Тема 2 оцінювання санаційної спроможності підприємства

1. Санаційна спроможність підприємства.

2. Санаційний аудит: методи та програма його проведення.

3. Порядок проведення санаційного аудиту.

4. Загальна оцінка санаційної спроможності підприємства.

1. Санаційна спроможність підприємства

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність. Водночас кінцевою метою фінансової санації підприємства є забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді. Отже, санаційна спроможність визначається здатністю підприємства до виживання.

Санаційна спроможність – це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:

а) стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшення обсягів реалізації;

б) конкурентних переваг;

в) виробничого та кадрового потенціалу;

г) реальної та дієвої санаційної концепції.

Економічними критеріями стійкої санаційної спроможності підприємства є його здатність до:

- забезпечення ліквідності;

- відновлення прибутковості;

- одержання конкурентних переваг.

Санаційно спроможним підприємство буде тоді, коли продисконтована очікувана вартість майбутніх активів (за умови успішної санації) перевищуватиме вартість його ліквідаційної маси перед проведенням санації.

Згідно із методичними вказівками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, санаційну спроможність підприємства слід визначати за трьома основними показниками:

• показником поточної платоспроможності;

• коефіцієнтом забезпечення власними засобами;

• коефіцієнтом покриття.

Якщо в кінці звітного кварталу хоча б один із зазначених показників перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага повинна надаватися позасудовим заходам з відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

Якщо ж за підсумками року коефіцієнт покриття був меншим за одиницю і підприємство не отримало прибутку, то такий фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності. В такій ситуації задоволення вимог кредиторів можливе тільки через застосування ліквідаційної процедури.

Зрозуміло, що оцінка санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу лише кількох фінансових показників не дає повної інформації про реальне становище боржника.

З правового погляду санаційно спроможним підприємство вважається за умови, якщо воно здатне підтримувати фінансову рівновагу в довгостроковому періоді ( тобто якщо є достатні передумови для відновлення та збереження стабільної платоспроможності, аби кредитори не мали підстав звернутися із заявою до господарського суду, порушуючи справу про банкрутство.