14За якими параметрами здійснюється аналіз загальних характеристик підприємства?

15. Як діагностується виробничий потенціал підприємства?

Характерними ознаками функціонування промислових підприємств в умовах ринкової економіки є забезпечення самоокупності їх господарської діяльності, яка досягається в першу чергу за рахунок підвищення виробничого потенціалу. Невідповідність технологій обладнання сучасним вимогам, асортименту продукції та вимогам споживачів, високі витрати сировини та матеріалів свідчать про низький рівень управління виробничим потенціалом більшості вітчизняних промислових підприємств. Наявність великого числа збиткових промислових підприємств в Україні є наслідком того, що на підприємствах не створено надійних систем діагностування стану виробничого потенціалу. У випадку якщо в практику управління промисловими підприємствами будуть впроваджені відповідні механізми діагностування стану виробничого потенціалу та стандарти можна уникнути кризового стану підприємства. В основу економічного діагностування стану виробничого потенціалу повинні бути покладені методи, принципи та технологія, які дозволяли б попереджувати невідповідність господарського механізму управління виробничим потенціалом умовам зовнішнього середовища.

Виробничий потенціал в широкому розумінні становить система відповідним чином організованих і спрямованих на досягнення поставлених цілей ресурсів промислового підприємства (персонал, матеріально-технічна база та організаційно-управлінська система). Діагностування виробничого потенціалу промислового підприємства базується на економічній теорії аналізу господарської діяльності. Не дивлячись на численні дослідження в даній сфері питанням оцінки та оптимізації виробничого потенціалу промислових підприємств в умовах переходу до ринкової економіки приділяється мало уваги. Орієнтація на фінансові методи оцінки виробничого потенціалу не завжди дає змогу напрацювати заходи щодо його підвищення в умовах динамічної ринкової економіки. Керівництво багатьох промислових підприємств не володіють сучасними методиками та інструментаріями економічної діагностики виробничого потенціалу. Цільова оцінка виробничого потенціалу підприємства та його окремих підсистем має суттєві переваги, а саме забезпечує реалізації стратегій розвитку.

На формування виробничого потенціалу промислового підприємства впливають багато факторів, які необхідно розглядати в комплексі. В першу чергу це такі як: виробничого-технологічні, організаційні, економічні та інформаційно-управлінські. При аналізі виробничого потенціалу бажано застосовувати різноманітні графічні та динамічні моделі управління, наприклад динамічна модель визначення об’єму виробництва продукції. Для ефективного управління виробничим потенціалом необхідна інформаційна система, яка б включала в себе оперативний облік і контроль ефективності господарської діяльності підприємства. Формування та використання виробничого потенціалу підприємства повинно базуватися на дослідженнях попиту промислових підприємств, який може бути визначений як вторинний, нееластичний, нестійкий або парний. Стимулювання попиту на продукцію промислових підприємств передбачає застосування сучасних концепцій маркетингу. Дослідження попиту повинно враховувати кожну групу промислових товарів та послуг.

На формування виробничого потенціалу промислового підприємства впливає також характеристика продукції - чим складніша продукція й технологія її виготовлення, тим виникають більш різноманітніші зв’язки на підприємстві, що в свою чергу необхідно враховувати при розбудові системи управління, в тому числі виробничим потенціалом. Тобто при формуванні виробничого потенціалу промислових підприємств чітко простежується взаємозв’язок технологічних та організаційних структур. «Організаційні структури управління є відображенням структур технологічних систем. Технологічні зв’язки первинні щодо організаційних. Технологічні процеси та їх системи будуються за своїми законами, а організація й управління виробництвом покликані забезпечити їх функціонування та розвиток. Отже, знаючи об’єктивні закономірності розвитку технологічних систем, можна створити оптимальну систему керування ними» [1, с. 232].

Для оцінки потенціалу підприємства з урахуванням зовнішнього середовища може застосовуватися SWOT – аналіз [Див.2]. Основні етапи застосування SWOT – аналізу передбачають аналіз поточної ситуації на промисловому підприємстві, а саме аналіз критичних внутрішніх та зовнішніх факторів та їх оцінку та характеристику конкурентних переваг промислового підприємства; прогноз майбутнього розвитку, розробка рекомендацій та формування розвитку для кожного напрямку господарської діяльності підприємства. Аналіз дозволяє формувати загальну стратегію розвитку виробничого потенціалу підприємства з врахуванням особливостей адаптації до зовнішнього середовища. Отже, результати цільового аналізу потенціалу, а також окремих його елементів є основою для вибору стратегій та зміни структури виробництва.

16.Як діагностується фінансовий потенціал підприємства?

На сьогодні діагностування внутрішнього фінансового середовища дає змогу виявити ті можливості фінансового розвитку торговельних підприємств, які будуть покладені в основу формування їх реальних стратегічних фінансових цілей та ефективних напрямів їх реалізації. Широту і глибину такого діагностування підприємства мають визначати самостійно виходячи з обсягів відповідної інформації, що формується безпосередньо в системі їхнього фінансового менеджменту. Тому розв’язання пріоритетних завдань діагностування внутрішнього середовища мають завдання вирішити наступні питання:

- визначення основних груп стратегічних можливостей фінансового розвитку торговельних підприємств, у межах яких має бути ідентифікована система параметрів їх внутрішнього фінансового потенціалу;

-окреслення факторів внутрішнього фінансового середовища підприємства, з урахуванням яких здійснюватиметься оцінка кожного з параметрів внутрішнього фінансового потенціалу;

-визначення основних напрямів дослідження окремих стратегічних параметрів внутрішнього фінансового потенціалу торговельних підприємств.

У процесі побудови системи ідентифікації стратегічних параметрів насамперед слід визначити структурний перелік таких параметрів за різними рівнями. Рекомендуємо структуризацію об’єктів діагностування внутрішнього фінансового потенціалу розробити щодо кожного з 11-ти параметрів, визначених на другому — середньому рівні їх ідентифікації.

У системі параметра “ Фінансові ресурси підприємства ” основну увагу у процесі ідентифікації має бути приділено диференціації їх складу за формою власності. Згідно з цією ознакою ідентифікація стратегічних параметрів має здійснюватися в разі, якщо підприємство має і власні, і позикові фінансові ресурси. [2. с.64]

У системі параметра “Основні засоби, що використовуються у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства” потребує певної диференціації у процесі діагностування їх видовий склад за групою “Машини та обладнання”, а на великих підприємствах торгівлі - і за групою “Будівлі та споруди”.[1. c.123]

У системі параметра “Нематеріальні активи, пов’язані з фінансовим управлінням підприємством” основну увагу у процесі діагностування стратегічних можливостей внутрішнього фінансового потенціалу має бути приділено, з нашої точки зору, таким їх видам, як інформаційні ресурси (бази даних, що використовуються у процесі стратегічногофінансового управління) і програмні продукти, що використовуються у процесі стратегічного аналізу і прогнозування. [2. с.57]

У системі параметра “Фінансові менеджери” основну увагу у процесі ідентифікації має бути приділено диференціації їх складу як за рівнем управління (менеджери, які здійснюють управління фінансовою діяльністю підприємства в цілому, та менеджери, які здійснюють управління фінансовою діяльністю окремих центрів відповідальності підприємства), так і за їх функціональною спеціалізацією (менеджери широкого профілю, менеджери окремого функціонального спрямування). Диференціація цього параметра за означеними видами має здійснюватися на всіх великих і частково - на середніх торговельних підприємствах, де загальна кількість фінансових менеджерів визначає сенс проведення такого діагностування.[2. с.267]

У системі параметра “ Структура капіталу підприємства ”, який є головною характеристикою його загальної фінансової структури, насамперед слід виділити дві основні його складові - структуру власного капіталу (за основними його видами у фінансовій звітності) і структуру позикового капіталу (за основними джерелами його формування, якими є банківський кредит, товарний кредит, облігаційна позика тощо).[1. с.124]

За параметром “Структура активів підприємства” сучасні науковці ідентифікують зазвичай два основні об’єкти поглибленого його діагностування - структуру оборотних і структуру необоротних активів підприємства.

На розвиток окремих параметрів внутрішнього фінансового потенціалу торговельних підприємств впливають багато внутрішніх факторів і умов їх господарської діяльності. Для врахування цього впливу у процесі ідентифікації стратегічних параметрів внутрішнього фінансового потенціалу пропонуємо поділити ці фактори й умови на чотири групи: фактори, що характеризують організаційно-правовий статус підприємства, фактори, що характеризують особливості операційної діяльності підприємства, фактори, пов’язані із життєвим циклом підприємства, фактори, що характеризують ідеологію власників щодо управління підприємством.