Б Рис. 10.15. Ієрархія завдань проекту удова програми.

З

Рис. 10.17. Залежності між

абсолютною і символьною адресаціями

гідно з стандартом lEC 1131, кожне завдання, пов'язане з автоматизацією, трактується як проект. Реалізація проекту проходить згідно з початково окресленою

Рис. 10.16. Приклад конфігурації

устаткування

ієрархією завдань (рис. 10.15). Оскільки програмне забезпечення PLC об’єктно орієнтоване, окремі програми в проекті є об'єктами, яким користувач приписує визначені властивості. В цілому здійснення проекту розпочинають з встановлення мережних зв'язків. Наступним завданням є вибір обладнання, його комплектації і конфігурації (рис. 10.16) – блок живлення, центральний модуль, а також дискретні модулі входів і виходів, з яких складається пристрій керування. Конфігурування обладнання завершує етап формування апаратної структури системи керування. Наступним етапом, який складається з окремих програмних блоків, є вибір структури програми користувача. Тут можна використати існуючі програми і програмні блоки стандартних типів, а також написані раніше програми без прив’язки до конкретної апаратної конфігурації.

Зручною для користувача є символьна адресація змінних (рис. 10.17) – легше розпізнати конкретні назви ніж схожі на себе послідовності цифр абсолютної адресації, наприклад, 1124.5 і 1125.4. Після декларування змінної як глобальної змінної, її символічна назва (рис. 10.18) стає відомою у всіх блоках програми. Змінна, задекларована в даному блоці, а також її

Рис. 10.18. Формування таблиці символьних назв - приклад

символічна назва є, на відміну від названої раніше, – відомою тільки локально (локальна змінна). Відповідні декларації використовуваних змінних повинен мати кожен програмний блок.

К

Рис. 10.19. Структуризація програми

ористувач|юзер| ділить|розділяє| програму на малі|маленьке|, прозорі блоки модульної структури (ри|риса|с. 10.19).

Передбачаються наступні | блоки:

• організаційні|установчі| блоки (ОВ) утворюють|являють| інтерфейс між операційної|операційний| системою і|і/або| програмою користувача|юзера|. Вони діляться на три групи: блоки, які циклічно викликаються|визивають| |крізь|операційною|операційний| системою - в такому блоці знаходиться|находить| головна|магістральна| програма (блок OB1|); блоки, які викликаютьс|визивають|я|крізь| операційною|операційний| системою після настання|повстати| певних випадків (напр., переривання|); блоки, які викликають|визивають|ся в програмі користувача;

• програмні блоки (РВ) використовуються для структуризації| програми користувача;

• функціональні блоки (FB) дозволяють використовувати цілий набір|суспіль| доступних| інструкцій процесора |і/або|і викликаються| разом з аргументами|. Це дозволяє програмувати| секвенції, які багато разів повторюються з різними значеннями| параметрів;

• послідовні (секвенційні) блоки (SB особлива форма програмних блоків. Вони дозволяють програму­вати || завд|нанесень|ання послідовного керування | - відповідають наступним завданням керованого| процесу; така секвенція складається з| блоків-з|нанесень|ав|і/або|дань і умов пе|проходу|реходу;

• блоки даних (DB в| них зберігаються постійн|повсякчасне|і |і/або|і змінні|змінне| дані|, які використовуються, в програмі, наприклад, виміряне сенсором значення тиску|крізь| (|риса|рис. 10.20).

П

Рис. 10.20. Приклад програмного блоку

одібно, як і в інших мовах програмування, треба звертати увагу, щоб узалежнювати між собою тільки змінні однакового типу. Тип даних визначає однаковою мірою як множину значень, які вони можуть приймати, так і операції, які можуть бути над ними виконані. Наприклад, тип BOOL визначає дані у вигляді одного біта – це може бути вхідна змінна I 5.2, вихідна змінна Q 0.2 або маркер M 100.0. Змінні типу даних BYTE, WORD або DWORD є по

Рис. 10.21. Оператор ТАК (повторення)

слідовністю бітів; відповідно змінна має 8 чергових бітів, цілі числа мають 16 бітів в межах значень від -32768 дo +32767, а також цілі числа подвійної точності мають 32 біти в межах значень від -2147483648 дo +2147483647.