3. Диференціація кредиторської заборгованості

Критерієм успішного проведення заходів досудової санації є встановлення факту відсутності у боржника кредиторської заборгованості по грошових зобов’язаннях перед кредиторами (без врахування пені та штрафів), заборгованості перед працівниками та заборгованості по сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), прострочених понад 3 місяців.

Особливо важливою для встановлення критерію успішного завершення санаційних заходів є диференціація кредиторської заборгованості підприємства. В ході такої диференціації із загального обсягу заборгованості має бути виділена така, що може не погашатися в ході досудової санації, зокрема заборгованість по товарообмінних операціях, та по інших угодах, що не передбачають грошових розрахунків, заборгованість із виплати неустойок, зобов’язання по виплаті авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи.

Тобто, досудова санація буде вважатися успішною і тоді, коли після її закінчення залишиться непогашеною кредиторська заборгованість по наведених вище розрахунках, а також, якщо загальний рівень заборгованості знизиться до межі 300 мінімальних розмірів заробітних плат.

4. Особливості проведення досудової санації державних підприємств

Досудова санація державно­го підприємства – це система заходів з відновлення його плато спроможності, які вживаються органом, уповноваженим управляти державним майном (уповноважений орган), з метою запобігання його банкрутству до початку провадження справи про банкрутство. Ініціатива проведення досудової санації може виходити від уповноважених органів, підприємств, кредиторів або інших осіб.

Якщо в рамках досудової санації державного підприємства передбачено заходи, пов'язані із відчуженням основних засобів, переданням структурних підрозділів підприємств та нерухомого майна в оренду, то можливість реалізації цих заходів погоджується з Фондом державного майна в установленому порядку.

Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. У разі коли витрати на реалізацію заходів, передбачених планом досудової санації, пропонується фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, пропозиції про включення відповідних видатків до проекту державного бюджету на планований рік подаються Мінфіну та Мінекономіки. Обсяг коштів для прове­дення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України.

Термін проведення досудової санації – не більше 12 місяців. В окремих випадках уповноважений орган може продовжиш термін, але максимально на 6 місяців.

Тема 5. Санація підприємства у судовому порядку

1. Підстави та умови прийняття рішення про санацію боржника на ухвалу господарського суду.

2. Керуючий санацією, його функції та обов’язки.

3. План санації (реорганізації) боржника, його структура, контроль за ходом реалізації.

4. Порядок розгляду та затвердження звіту керуючого санацією.

1. Підстави та умови прийняття рішення про санацію боржника на ухвалу господарського суду

Одна із функцій інституту банкрут­ства полягає в сприянні реабілітації підприємств, які опинилися у фінансовій скруті, однак мають значні резерви для успішної фі­нансово-господарської діяльності в майбутньому. У законодавстві мають бути закладені механізми фінансової санації чи реорганіза­ції юридичної особи. Саме такі механізми містяться в законодавст­ві про фінансову неспроможність підприємств у більшості країн світу. Не становить виняток і вітчизняне законодавство.

Підставою для прийняття рішення господарським судом про проведення санації боржника після порушення справи про банкрутство може бути:

1. Санаційна спроможність боржника, тобто наявність обґрунтованої санаційної концепції.

2. Наявність реальних можливостей виконання плану санації, тобто відновлення платоспроможності підприємства-боржника та його наступної успішної виробничо-господарської діяльності.

3. Наявність санатора, який має достатньо фінансових ресурсів для фінансового оздоровлення боржника.

Ініціатива щодо санації може походити від самого підприємства-боржника.

Кредитори можуть увійти з клопотанням про проведення санації, коли після опублікування в засобах масової інформації оголошення щодо порушення справи про банкрутство підприємства надійшли пропозиції від осіб, які бажають взяти участь у санації боржника. Фізичні та юридичні особи, які виявили бажання стати санаторами, мають подати заяву до госпо­дарського суду з письмовою гарантією погашення боргів борж­ника. До заяви додаються:

а) план фінансової санації (реорганізації) боржника;

б) відомості про фінансовий стан та платоспроможність санатора;

в) дані про характер майнових відносин між боржником та потенційним санатором.

Для санатора мотивувальними стимулами можуть бути такі:

• здобуття контролю над підприємством-боржником;

• ефект синергізму, пов'язаний із новими можливостями внутрішньої кооперації, диверсифікації продукції або ринків збуту товарів;

• збереження надійного постачальника сировини та матеріалів чи споживача своєї продукції тощо;

• приватизація підприємства, якщо воно належить до держав­ної форми власності.

Особа, яка бажає взяти участь у санації боржника, має право ознайомитися з його майновим і фінансовим станом безпосеред­ньо на підприємстві. Потенційний санатор може також дати до­ручення аудиторській чи консалтинговій фірмі провести санацій­ний аудит боржника з метою визначення його санаційної спроможності.

Санація запроваджується на строк не більший за 12 місяців. З клопотання комітету кредиторів, керуючого санацією або інвесторів цей строк можна або продовжити ще на 6 місяців або скоротити. Комітет кредиторів затверджує кандидатуру керуючого санацією, вибір інвестора (санатора) та план санації боржника.