Право промислової власності.

Мета: Ознайомити студентів та магістрантів із сферами авторського права, охороною немайнових i майнових права авторів та їхніх правонаступників, пов'язаної зi створенням та використанням творів науки, літератури i мистецтва (авторське право), а також прав виконавців, виробників фонограм i організацій мовлення (суміжні права).

План

1. Поняття , об’єкти і суб’єкти авторського права і суміжних прав.

2. Особисті немайнові права та майнові права автора.

3. Охорона об'єктів авторського права

4. Складові системи інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності.

5. Законодавчі акти України про інтелектуальну власність.

6. Державна система управління інтелектуальною власністю.

7. Міжнародна система інтелектуальної власності.

Поняття , об’єкти і суб’єкти авторського права і суміжних прав

Сферою авторського права є охорона літературних і художніх творів, до яких належать письмові твори, музика, твори образотворчого мистецтва, зокрема, живопис і скульптура, а також твори, засновані на використанні технологій, наприклад програми для ЕОМ і електронні бази даних.

Авторські права i суміжні права охороняються Законом України «Про авторське право i суміжні права». Цей закон охороняє особисті (немайнові) i майнові права авторів та їхніх правонаступників, пов'язані зi створенням та використанням творів науки, літератури i мистецтва (авторське право), а також прав виконавців, виробників фонограм i організацій мовлення (суміжні права). Kpiм того, немайнові i майнові права власників авторського права i суміжних прав охороняються нормами інших законів України.

Це питання знайшло своє відображення також в Конституції України, Цивільному ко­дексі України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, у низці постанов Верховної Ради України i нормативних актах ДП «Українське агентство з авторських i суміжних прав» (далі — УААСП).

За загальним правилом твip може бути використаний третіми особами тільки з дозволу власника авторського права. Найбільш поширеними є права: копіювати чи іншим способом відтворювати твip; здійснювати звукозапис виконання твору; виконувати пе­ред публікою твори, зокрема музичні, драматичні чи аудіовізуальні; здійснювати публічний показ твopiв по телебаченню чи радіо, іншими способами трансляції; перекладати літературні твори іншими мовами; здійснювати прокат, особливо твopiв, записаних на носій i комп'ютерні програми; екранізувати твори i, зокрема створювати на їхній основі аудіовізуальні твори.

Об’єктами авторського права є твори, а саме:

1. Літературні і художні твори, зокрема:

-романи, поеми, статті та інші літературні письмові твори;

-лекції, промови, проповіді та інші усні твори”

-драматичні, музикально-драматичні твори, пантоміми, хореографічні,- інші сценічні твори;

музичні твори (з текстом або без тексту);

-аудіовізуальні твори;

-твори живопису, архітектури, скульптури і графіки; фотографічні твори;

-твори декоративно-прикладного мистецтва;

-ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

- переклади адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

- збірники творів, якщо їхній добір або упорядкування їхніх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

комп’ютерні програми;

- компіляції даних (база даних), якщо їхній добір або упорядкування їхніх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

- інші твори.

Твори є об’єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.

Згідно із Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об’єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

Закон України «Про авторське право i cyміжні права» охороняє права виконавців, виробників фонограм i відеограм, а також організацій мовлення. Охорона суміжних прав здійснюється без завдання шкоди охороні твopiв авторським правом.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Виробники фонограм i відеограм, а також організацій мовлення повинні дотримуватись прав авторів i виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватись прав виробників фонограм, авторів i виконавців.

Оформлення суміжних прав також не вимагає виконання будь-яких формаль­ностей. Виробники фонограм i відеограм для оповіщення про свої права можуть на вcix примірниках фонограм i відеограм чи на їхнix упаковках проставляти знак охо­рони суміжних прав, що складається з латинської літери Р у колі, iменi (найменування) власника суміжних прав i року першої публікації фонограми. Наприклад: ® Apreleska Sound Production, 1995.

Особисті (немайнові) права виконавців охороняються безстроково. Майнові права виконавців, виробників фонограм i відеограм, а також організацій мовлення охоро­няються протягом 50 років. Tepмін охорони починається з першого січня року, що насту­пає за роком, у якому мали місце юридичні факти (перше виконання, перше опублікування, перша передача).

Право на твір належить його творцеві, особі, яка написала книгу, картину, створила музику, скульптуру, аудіовізуальний твір.

Первинним суб’єктом авторського права є автор твору. автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору.

Суб’єктами авторського права можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Здебільшого, автором твору науки, літератури, мистецтва є особа, але іноді у творчому процесі беруть участь кілька осіб, тобто співавторів. Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють твір, відносини між ними називаються співавторством Співавторство може бути нероздільним (коли неможливо виділити працю кожного співавтора) та роздільним (коли складові частини чітко визначені і відомо, хто з співавторів написав ту чи іншу частину).

Твір, створений спільною творчою працею співавторів, повинен бути єдиним цілим, таким, що не може існувати без складових частин як ціле. Наприклад, якщо з підручника , написаного співавторами, виключити одну чи кілька глава, підручник як цілісний твір втрачає своє значення. Спільна праця співавторів твору має бути творчою. Якщо один розповідає сюжет, висловлює свої думки, а інший записує їх –т- це не співавторство. При роздільному співавторстві кожен із співавторів зберігає авторське право на свою частину. Одночасно він є співавтором твору в цілому. Співавторство має бути добровільним. При нероздільному співавторстві твір може використовуватися лише за спільною згодою усіх співавторів. Проте право опублікування та іншого використання твору належить однаковою мірою усім співавторам. Один співавтор не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. В разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

Особисті немайнові права та майнові права автора

Авторське право складається з особистих немайнових прав і майнових прав.

Особисті немайнові права:

• право вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо практично це є можливим;

• право забороняти зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору;

• право обирати псевдонім у зв’язку з використанням твору;

• право на недоторканність твору.

Автор вправі називати себе автором твору, а всі інші особи, які використовують твір, зобов’язані зазначати ім’я автора. Право авторства закріплює факт створення даного твору конкретною особою.

Право на недоторканість твору визначається як право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора. Це означає, що при виданні, публічному використанні або будь-якому іншому використанні твору забороняється без дозволу автора та його правонаступників вносити будь-які зміни як до самого твору, так і до його назви та позначення імені автора. Не допускається також без дозволу автора супроводження виданого твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями, будь-якими іншими поясненнями, доповнювати або скорочувати твір. Наприклад, малюнок і навіть колір обкладинки можна зробити лише за згодою автора.

Майнові права інтелектуальної власності на твір:

• право на використання твору;

• - виключне право дозволяти використання твору;

• право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Охорона об'єктів авторського права

На відміну від об'єктів промислової власності, на які автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв i де існують cyвopi процедури для цього, виникнення i здійснення авторських прав не вимагає виконання будь-яких формальнос­тей. Одна з форм охорони полягає в тому, що власник авторського права для оповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що міститься на кожному примірнику твору i складається з латинської букви «С» в колі, iмeнi (найменування) власника авторського права i року першого опублікування твору. Наприклад: © Інститут інтелектуальної власності i права, 2005.

Якщо за публічне використання літературно-художніх i музичних твopiв авторів — громадян України — передбачається авторська винагорода, то автори для одержання го­норару реєструють ці твори в ДП «Українське агентство з авторських i суміжних прав» у по­рядку, обумовленому «Інструкцією про поря­док обліку авторів, реєстрації твopiв i розподілу гонорару», що затверджено наказом УААСП від 19 лютого 1997 № 10. Автори, яким виплачуються лише договірні та інші одноразові суми, в Установі не реєструються. Їхні права, звичайно, охороняються договірним правом. Власник авторського права для одержання свідоцтва про авторство на оприлюднений твip у будь-який час протягом терміну охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєс­трах. Державна реєстрація здійснюється відповідно до встановленого порядку УААСП, що складає i періодично видає каталоги вcix реєстрацій.

Після реєстрації прав автору надається свідоцтво. У разі виникнення суперечки реєстрація визнається судом як юридична пре­зумпція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Варто враховувати ту обставину, що авторське право на твip, створений за догово­ром з автором, який працює за наймом, належить автору. А от виключне право на використання такого твору належить oco6i, з якою автор має трудові відносини (роботодавцю), якщо інше не передбачено дого­вором.

Охорона майнових прав авторів в Україні діє протягом всього життя автора i 70 років теля його смерті. Дія терміну охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти. Безстроково охороняються законом право ав­торства, право на ім'я i право протидіяти перекрученню чи інший зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твip, що може завдати шкоди честі й репутації автора.