
- •Структура заняття:
- •Хід заняття:
- •1. Організація групи до заняття
- •2. Перевірка домашнього завдання
- •3. Повідомлення теми, мети і завдань заняття
- •4. Актуалізація опорних знань та мотивація навчально-пізнавальної діяльності
- •5.Вивчення нового матеріалу:
- •1) Природні джерела вуглеводнів. Теорії походження горючих корисних копалин.
- •2) Природній і супутній нафтові гази.
- •3) Нафта. Склад, властивості нафти.
- •4) Продукти нафтопереробки, їх застосування.
- •5) Вугілля. Переробка вугілля.
- •6) Основні види палива та їх значення в енергетиці країни.
- •5.Узагальнення та систематизація знань
- •6.Підведення підсумків уроку
- •7.Повідомлення домашнього завдання
Заняття 6, 7.
Тема: Природні джерела вуглеводнів та продукти їх переробки.
Мета:
1)навчальна: сформувати у студентів знання про природні джерела вуглеводнів, продукти нафтопереробки, ознайомити з теоріями походження органічних корисних копалин, пригадати поняття вичерпних та невичерпних корисних копалин;
2) розвиваюча: розвивати уміння спостерігати у оточуючому середовищі продукти нафтопереробки, використання природного газу та вугілля;
3) виховна: виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів, формувати науковий світогляд та розвивати інтерес до органічної хімії.
Основні терміни і поняття: природні джерела вуглеводнів, природній газ, вугілля, супунті нафтові гази, вичерпні та невичерпні ресурси, корисні копалини,
Міжпредметні зв’язки: географія, політологія, історія.
Тип заняття: комбіноване заняття
Форми та методи роботи: розповідь з елементами бесіди, самостійна робота, бесіда, пояснення.
Обладнання і матеріли: малюнки та схеми процесу нафтопереробки, наочне приладдя «Продукти нафтопереробки»
Структура заняття:
1.Організація групи до заняття
2. Перевірка домашнього завдання
3. Повідомлення теми, мети і завдань заняття
4. Актуалізація опорних знань та мотивація навчально-пізнавальної діяльності
5. Вивчення нового матеріалу:
1) Природні джерела вуглеводнів. Теорії походження горючих корисних копалин.
2) Природній і супутній нафтові гази.
3) Нафта. Склад, властивості нафти.
4) Продукти нафтопереробки, їх застосування.
5) Вугілля. Переробка вугілля.
6) Основні види палива та їх значення в енергетиці країни.
6. Узагальнення та систематизація знань
7. Підведення підсумків уроку
8. Повідомлення домашнього завдання
Хід заняття:
1. Організація групи до заняття
Викладач налаштовує групу на роботу, перевіряє готовність студентів до заняття, відмічає в журналі відсутніх. Студенти готуються до заняття, чергові подають інформацію про відсутніх.
2. Перевірка домашнього завдання
1.Які фізичні властивості етиленових вуглеводнів?
2. Які фізичні властивості ацетиленових вуглеводнів?
3. Яке використанні етилену ви знаєте?
4. Дайте визначення полімерам. Чому полімерні матеріали набули широкого використання?
5. Яке використання ацетилену ви знаете?
6. Напишіть рівняння горіння метану, етену та ацетилену, поясніть, чому відрізняється забарвлення полум’я? про що це свідчить?
В цей час на дошці виконується письмове завдання:
1. З карбіду кальцію добути 1-бутин, з якого добути такі алкіни:
а) 6,6-диметил-3-гептин;
б) 2-метил-3-гексин;
в) 5,6-диметил-3-гептин.
Навести реакції синтезованих алкінів з водою, бромоводнем і бромом. Назвати продукти, пояснити механізм гідратації алкінів.
2. Добути із ацетилену:
а) метилацетилен;
б) 4-метил-пентин-1;
в) діетил-ацетилен;
г) 5-метилгексин-1.
Для сполук (а-г) навести реакцію гідратації, пояснити, які з цих сполук реагують з амідом натрію.
3. Здійснити перетворення в кілька стадій:
а) бутан → 2-бутин;
б) 1-бутен → 2-бутин; в) пропен → пропін; г) ацетилен → полівінілацетат;
д) ацетител → 1,4-бутандіол.
3. Повідомлення теми, мети і завдань заняття
Вчитель повідомляє студентам тему, мету та завдання заняття. Студенти
записують тему та план заняття в зошити.
4. Актуалізація опорних знань та мотивація навчально-пізнавальної діяльності
Основні енергоносії та сировинні ресурси органічної хімії (нафта, природний газ та кам’яне вугілля), сьогодні і протягом наступного ХХІ століття будуть визначати розвиток органічної хімії, стан всієї економіки та благополуччя громадян України. Після Чорнобильської катастрофи в 1986 році стало зрозуміло, що вирішити всі енергетичні проблеми атомна енергетика не в змозі.
Розглянемо основні сировинні джерела та забезпечення їх в Україні.
Нафта. До 1992 року Україна отримувала та переробляла на своїх нафтопереробних заводах (НПЗ) 62 млн. тон сирої нафти (табл. 1.1). Як видно із таблиці потужності нафтопереробного комплексу України завантажені сьогодні лише на третину. Можна підрахувати, скільки в першому наближенні необхідно нафти для України:
- для автомобільного транспорту – приблизно 10 млн. т палива, що при 85 – 90 % переробці з використанням нових технологій складає при-близно 25 млн. т сирої нафти;
- потреби хімічної промисловості складають 10 – 15 млн. т сирої нафти.
Таблиця 1.1 – Загальні відомості про нафтопереробні підприємства України
Підприємство |
Проектна потужність переробки (млн. т) |
Рівень завантаженості (млн. т) |
АТ “ЛИНОС” “Лисичанськнафтооргсинтез” (м. Лисичанськ) |
23,5 |
7,8 |
АТ “Укртатнафта” (м. Полтава) |
18,5 |
6,2 |
АТ “Херсоннафтопереробка” (м. Херсон) |
8,5 |
2,8 |
АТ Одеський НПЗ (м. Одеса) |
3,5 |
1,2 |
АТ “НПК Галичина” (м. Дрогобич) |
3,5 |
1,1 |
АТ “Нафтохімік Прикарпаття” (м. Надвірне) |
3,5 |
1,2 |
АТ “Львівський нафтомаслозавод” (м. Львів) |
0,3 |
0,1 |
Всього |
61,8 |
20,4 |
Таким чином, потреби України в нафті складають близько 40 млн. т, а сама Україна добуває приблизно 4 млн. т сирої нафти, тобто лише 10 % від наявних потреб. Поставка нафти ведеться, в основному, з Росії, але змінити ситуацію на краще може введення в експлуатацію нафтового терміналу “Південний” в Одеській області, що можливо дасть змогу отримувати нафту з Азербайджану та Близького Сходу.
Кам’яне вугілля. В розвинутих країнах (США, Франція, Німеччина) вугілля визнано найбільш перспективним видом палива ХХІ століття. Ця наукова концепція базується на тому, що в разі впровадження сучасних технологій його спалювання, кількість шкідливих викидів в атмосферу зменшується в 100000 разів. Українське вугілля низькоякісне, але при його спалювати в режимі “киплячого шару” у вигляді суміші 33 % вугілля, 33 % води і 33 % золи, такий процес є економічно вигідним і дає змогу економити мазут та природний газ. Тим більше, що такі наукові розробки та технології українські вчені мають, але нажаль для їх впровадження не вистачає грошових інвестицій.
Норма річного видобування (потреби) вугілля для України складає близько 130 млн. т, а запаси вугілля складають біля 100 млрд. т, тобто при такому річному видобуванні, вугілля вистачить більше, ніж на 500 років.
Газ. Україна спалює щорічно близько 100 млрд. м3 газу, а сама при цьому добуває приблизно 20 млрд. м3 газу, тобто лише 20 % від необхідної кількості. Це, в основному, Полтавське, Харківське, Чернігівське та Сум-ське газові родовища. Слід відзначити, що в Україні газ використовується дуже не раціонально. Наприклад, Франція використовує за рік 35 млрд. м3 газу, випускаючи при цьому товарної продукції в 5 разів більше, ніж в Україні.