищення
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 6. Втома та важкість праці План
- •6.1. Причини і загальний механізм розвитку втоми
- •6.2. Показники і стадії втоми
- •Критерії оцінки ступеня втоми за фізіологічними і психологічними показниками
- •6.3. Суть і фактори важкості праці
- •6.4. Методика оцінювання важкості праці
- •Граничні норми ваги вантажу, кг
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 7. Проектування раціональних режимів
- •7.1. Суть режиму праці і відпочинку та критерії його раціональності
- •Час на відпочинок залежно від важкості роботи і санітарно-гігієнічних умов праці, % від оперативного часу
- •7.2. Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньо-змінних режимів праці і відпочинку
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Тема 8. Психофізіологічні основи профорієнтації, профвідбору і виробничого навчання
- •8.1. Суть і завдання профорієнтації, профвідбору в ринкових умовах
- •8.2. Завдання і форми організації виробничого навчання
- •8.3. Критерії та методи оцінювання адаптації робочих кадрів
- •Критерії класифікації періодів соціально-психологічної адаптації
- •8.4. Психофізіологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у професійній діяльності
- •Питання для самооцінювання:
- •Теми індивідуальних завдань, які готуються до семінарського заняття:
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Філіппов Олександр Іванович фізіологія і психологія праці
- •8 3015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
3.3. Робоча поза в умовах праці
Зменшення негативних наслідків впливу науково-технічного прогресу на організм працівника досягається завдяки раціоналізації робочої пози . Робоча поза визначається як це основне положення тіла працівника в просторі. Зручна робоча поза має забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час роботи, достатній обзір робочого місця, свободу дій і швидку зміну робочих рухів, зручність для розвитку необхідних м'язових зусиль, мінімальні затрати енергії та максимальну результативність праці. Раціональна робоча поза має важливе значення для збереження здоров'я працівника, оскільки тривале перебування його в незручній і напруженій позі може призвести до таких захворювань, як сколіоз (викривлення хребта), варикозне розширення вен, плоскостопість. За результатами дослідження установлено, що робота в зігнутому положенні збільшує затрати енергії на 20%, а при значному нахиленні збільшується на 45% порівняно з прямим положенням корпуса. Зігнута поза, так звана поза «навпочіпки» належать до незручних поз. Зручною вважається робоча поза, яка відповідає характеру виконуваної роботи і вимогам гігієни та фізіології праці. Вона залежить від положення центра ваги тіла, площі опори і тонічних напружень м'язів й регулюється нервовими імпульсами домінуючого рефлексу та постійно змінюється у процесі праці.
Найпоширенішими у процесі праці є пози стоячи і сидячи. Робоча поза стоячи більш втомлива, ніж сидячи. На одну й ту саму роботу вона вимагає на 10% більше затрат енергії працівника. Це зумовлено тим, що площа опори у позі стоячи менша, ніж в позі сидячи, а центр ваги міститься вище, що вимагає для її підтримання певного напруження м'язів навколо суглобів, тоді як у позі сидячи стійкість тіла висока і тривале перебування працівника в незмінній, навіть у раціональній позі, втомливе, оскільки статично напружені одні й ті самі м'язові групи. Так, під час роботи стоячи велике статичне навантаження припадає на м’язи ніг, спини, таза, яке значно зростає під час підняття та перенесення вантажу. Постійне перебування в позі стоячи призводить до підвищення артеріального і венозного тиску крові, розширення вен на ногах, пошкодження ступенів, викривлення хребта. Під час роботи сидячи нижня частина корпуса розслаблена,основне статичне навантаження припадає на м'язи шиї, спині,таза, стегон. Неправильна поза сидячи може викликати застій крові в ногах, а за великого обсягу роботи для пальців рук викликати запалення суглобів. Водночас кожна з робочих поз має свої переваги. Так, робоча поза стоячи забезпечує працівникові максимальний обзір робочої зони, переміщення, доступність до віддалених органів керування, можливість розвивати великі м'язові зусилля. У позі сидячи забезпечується найбільша точність і швидкість рухів.
При розв'язанні практичних завдань щодо| раціоналізації робочої пози необхідно враховувати такі фізіології ні вимоги: зменшувати статичні напруження м'язів; розподіляти статичні напруження так, щоб основна їх частина припадала на потужніші м'язи; більше використовувати робочі пози сидячи та змінну. Однак вибір робочої пози залежить від багатьох факторії врахування яких і визначає її раціональність у конкретних виробничих умовах. Основні з них - це маса оброблюваної деталі, зусилля, розміри робочої зони, співвідношення між висотою робочої поверхні і зростом працівника, точність рухів, особливості трудового процесу, які зумовлюють рухливість під час роботи. Так, роботи, які вимагають значних м'язових зусиль і рухів великою амплітудою, швидше виконуються стоячи. За малого діапазону рухів, невеликих зусиль і точних дій більш доцільна поза сидячи (табл. 1).
Таблиця 1