89. Товарна теорія грошей

Товарна теорія грошей ґрунтується на марксистському варіанті теоріїтрудової вартості. Вона розглядає гроші як товар особливого роду, що квівалентом для всіх інших товарів. Основні положення товарної теорії грошей співпадають з положеннями теорії трудової вартості і розглянуті у відповідному підрозділі. Представники чи послідовники трудової теорії вартості визначають сутність грошей, обмежуючись лише їх місцем у товарному обміні. З цих позицій гроші — це специфічний товар, що має властивості обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент. У цьому визначенні не враховується те важливе призначення грошей, яке використовується для обслуговування потреб нагромадження вартості.

В сучасній економічній науці відбувається поєднання номіналістичної і кількісної теорії грошей, що дало змогу досить реально пояснити основні закономірності обігу паперових грошей, регулювання грошової маси, сутність інфляції та дефляції, виробити основні принципи антиінфляційної політики. Видатний український економіст М. Ту-ган-Барановський, творець номіналістично-кількісної (кон'юнктурної) теорії грошей, вперше поєднавці теорії ще на початку XX ст.

В товарі-еквіваленті (грошах) реалізуються суперечності якісної і кількісної сторін вартості: внаслідок того, що всі товари вимірюють свою мінову вартість в одному особливому товарі, цей виділений товар стає адекватним буттям мінової вартості, її буттям в якості загального еквівалента.

11. Механізм балансування грошового обороту та його окремих потоків.

Балансування грошових потоків означає, що в кожному секторі та кожному ринку сума вхідних потоків має = сумі вихідних. Якщо потоки кожного сектору будуть збалансовані, то і грош. оборот в д-ві буде збалансованим. Збалансування грошового обороту забезп-ся вирівнюванням двох ключових потоків – нац-го доходу та реалізації нац-го продукту. В процесі розподілу і використання національного доходу фрмуються 2 види гр-х потоків-втрат і ін'єкцій. Потоки витрат: заощадження, оплата імпорту, податки уряду. Потоки ін’єкцій: держ закупки, експорт, інвестиції.В обсязі потоків відпливу зменшується використання сімейними господарствами національного доходу на внутрішньому ринку продуктів, що звужує можливості реалізації виробленого національного продукту. В обсязі потоків припливу збільшується надходження грошей на внутрішній ринок, вони неначебто повертаються в основне русло свого руху, що розширює можливості реалізації національного продукту. Якщо обсяги потоків відпливу і припливу грошей будуть урівноважуватися, то потоки національного доходу і реалізації національного продукту збалансуються.Проте урівноваженість потоків відпливу і припливу грошей автоматично не забезпечується. Досягається тільки через механізм грошового ринку. Цей механізм виконує дві важливі для урівноваження вказаних потоків функції: 1) трансформує заощ-ня сім-х госп-в у нові види платоспроможного попиту (фірм та урядових структур); 2) коливання попиту і пропозиції грошей зумовлюють відплив зайвих грошей на світовий ринок або приплив їх зі світового ринку у випадку дефіциту пропозиції грошей.Щоб потоки витрат= ін’єкціям необх.: 1)збалансув. експорту і імпорту. 2) заощ = інвест; 3) податки = держ закуп.Якщо грошовий ринок не розвинутий і не виконує зазначених функцій, або виконує не повністю, то в процес балансування грошового обороту змушений втручатися центральний банк. Йому доводиться забезпечувати регулювання обороту «вручну» — шляхом додаткової емісії грошей чи вилучення зайвої маси грошей з обороту надзвичайними заходами, зокрема валютною інтервенцією. У такій ситуації в моделі грошового обороту з’являється ще один суб’єкт — центральний банк, та ще один грошовий потік — або поповнення обороту додатковою масою грошей шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків (потік 15), або вилучення надлишку грошових коштів шляхом скорочення кредитування (потік 16) Обидва ці потоки, балансуючи оборот грошей у поточному відтворювальному циклі, містять у собі загрозу порушення балансу в наступному циклі. Такі порушення можуть виникнути як унаслідок зміни обсягів виробленого ВНП, так і зміни співвідношення між обсягами експорту та імпорту. Якщо, наприклад, замість чистого імпорту в наступному циклі складеться чистий експорт, то з обороту доведеться вилучати відповідну масу грошей. Таке вилучення здійснюється шляхом продажу експортерами інвалютної виручки на грошовому ринку за національні гроші, хоч у наступному циклі вони знову надійдуть в оборот. Потоки 15 і 16 формуються також унаслідок валютних інтервенцій центральним банком. При скупці іноземної валюти в централізовані резерви виникне потік 15, а при продажу валюти з централізованих резервів – поті