IV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

§13.

УРОК 18. ШТУЧНІ Й СИНТЕТИЧНІ ВОЛОКНА

Цілі: ознайомити учнів із класифікацією волокон; фор­мувати уявлення про штучні й синтетичні волокна; показати склад, фізичні й хімічні властивості, а також зв'язок властивостей і застосування найпо­ширеніших натуральних, штучних і синтетичних волокон. Форми роботи: евристична фронтальна бесіда, навчальна лекція.

Обладнання: схеми, таблиці. Демонстрація 4: Витягування ниток зі смоли капрону чи лавсану.

70

Усі уроки хімії. 11 клас. Рівень стандарту

Урок 18

71

Демонстрація 5: Відношення волокон різних видів до розчинів кис­лот і лугів. Лабораторний дослід 6:

Ознайомлення зі зразками натуральних, штучних і синтетичних волокон. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Що таке полімери?

2. Що таке пластмаси?

3. Які види гуми випускає гумотехнічна галузь промисловості?

IV. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя

Волокна — це довгі гнучкі нитки, які виробляють із природ­них або синтетичних полімерів і використовують для виготовлення пряжі й текстильних виробів.

Розрізняють природні, або натуральні, і хімічні волокна.

1. Природні волокна

Рослинні волокна формуються на поверхні насіння (бавовна), у стеблах і листі (коноплі, льон), їхня основа — целюлоза.

Тваринні волокна є білковими полімерами. Більшість вовни виробляють із шерсті овець. Шовк — це речовина, яку виділяють особливі залози тутового шовкопряда.

Бавовна характеризується термічною стійкістю, вовна — елас­тичністю, а шовк — високою міцністю й характерним блиском.

2. Хімічні волокна Розповідь учителя

Хімічні волокна виробляють із деяких полімерів лінійної будо­ви. Полімери спочатку розплавляють або розчиняють в органічному

розчиннику, а потім розплав або розчин пропускають крізь дуже малі отвори. При цьому утворюються довгі й тонкі нитки. Хімічні волокна поділяють на такі види:

а) штучні;

б) синтетичні.

Штучні волокна одержують переробкою природних полімерів, здебільшого целюлози. Вони мають низку переваг, які стосуються технологи волокон і якості виробів із них.

(Лабораторний дослід 6. Ознайомлення зі зразками натураль­них, штучних і синтетичних волокон)

Найважливішими штучними волокнами є віскозне й ацетатне.

Основу першого становить целюлоза і С₆Н₇О₂ (ОН)₃ І , а другого — ЇЇ ацетатні естери (наприклад, триацетат |С₆Н₇О₂(ОСОСН₃) 1 .

Синтетичні волокна виробляють із органічних сполук, здій­снюючи хімічні реакції. До волокон цього типу належать капрон, найлон, енант, нітрон, лавсан та ін.

Синтетичні волокна міцніші, еластичніші, довговічніш! за природні. Вони мають і недоліки — малу гігроскопічність, здат­ність до електризації. Тому до синтетичних волокон додають при­родні волокна й речовини-антистатики.

Капрон, найлон і енант — поліамідні волокна. Зовні капроно­ве волокно нагадує натуральний шовк, але є набагато міцнішим. Із синтетичних волокон виготовляють канати, риболовні сітки, тка­нини, трикотажні вироби.

{Демонстрація 4. Витягування ниток зі смоли капрону чи лавсану)

(Демонстрація 5. Відношення волокон різних видів до розчинів кислот і лугів)

Чудові штучні хутра, трикотаж, декоративні тканини виготов­ляють із поліакрилонітрильного волокна — нітрону. Це волокно має значну термо- і світлостійкість, високу еластичність. Його ви­робляють із поліакрилонітрилу — продукту полімеризації акрило­нітрилу.

Лавсан [-6-СН₂-СН₂-О-СО-С₆Н₄-СО-]_п — поліестерне

волокно. Цей полімер утворюється під час реакції поліконденсації між етиленгліколем і терефталевою кислотою. За зовнішнім вигля­дом і властивостями лавсанове волокно нагадує вовну, проте є міц­нішим, а вироби з нього не потребують прасування.