96. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез.

Як відомо, кейнсіанці багато уваги приділяли проблемі безробіття, а монетаристи — інфляції.Коли економіка західного світу в 70—80-ті роки вийшла на пряму поступового рівномірного зростання, виявилося, що актуальні для кейнсіанців і монетаристів локальні проблеми трансформувалися в хронічні та одночасні. Тому відбулося формування кейнсіансько-монет-го синтезу як нового етапу в розвитку монет-кої теорії.

Сьогодні вже більшість економістів визнають активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін – на довгострокових. Визнають вони і важливу роль держави в регулюванні економіки, тільки дещо по – різному розставляють акценти при визначенні механізму регулювання. (Одні надають перевагу механізму фіскально-бюджетної політики, інші - монетарному механізмові). Водночас усі вони визнають допустимість помірної інфляції, її позитивний вплив на розвиток реальної економіки та спроможність центральних банків регулювати пропозицію грошей (М) на адекватному помірній інфляції рівні.Представники обох напрямів мон-ї теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, що легше її попередити, ніж потім перебороти.

Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить вибирати таку стратегію монетарної політики, яка б не дала змоги інфляції вийти з-під контролю. а пріоритетом його повинно стати досягнення довгострокових стратегічних цілей. Багато спільного досягнуто вже і в підходах до використання інструментів монетарного регулювання. Сучасна монетарна практика базується, власне, на рекомендаціях як кейнсіанців, так і монетаристів.

Так, операції на відкритому ринку, що найбільш безпосередньо впливають на пропозицію грошей (М), ґрунтуються на монетаристських рецептах проведення грошово-кредитної політики, а процентна політика, яка більш тісно пов'язана з інвестиційними процесами, — на кейнсіанських рецептах.Спираючись на рекомендації, що синтезують ідеї монетаристської та кейнсіанської шкіл, сучасна регулятивна практика досить ефективно поєднує свою прихильність довгостроковим цілям економічного розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обережним застосуванням регулююючих заходів держави на короткотермінових інтервалах, зокрема в межах економічного циклу.

66. Простий грошовий мультиплікатор.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.Простий депозитний мультиплікатор – число, обернене до показника норми обов’язкового резервування.Простий депозитний мультиплікатор (m=1/r)визначає максимальну кількість нових депозитних грошей, що створюється однією грошовою оди¬ницею надлишкових резервів при заданому рівні норми обов'язкового ре¬зервування. Максимальне розширення депозитів – збільшення грошей на чекових рахунках – визначається як добуток простого депозитного мультиплікатора і надлишкових резервів: Зменшення загальної кіль¬кості банківських резервів призводить до мультиплікативного скорочення депозитів. Збільшення резервних вимог також скорочує обсяг безготівкової грошової маси. На рівень простий депозитний мультидпікатора впливає ряд чинників, як регулятивні заходи центр банку: зміна коефіцієнта надлишкові резерви / чекові депозити та коефіцієнта готівка / чекові депозити. Внаслідок банківського кредитування кількість грошей в економіці зростає. Процес емісії платіжних засобів у межах системи комерційних банків називається кредитною мультиплікацією, або мультиплікативним створенням депозитів. Кредитна мультиплікація визначає максимальний рівень кредитної експансії на внутрішньому ринку і, відповідно, максимальний обсяг грошової маси, що випускається банківською системою в обіг при певному рівні резервних вимог.Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою т = 1/r,або m=гроші створ/гроші отрим. Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою ΔМ = ΔR * 1/r , де ΔR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.

Фактори що впливають на процес грошово-кредитної мультиплікації:

- зміна норм обов’язкового резервування;

- надходження готівки в банківську систему або надання позичок у готівковій формі.