2. Пряме державне фінансування санації підприємств Санація з прямим залученням державних коштів передбачає:

1. Пряме державне фінансування санації підприємств передбачає безпосереднє надання коштів суб'єктам господарювання із централізованих фондів фінансових ресурсів на поворотних (бюджетні позики, повний або частковий викуп державою корпоративних прав підприємств); на безповоротних засадах: субсидії – трансферти підприємствам з боку держави на фінансування поточних витрат; трансферти, які надаються підприємствам для інвестицій, класифікуються не як субсидії, а як трансферти капіталу);

2. Бюджетне кредитування (надання позик через комерційні банки);

3. Надання допомоги з Фонду стабілізації підприємств та організацій, внесених до реєстру неплатоспроможних.

4. Санаційна підтримка: у вигляді повного або часткового викупу державою корпоративних прав підприємств.

5. Підтримка за рахунок коштів Державного інноваційного фонду України.

Основним призначенням цього бюджетного фонду є сприяння інноваційному розвитку підприємств. Кошти Фонду використовуються виключно за цільовим призначенням на впровадження науково-технічних розробок і нових технологій, освоєння нових видів продукції відповідно до інноваційних пріоритетів та результатів державних науково-технічних програм.

3. Непрямі методи державного фінансового оздоровлення підприємств

Непрямі форми підтримки (приховане субсидіювання) включають:

• підтримку фіскального характеру (спи­сання чи реструктуризація податкових зобов'язань, податко­ве кредитуванням, надання цільових податкових пільг підпри­ємствам, які потребують санації, а також фіскальні поступки головним кредиторам таких підприємств з метою активізації їхньої участі в санаційних процесах);

• дозвіл на порушення антимонопольного законодавства;

В Україні монополістом є підприємство, питома вага якого на ринку певного товару перевищує 35%. У сві­товій практиці проведення санації цей метод використовується у виняткових випадках, оскільки надання дозволу на монопольні утворення спричиняє негативні мікро- та макроекономічні наслід­ки, зокрема антиринкові ефекти стратегічного характеру. Вдаватися до нього можна лише тоді, коли підприємства доведуть, що в результаті їх злиття буде якнайповніше використано ефект масштабності, значно знизиться собівартість продукції та суттєво зростуть її якісні параметри. Злиття можливе лише тоді, коли буде доведене позитивне сальдо між народногосподарською вигодою та негативними антиконкурентними наслідками.

• державні протекціоністські заходи;

• розміщення державних замовлень;

• обмеження щодо виходу на ринок;

• надання державних гарантій та поручительств;

• інші: надання в оренду приміщень без стягування орендної плати та без оплати комунальних послуг; надання виключних ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, погашення державою окремих видів заборгованості тощо.

4. Фонд стабілізації підприємств та організацій: завдання, джерела формування

Фонд стабілізації підприємств та організацій, внесених до реєстру неплатоспроможних.

Коштами цього фонду розпоряджається Орган з питань банкрутства підприємств і спрямовуються на:

• реорганізацію і санацію державних підприємств, внесених до реєстру неплатоспроможних;

• надання фінансової допомоги для поповнення обігового капіталу і технічного переозброєння і перепрофілювання виробництва підприємств, внесених до реєстру;

• покриття витрат на ліквідацію підприємств, внесених до реєстру;

• соціальний захист працівників, які вивільняються внаслідок реорганізації або ліквідації підприємств, внесених до реєстру.

Основним джерелом формування та поповнення Фонду є кошти державного бюджету та інші кошти, надходження яких не суперечать чинному законодавству.