5. Правова та фінансова відповідальність за приховане, фіктивне та зумисне банкрутство

Варто враховувати, що банкрутство може бути прихованим, фіктивним або навмисним.

Приховане банкрутство – навмисне приховування факту стійкості фінансової неспроможності через подання неправдивої інформації, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам.

Економічною ознакою приховування банкрутства є ситуація, коли на окремих стадіях провадження справи про банкрутство буде встановлено, що боржником подано недостовірні відомості про його майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище, яке фактично характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності (коефіцієнт покриття менший за одиницю, бракує прибутку).

Мотиви та цілі приховування банкрутства: надія на поліпшення фінансового стану або на виконання фінансових зобов'язань особами, які, у свою чергу, є боржниками даної особи; спроба одержати банківський кредит для покриття заборгованості чи привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацією підприємства; прагнення отримати вигідне замовлення на виробництво товарів, робіт, послуг від держави, інших замовників і т. д.

Суб'єктами прихованого банкрутства можуть бути засновники підприємства, власники, посадові особи.

Умисне приховування засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також його службовою особою своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові, − карається штрафом від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Фіктивне банкрутство має місце тоді, коли у підприємства фактично відсутні ознаки банкрутства, однак воно подає недостовірні дані про свою фінансову неспроможність. Це робиться, як правило, з метою отримання від кредиторів відстрочки (розстрочки) платежів або знижки з боргів. Боржник, який подав таку заяву, несе перед кредиторами відповідальність за збитки, заподіяні подачею такої заяви.

Завідомо неправдива офіційна заява громадянина – засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, − караються штрафом від 750 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років.

Навмисне банкрутство полягає у навмисному доведенні суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неспроможності через здійснення з корисливих мотивів протиправних дій або через невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, що завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або законним правам власників та кредиторів. Воно виникає з вини фундаторів (учасників) боржника й інших осіб, у тому числі керівника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії. У ситуації навмисного банкрутства на власників та інших осіб, при недостатності майна боржника, може бути покладена субсидарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Умисне вчинення власником або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності (доведення до банкрутства), якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, − карається штрафом від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

При встановлені фактів прихованого, фіктивного і навмисного банкрутства завдана винними особами матеріальна шкода вважається великою, якщо вона перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 500 і більше разів.

До незаконних дій у разі банкрутства також відносяться:

− умисне приховування майна або майнових обов'язків, відомостей про майно;

− передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення;

− фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність.

Згідно з Кримінальним кодексом України, якщо такі дії, вчинені громадянами − засновниками або власниками суб'єкта господарської діяльності, визнаного банкрутом, а також його службовими особами, завдали великої матеріальної шкоди, то вони караються штрафом від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 3 місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.