Тема 2-3

.

ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ : МІСЦЕ ТА РОЛЬ У ДЕРЖАВНОМУ МЕХАНІЗМІ

Система, структура та організація діяльності органів прокуратури.

Місце прокуратури в системі органів державної влади України.

Правові засади діяльності та завдання органів прокуратури України.

Принципи організації та діяльності органів прокуратури.

Загальна характеристика основних функцій прокуратури.

1.Система, структура та організація діяльності органів прокуратури

Відповідно до Конституції України (ст.ст. 121, 122) і Закону «Про прокуратуру» (ст. 6) прокуратура України становить собою єдину централізовану систему органів, об'єднану спільними завданнями, функціями, основними принципами організації і діяльності. Прокурорська сис­тема України очолюється Генеральним прокурором Укра­їни з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вище­стоящим і складається з ланок, що створені та функціону­ють за адміністративно-територіальним і предметно-функ­ціональним принципами. Утворення, реорганізація та скасування органів і установ прокуратури, визначення їх статусу і компетенції здійснюються Генеральним проку­рором України.

Систему органів прокуратури складають: Генеральна прокуратура України, прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, ра­йонні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові, транспортні, природоохоронні проку­ратури та прокуратури по нагляду за виконанням кримі­нально-виконавчого законодавства. Таким чином, систему органів прокуратури складають територіальні та спеці­алізовані прокуратури.

Територіальні прокуратури створені відповідно до адміністративно-територіального устрою України, а спе­ціалізовані — за предметно-галузевим принципом і функ­ціонують в окремих сферах життєдіяльності.

Територіальні, а також спеціалізовані прокуратури у своїй сукупності становлять злагоджену триланкову сис­тему органів прокуратури. На вершині прокурорської си­стеми знаходиться Генеральна прокуратура України. Дру­гу ланку системи органів прокуратури утворюють проку­ратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя (на пра­вах обласних), а також прирівняні до них спеціалізовані прокуратури (військові прокуратури регіонів, військова прокуратура Військове-Морських Сил України). Третю ланку прокурорської системи складають міські, районні, районні у містах, міжрайонні та інші прирівняні до них прокуратури (військові прокуратури гарнізонів, транс­портні, природоохоронні прокуратури та прокуратури по нагляду за виконанням кримінально-виконавчого зако­нодавства).

Відповідно до ст. 122 Конституції України прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який при­значається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуро­рові України, що має наслідком його відставку з посади.

Строк повноважень Генерального прокурора України — п'ять років.

У своїй діяльності Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік звітує перед Верховною Радою про стан законності.

Звільнення (відставка) Генерального прокурора Укра­їни протягом строку повноважень може мати місце лише у випадках: закінчення строку, на який його призначено;      неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;      порушення вимог щодо несумісності;      набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;      припинення його громадянства;      подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням. (ст. 2 Закону «Про прокуратуру»).

Повноваження Генерального прокурора України по керівництву органами прокуратури передбачені в ст. 15 Закону «Про прокуратуру». В ній визначено, що Генераль­ний прокурор України: 1) спрямовує роботу органів прокуратури і  здійснює  контроль за їх діяльністю; 2) призначає  першого  заступника,  заступників  Генерального прокурора України, керівників структурних  підрозділів,  головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;      3) затверджує структуру і штатну чисельність  підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання;4)  призначає  за  погодженням  з  Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;  5)  призначає  заступників  прокурора  Автономної  Республіки Крим,   прокурорів   областей,   міст   Києва  і  Севастополя,  їх заступників,  міських,  районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів; 6) відповідно до законодавства  визначає  порядок  прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення  яких  передбачено Законом “Про прокуратуру”;7) відповідно до законів України видає обов'язкові  для  всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції; 8) присвоює класні чини згідно з Положенням про  класні  чини працівників прокуратури. Вносить подання  Президенту  України  про присвоєння класних чинів державного  радника  юстиції  1,  2  і  3 класів.     

Вказівки    Генерального    прокурора    України   з   питань розслідування   є   обов'язковими  для  виконання  всіма  органами дізнання і досудового слідства.

Генераль­на прокуратура України являє собою достатньо потужний державний апарат, що не тільки здійснює керівництво нижчими прокуратурами, а й приймає на себе безпосереднє виконання особливо важливих, найбільш відповідальних функцій по здійснен­ню нагляду за точним і однаковим виконанням законів у державі, а також проведення розкриття і розслідування особливо небезпечних злочинів, розслідування криміналь­них справ особливої складності або особливого громадсь­кого значення.

Відповідно до чинного законодавства структуру Гене­ральної прокуратури України та Положення про її струк­турні підрозділи затверджує Генеральний прокурор України.

У Генеральній прокуратурі України є управління і від­діли, які створюються з урахуванням як традиційних, сталих, так і нових, але не менш пріоритетних напрямків ді­яльності.

Генеральний прокурор України має можливість залеж­но від конкретних завдань і методів їх виконання корегу­вати структуру Генеральної прокуратури або її окремих управлінь і відділів. Зараз у Генеральній прокуратурі діють управління, у складі яких є управління, відділи, а також самостійні відділи.

Структура Генеральної прокуратури України

Структура Генеральної прокуратури України затверд­жена Наказом Генерального прокурора України № 69 від 16 грудня 2003 р. і має такий вигляд:

Генеральний прокурор України.

Перший заступник Генерального прокурора України.

Заступник Генерального прокурора України - 4.

Заступник Генерального прокурора України на­чальник головного управління військових прокуратур - 1.

Апарат Генерального прокурора України (на правах управління).

Радник Генеральної прокуратури України - 1.

Головне управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

Управління нагляду за додержанням законів орга­нами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства:

- відділ нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового слідства;

- відділ нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності та дізнання.

Управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами й іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю:

- відділ нагляду за виконанням законів спец­підрозділами й іншими установами, які ведуть боротьбу зорганізованою злочинністю при провадженні досудового слідства;

відділ нагляду за додержанням законів спецпід-розділами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю при провадженні оперативно-розшукової діяльності та дізнання.

Управління нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикор­донної служби України при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства:

- відділ нагляду за додержанням законів органами СБУ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства;

відділ нагляду за додержанням законів про державний кордон і митну справу.

Відділ нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства.

Організаційно-методичний відділ.

Головне управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави.

Управління захисту прав і свобод громадян:

- відділ нагляду за додержанням законів у соціальній сфері;

- відділ захисту прав і свобод неповнолітніх;

- відділ нагляду за додержанням законів про адміні­стративні правопорушення.

Управління захисту інтересів держави:

- відділ захисту фінансово-економічних інтересів держави;

- відділ нагляду за додержанням природоохоронного З аконо давства;

- другий відділ.

Управління представництва інтересів громадян і держави в суді:

- відділ представництва інтересів громадян і держави у цивільному судочинстві;

- відділ представництва інтересів громадян і держави в господарському судочинстві;

- відділ захисту інтересів громадян І держави при виконанні судових рішень.

Організаційно-методичний відділ.

Головне управління військових прокуратур.

Слідче управління:

відділ нагляду за розслідуванням кримінальних справ, додержанням законів при провадженні опера­тивно-розшукової діяльності та дізнання;

- слідчий відділ.

Відділ нагляду за додержанням законів у Збройних силах України та інших військових формуваннях.

Відділ підтримання державного обвинувачення, представництва в судах і нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах.

Організаційно-методичний відділ та контролю виконання.

Відділ роботи з кадрами.

Секретаріат (на правах відділу}.

Управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури:

- відділ нагляду при проведенні слідства органами прокуратури;

- відділ криміналістики та методичної роботи.

Управління з розслідування особливо важливих справ:

- перший слідчий відділ;

- другий слідчий відділ;

- третій слідчий відділ.

Відділ нагляду за розслідуванням, кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України.

Управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті:

- відділ захисту прав і свобод громадян та інтересів держави на транспорті;

відділ нагляду за додержанням законів на транспорті при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства.

Управління підтримання державного обвинувачення в судах:

- відділ організації підтримання державного обвину­вачення;

відділ участі прокурорів у розгляді Верховним Судом України кримінальних справ;

- організаційно-методичний відділ.

Управління кадрів:

- відділ роботи з кадрами;

- відділ підготовки кадрів і роботи з навчальними за­кладами.

Організаційно-контрольне управління:

- відділ організації роботи і контролю виконання;

- відділ статистичної інформації та аналітичної робо­ти.

Міжнародно-правове управління:

- відділ міжнародного співробітництва;

- відділ правової допомоги.

Відділ нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при

Прокурорський нагляд в Україні

застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відділ правового забезпечення.

Відділ прийому громадян, розгляду звернень і запитів народних депутатів України.

Перший відділ.

Прес-служба (на правах відділу).

Управління справами:

- секретаріат (на правах відділу);

- відділ програмного та технічного забезпечення;

- відділ перекладів;

- відділ матеріально-технічного забезпечення;

- відділ капітального будівництва;

- експлуатаційно-господарський відділ;

- їдальня;

- запасний пункт управління.

Відділ фінансування та бухгалтерського обліку.

Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).

Прокуратури АРК, областей, міст Києва та Севасто­поля (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах та інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури очолюють відповідні прокурори.

Прокуратури АРК, областей, міст Києва та Севасто­поля та прирівняні до них прокуратури є прокуратурами другої ланки і тому особливість їх діяльності полягає у тому, що, з одного боку, вони виконують функції, покла­дені законом на органи прокуратури в межах компетенції обласної прокуратури, а з іншого — здійснюють керівни­цтво підпорядкованими прокуратурами.

Згідно з ст. 16 Закону «Про прокуратуру» прокурори АРК, областей, міст Києва та Севастополя та інші проку­рори (на правах обласних) призначають на посаду і звіль­няють з посади працівників, крім тих, яких призначає Ге­неральний прокурор України. Вони ж за погодженням з Генеральним прокурором України вносять зміни до встановлених штатів підпорядкованих їм прокуратур у межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати.

Структурно прокуратури цього рівня також склада­ються з управлінь і відділів (в значній частині таких, що збігаються з управліннями і відділами Генеральної проку­ратури України), начальники яких призначаються на по­саду і звільняються з посади прокурорами, які очолюють ці прокуратури, за погодженням з першими заступника­ми, заступниками, начальниками управлінь і відділів Ге­неральної прокуратури України.

У зазначених прокуратурах є посади заступників на­чальників, старших прокурорів, прокурорів управлінь і відділів, старших слідчих з особливо важливих справ, слід­чих з особливо важливих справ і старших слідчих, спеціа­лістів та інших співробітників, які призначаються на поса­ду та звільняються з посади керівником відповідної про­куратури.

У прокуратурах АРК, областей, міст Києва та Севас­тополя та інших прокуратурах (на правах обласних) утво­рюються колегії у складі прокурора (голови), його засту­пників, інших керівних працівників. Персональний склад колегій затверджується Генеральним прокурором України (ст. 15 Закону «Про прокуратуру»).

Міські, районні, міжрайонні і прирівняні до них спе­ціалізовані прокуратури утворюють третю ланку проку­рорської системи, яка діє на всій території України.

Зі статусом міських, районних прокуратур на тери­торії України створені і функціонують прокуратури з на­гляду за виконанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, транспортні, природоохоронні.

Прокуратури міст, районів, прирівняні до них проку­ратури очолюють відповідні прокурори, які призначають­ся на посаду Генеральним прокурором України. В цих прокуратурах є посади заступника прокурора, старшого помічника прокурора, помічників прокурора, старших слідчих і слідчих. Вони призначаються прокурором об­ласті або прирівняними до нього прокурорами. Штатна чисельність прокуратур основної ланки неоднакова. Вона залежить від обсягу виконуваної роботи і затверджується Генеральним прокурором України. Обсяг роботи визнача­ється рівнем злочинності у місті (районі), чисельністю населення, кількістю піднаглядних об'єктів, чисельним складом суду та іншими обставинами.

Спеціалізовані прокуратури будуються за загальними для всіх органів прокуратури принципами, вони керують­ся тими ж законами, що й територіальні прокуратури; перед ними стоять загальні для всіх органів прокуратури завдання; вони використовують ті ж засоби прокурорсь­кого реагування на виявлені порушення закону. Однак в їх системно-структурній побудові, а також в об'єктах по здійсненню нагляду є певні особливості.

Військові прокуратури. До них належать військові про­куратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських) (ч. 2 ст. 13 Зако­ну «Про прокуратуру).

Військові прокуратури здійснюють нагляд за додер­жанням законів органами військового управління, війсь­ковими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підроз­ділами, установами і військовими навчальними заклада­ми та посадовими особами Збройних Сил України, При­кордонної служби України, Управління державної охоро­ни, Служби безпеки України та інших військових форму­вань, дислокованих на території України.

На органи військової прокуратури покладено здійс­нення нагляду за виконанням законів при провадженні дізнання та досудового слідства, яке здійснюється в цих установах і формуваннях. Вони також розслідують злочи­ни, вчинені військовослужбовцями, службовцями війсь­кових установ та закладів у зв'язку з виконанням службо­вих обов'язків або вчинені в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи орга­нізацій Збройних Сил України та інших військових фор­мувань, а також військовозобов'язаними під час прохо­дження ними зборів.

Згідно наказу № 16 від 05.08.94 Ген прокурора   “Про підслідність кримінальних справ військовим прокуратурам” військовій прокуратурі підслідні справи про злочини вчинені:

- військовослужбовцями  Збройних  Сил,  Національної гвардії, Прикордонної служби, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної   охорони   Міністерства   внутрішніх   справ   України, Управління державної  охорони  України,  Чорноморського  флоту  та інших  військових  формувань,  дислокованих  на  Україні,  а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;

- службовцями  Збройних  Сил  і  інших військових формувань у    зв'язку  з  виконанням   службових   обов'язків   або   скоєні   в розташуванні  військових  частин,  установ,  навчальних закладів, підприємств  чи  організацій  Збройних  Сил  та  інших  військових формувань;   

 - групою осіб,  якщо  один  із  злочинців  є  військовим  або скоєний  за  участю  військовослужбовця  на  території  військової частини. Кримінальні справи по обвинуваченню групи осіб у вчинені з участю  військовослужбовця за межами військової частини одного або кількох злочинів, що не є військовими, розслідувати територіальним слідчим       органам      відповідно      до      ст.112 КПК. Кримінальні  справи  про  злочини,  вчинені  зазначеними у пункті 1 цього наказу особами і звільненими  на  момент  порушення справи з військової служби, розслідувати військовим прокуратурам.      Справи про злочини,  вчинені особами до їх призову чи  вступу на   військову   службу,  розслідуються  територіальними  слідчими органами. Кримінальні справи  про загальнокримінальні злочини,  вчинені на  території   України   військовослужбовцями-громадянами інших держав, підслідні відповідним територіальним слідчим органам.

Досудове слідство у справах про злочини, скоєні військовослужбовцями проти держави,  провадиться  слідчими  Служби безпеки. Провадження досудового слідства у справах  про  злочини, вчинені  військовослужбовцями  внутрішньої і конвойної охорони МВС України  у  виправних   колоніях,  покладаються на  прокуратури  з  питань  нагляду  за додержанням кримінально-виконавчого законодавства,  а в місцях, де такі  прокуратури не функціонують - на відповідних прокурорів міст та районів.

На органи військової прокуратури покладений обов'язок щодо підтримання державного обвинувачення у військових судах, участі в межах своїх повноважень у розгляді судами цивільних і господарських справ, а також внесення подань у апеляційному або касаційному порядку на вироки, рішення, постанови та ухвали військових судів.

Транспортні прокуратури. Транспортна прокуратура як одна з структурних ланок прокуратури колишнього СРСР була заснована водночас з територіальними прокуратура­ми, а згодом у 1927 р. були створені лінійні суди по розгляду кримінальних справ, що розслідувалися транспортною прокуратурою. Однак Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 березня 1960 р. «Про скасування транспортних прокуратур» їх було ліквідовано. Функції транспортних прокуратур були передані територіальним прокурорам.

Погіршення стану законності на транспорті, збіль­шення аварійності, зростання кількості розкрадань ван­тажів, особливо імпортних і експортних, які перевозили­ся транспортом, викликали необхідність створення транс­портних прокуратур. Такі прокуратури були утворені на­казом Генерального прокурора СРСР від 28 лютого 1977 р. № 9 «Про організацію роботи транспортних прокуратур». Ці прокуратури були підпорядковані безпосередньо про­курорам союзних республік, хоча і мали правовий статус районних прокуратур.

Новий період у діяльності транспортних прокуратур розпочався з прийняттям у 1991 р. Закону України «Про прокуратуру».

У теперішній час в Україні транспортні прокуратури діють на правах міських прокуратур з підпорядкуванням обласним територіальним прокуратурам (наприклад, прокуратурі Харківської області підпорядкована Харків­ська транспортна прокуратура, прокуратурі Полтавської області — Кременчуцька транспортна прокуратура).

Прокуратури з питань нагляду за додержанням кри­мінально-виконавчого законодавства беруть свій початок з 1983 р. Вони були утворені Генеральним прокурором СРСР з метою підсилення впливу на стан законності при виконанні кримінального покарання у вигляді позбавлен­ня волі та інших заходів примусового характеру, що при­значаються судом. Тоді вони називалися прокуратурами по нагляду за додержанням законів у виправно-трудових установах і діяли на правах міжрайонних прокуратур. У штаті таких прокуратур були прокурор, його заступник, помічники прокурора та слідчі. На ці прокуратури був покладений нагляд за додержанням законів у всіх виправ­но-трудових установах і виховно-трудових колоніях, тюр­мах, лікувально-трудових і виховно-трудових профілак­торіях і психіатричних лікарнях спеціального типу, що знаходилися на території республіки, краю або області.

У наш час на прокуратури з питань нагляду за додержан­ням кримінально-виконавчого законодавства Генеральним прокурором України покладено:

— здійснення нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства у виховних та виправних колоніях, арештних домах;

— проведення досудового слідства у криміналь­них справах про злочини, вчинені в цих установах, у тому числі співробітниками цих установ і військовослужбовця­ми внутрішніх військ;

— нагляд за додержанням законів при проведенні ді­знання і попереднього слідства по кримінальних справах про злочини, вчинені в цих установах;

— підтримання державного обвинувачення у судах по кримінальних справах зазначеної категорії залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння;

— участь у судових засіданнях при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків у піднаглядних установах;

— принесення апеляційних та касаційних подань на виро­ки, ухвали і постанови, рішення судів по справах і мате­ріалах, у розгляді яких вони брали участь.

Природоохоронні прокуратури. У зв'язку з загострен­ням у країні екологічного становища і необхідністю під­силення прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону природи і навколишнього середовища в си­стемі органів прокуратури засновані природоохоронні прокуратури. Вони утворені за принципом міжрайонних прокуратур з відповідною штатною чисельністю: проку­рор, його заступник, помічники прокурора, слідчі. Конт­роль і керівництво діяльністю цих прокуратур здійснюють прокурор АРК і прокурори областей за місцем їх знахо­дження. Природоохоронна прокуратура наділена всіма притаманними цьому органу повноваженнями. Рамки нагляду обмежені наглядом за додержанням законів про охорону природи і навколишнього середовища. Так, Наказом Генерального прокурора від 28.10.2002  N 3/2 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього середовища” встановлено, що Прокурорам  Автономної  Республіки  Крим,  областей,  міст Києва  і  Севастополя  з  метою  забезпечення належної організації роботи відповідно до структури органів прокуратури розмежовано обов'язки   між  відділами  нагляду  за  додержанням природоохоронного законодавства (старшими  помічниками  прокурорів областей),  міжрайонними природоохоронними та іншими прокурорами з питань здійснення  нагляду  за  додержанням  законів  про  охорону навколишнього  природного середовища,  шляхом визначення і закріплення за кожним з них окремі,  конкретні об'єкти,  які становлять підвищену екологічну небезпеку в регіоні. Нагляд за додержанням законності в діяльності спеціально уповноважених органів державного контролю у сфері охорони довкілля обласного рівня покладено на відділи (старших помічників),  а за їх структурними   підрозділами   на   місцях   -    на    міжрайонних природоохоронних прокурорів. Військові  прокурори здійснюють нагляд за додержанням природоохоронного законодавства відповідно військовими  об'єктами, підприємствами, установами, організаціями. Міжрайонними    природоохоронними   прокурорами   забезпечується підтримання державного обвинувачення у справах про  злочини  проти довкілля,   досудове   слідство   по   яких  проводилось  слідчими природоохоронних прокуратур,  а по інших справах - прокурорам, які здійснювали нагляд за досудовим слідством.

Перед природоохоронними прокуратурами стоять вельми відповідальні в сучасній обстановці завдання: до­магатися ліквідації джерел забруднення, кваліфіковано розслідувати кримінальні справи цієї категорії; здійсню­вати нагляд за законністю розгляду цих справ у судах; рішуче реагувати на факти безгосподарного ставлення до природних багатств, забруднення атмосферного повітря, земель і водних джерел. Свою діяльність по охороні при­роди прокурори повинні здійснювати у взаємодії з орга­нами Міністерства екології та природних ресурсів Украї­ни, іншими зацікавленими організаціями.

До предмета нагляду, що здійснюється природоохо­ронними прокуратурами, включено виконання законів, спрямованих на захист навколишнього середовища, при­родоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, перелік яких ви­значається прокурорами областей.

Природоохоронні прокуратури здійснюють розсліду­вання екологічних злочинів. Вони підтримують державне обвинувачення при розгляді судами кримінальних справ, нагляд за розслідуванням яких вони здійснювали. В інших випадках державне обвинувачення підтримують територі­альні прокурори.

В цивільному судочинстві ці прокурори беруть участь лише у разі розгляду заявлених ними цивільних позовів.

Генеральний прокурор України вимагає від усіх про­курорів спрямувати свої зусилля на забезпечення прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та від­шкодування завданої шкоди.

Природоохоронні прокурори повинні проводити свою роботу щодо охорони найважливіших об'єктів навколишньо­го природного середовища (земля, надра, вода, атмосферне повітря, ліс, тваринний світ), приділяючи особливу увагу охо­роні території та об'єктів природно-заповідного фонду .Першочергове завдання, яке стоїть перед усіма проку­рорами, — це нагляд за відповідністю Конституції Украї­ни актів з природоохоронних питань, що видаються орга­нами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, та додержання ними законів, які стосу­ються охорони довкілля.

Генеральний прокурор України також зобов'язує про­курора АРК, прокурорів областей, міст Києва та Севасто­поля забезпечити взаємодію природоохоронних прокура­тур з міськими та прирівняними до них прокуратурами, розмежувавши об'єкти нагляду і встановивши, що нагляд за виконанням законів спеціально уповноваженими на те державними органами виконавчої влади (контролюючи­ми природоохоронними органами) здійснюють природо­охоронні прокурори.