Ус/ уроки х!мн. 11 клас. Р/вень стандарту

1. Укаж1ть основний компонент кам'яного вугшля:

а) с!рка;

б) вуглець;

в) оргашчш речовини;

г) водень.

2. Укаж1ть назву процесу нагр!вання вугшля понад 1000 °С без доступу кисню:

а) крекшг;

б) розклад;

в) коксування;

г) шрол!з.

3. Укаж1ть речовини, як!, кр!м коксу, утворюються шд час кок­ сування кам'яного вугшля:

а) бензин;

б) амотакова вода;

в) мазут;

г) кам'яновугшьна смола.

4. Укаж1ть складову переробки кам'яного вугшля, що м!стить найбшыпе речовин:

а) кокс;

б) кам'яновугшьна смола;

в) амотакова вода;

г) коксовий газ.

5. Укаж1ть галузь застосування коксу:

а) виробництво лшарських препарат!в;

б) металург1я;

в) виробництво барвнишв;

г) виробництво вибухових речовин.

6. Яка з1 сполук належить до оргатчних речовин живо! природи?

а) Вода;

б) глюкоза;

в) алмаз;

г) пол!етилен.

7. Яка рослина е головним промисловим джерелом крохмалю?

а) Ршак;

б) льон;

в) картопля;

г) виноград.

8. Яка рослина е головним промисловим джерелом духмяно! есенцй'?

а) Троянда;

б) капуста;

в) буряк;

г) пальма.

9. Розташуйте р!вн1 структурно! оргашзащ! матери за шдвшцен- ням складности

а) пол!мерний;

б) молекулярний;

в) клггинний;

г) атомний.

10. Укажггь р!вт структурно! оргашзацп, притамант оргатчним речовинам:

а) атомний 1 молекулярний;

б) атомний 1 пол!мерний; '

в) молекулярний 1 пол!мерний;

г) пол!мерний 1 клггинний.

11. Навед1ть приклади природних орган!чних речовин молекуляр­ ного р!вня структурно! орган1зац11, як! ви широко використо- вуете в повсяк денному житть

12. Пор1вняйте характерт ознаки молекулярного и пол!мерного р!втв структурно! орган1зац1! речовин.

13. Назвггь речовину за правилами м!жнародно! номенклатури:

I

СН, СН, С,Н.СН, СН,

I ^л I * ,-С С-(

-С-СН„-С-СН

СН, - С С - СН₂ - СН₂ --С-

СН,

³ I I ^{2 2} I СН₃ СН₃ С₂

11. Напишггь р!вняння реакцш, з допомогою яких можна здшсни-ти перетворення:

Ус/уроки х/м/л 11 клас. Р1вень стандарту

62

в) фотох!м!чний смог;

г) дисбаланс м!ж ум!стом кисню и карбон(1У) оксиду в атмо­ сфер! планети.

3. Укаж!ть речовини, як! спричиняють кислотн! дощ!:

а) карбон(1У) оксид;

б) сульфур(1У) оксид;

в) азот;

г) н!троген(1У) оксид.

4. Укаж!ть причину фотох!м!чного смогу:

а) дисбаланс м!ж ум!стом кисню и карбон(1У) оксиду в атмо­ сфер! планети;

б) шдвищення вм!сту н!троген(1У) оксиду в атмосфер!;

в) д!я сонячного св!тла;

г) озонов! д!ри.

5. Укаж!ть основн! заходи, що забезпечують зменшення шк!дли- вих забрудник!в атмосфери в результат! використання налива:

а) ощадливо використовувати ц! продукти, тим самим змен- шуючи к!льк!сть шквдливих викид!в;

б) уловлювати в!дходи фшьтрами;

в) пошук альтернативних джерел енерги;

г) створення технолог!й повного згоряння палива.

6. Що е головним промисловим джерел ом природного барвника бета-каротину?

а) Цибуля;

б) капуста;

в) яблука;

г) морква.

7. Який харчовий продукт найбагатший на б!лки?

а) Сало;

б) капуста;

в) риба;

г) кетчуп.

8. Яка з речовин здатна до самооргатзаци?

а) Глюкоза;

б) ДНК, РНК; г) крохмаль.

9. Який об'ект належить до молекулярного р!вня структурно! ор- гатзацп матери?

а) Етанол;

б) атом Оксигену;

в) натрш хлорид;

г) РНК.

63

Уроки 16-17

10. Яка ознака притаманна речовинам молекулярного р!вня струк­ турно! оргашзаци?

а) Стала молекулярна маса;

б) змшний склад;

в) йонний зв'язок;

г) сггчаста будова.

11. Що визначае масу молекули пол!меру?

а) Мджмолекулярн! зв'язки;

б) внутршгаьомолекулярн! зв'язки;

в) ступшь розгалуженост!;

г) ступшь пол!меризаци.

12. Пор!вняйте характеры! ознаки молекулярного и полимерного р!вн!в структурно! оргашзаци речовин.

13. Назвггь речовину за правилами м!жнародно! номенклатури:

СН

г

-сн-сн-сн,-с-сн_ч

СН₃-СН₂-С-

сн,

I сн„

1

СН₃ СН₃

14. Напшшть р!вняння реакцш, з допомогою яких можна здшсни-ти перетворення:

СН₄ -» С₂Н₆ -» С₂Н₄ -» С₂Н₅С1 III. ГПдбиття п1дсумк1в уроку

УРОКИ 16-17.ОРГАН1ЧН1 РЕЧОВИНИ ЯКОСНОВА СУЧАСНИХ МАТЕР1АЛ1В. ПЛАСТМАСИ, СИНТЕТИЧН1 КАУЧУКИ, ГУМА

Щл1: формувати уявлення учн!в про оргатчн! речовини та продукти 1х переробки як основи для створення сучасних матер!ал!в; ознайомити школяр!в з! скла­дом ! властивостями деяких сучасних пол!мерних матер!ал!в на основ! найпоширетших пластичних мае! синтетичних каучушв, гуми; розглянути влас-тивост! деяких пол!мерних матер!ал!в, показати сфери IX використання залежно в!д ф!зичних ! х!-м!чних властивостей, галуз! застосування сучасних пол!мер!в та 1х значения в життед!яльност! людини.

Вариант II

1 . Укаж1ть речовину, яка спричиняе « парниковий ефект » на пла­нет!:

а) кисень;

б) азот;

в) карбон(1У) оксид;

г) сульфур(1У) оксид.

2. Укажггь причину розвитку парникового ефекту:

а) озонов! д!ри;

б) кислотт дощ1;

64

Ус/ уроки Х1МН. 11 клас. Р/вень стандарту

Уроки 16-17

65

Форми роботи: евристична фронтальна бесвда, навчальна лекщя.

Обладнання: схеми, таблиц!.

Демонстрация 3: Виявлення властивостей пластмас. Лабораторний досл1д 4:

Ознайомлення з! зразками пластмас. Лабораторний досл!д 5:

Ознайомлення з! зразками каучугав Тип уроку: вивчення нового материалу.

Х1Д УРОКУ

I. Орган!зац!я класу

II. Актуал!зац1я опорних знань Бесвда

1. Що таке оргатчн! речовини?

2. Як! оргатчн! речовини ви знаете?

III. Вивчення нового матер!алу Розповщь учителя

Потреби людини в р!зних матер!алах постшно зростають, але ресурси природних матер!ал!в на планет! обмежен!.

1. Полгмери Розповгдъ учителя

Друга половина XX ст. стала пер!одом !нтенсивного пошуку, дослщження ! виробництва пол!мер!в. За своши властивостями пол!мерн! матер!али виг!дно в!др!зняються в!д природних. Вони довгов!чшш!, не зазнають корози', мають невелику густину, досить м!цш; 1х легко формувати, обробляти, фарбувати.

Нимало пол!мер!в теля нагр!вання! подальшого охолодження х!м!чно не зм!нюються! збер!гають сво! ф!зичн! властивост!. У роз- | плавленому стан! 1х заливають у форми, де п!д час охолодження вони тверднуть. Цю операщю можна повторювати дек!лька раз!в. Так! пол!мери називають термопластичними. До них належать пол!етилен, пол!проп!лен, пол!стирен, тефлон, пол!метилметакри-лат та !н. 3 допомогою пресування, видавлювання, лиття з термо-пластичних пол!мер!в виготовляють р!зн! вироби.

Гснують ще и термореактивн! пол!мери. П!д час нагр!вання вони втрачають пластичтсть, а також здатшсть плавитися ! роз-чинятися. Це результат необоротних х!м!чних змш у пол!мерах, пов'язаних з утворенням додаткових ковалентних зв'язк!в ! фор-муванням с!тчасто! структури. Термореактивними пол!мерами е, наприклад, феноло-формальдег!дн! и епоксидн! смоли.

Велика к!льк!сть пол!мер!в е основою пластичних мае (скоро-чена назва — пластмаси).

(Демонстращя. Виявлення властивостей пластмас)

(Лабораторний дослгд 4. Ознайомлення з1 зразками пластмас)

Пластмаси — це матер!али, створен! на основ! пол!мер!в, як! здатн! п!д впливом температури и тиску набувати певно! форми та збер!гати П.

Пластмаси, кр!м пол!мер!в, м!стять р!зн! добавки, як! покра-щують 1хн! властивост!, шдвищують стшк!сть до х!м!чно агресив-ного середовища ! змш зовшшшх умов. Добавками е розмелена деревина, крейда, граф!т, патр, р!зн! волокна. Пол!мери в таких пластмасах е зв'язуючими компонентами. Якщо до мономера до­дано сполуку, яка розкладаеться п!д час нагр!вання з видшенням газ!в, то одержаний пол!мер мае вигляд застигло! пши (його нази­вають пшопластом). Добавки-пластифшатори надають полимерно­му матер!алу еластичност!.

Розглянемо шлька пол!мер!в, як! м!стяться у склад! найваж-лив!ших пластмас.

Пол1етилен — безбарвний прозорий або б!лий натвпрозорий еластичний материал, який на дотик нагадуе парафш. Це термо-пластичний пол!мер; його властивост! залежать в!д умов переб!гу реакци пол!меризаци. На пол!етилен не д!ють вода, кислоти (кр!м н!тратно1), луги, жири, масла. Вш нест!йкий щодо галоген!в та ор-ган!чних розчинник!в, горючий. 1з пол!етилену виробляють паку-вальну пл!вку ! пл!вку для теплиць, водопровхдн! и канал!зац!йн! труби, електро!золяц!ю, предмети побуту. Пол!етиленов1 вироби е морозостшкими, але не витримують нагр!вання вище 60—100 °С.

Пол!проп1лен — пол!мер б!лого кольору, ст!йкий до луг!в ! кислот. Вироби з нього е достатньо мщними. 1з полшротлену ви-готовляють одноразов! шприци, посуд, пакувальну пл!вку, ст!льц!, столи,труби,волокна.

Пол1вшшхлорид — найдешевший пол!мерний материал, ст!й-кий до води, слабких основ ! кислот, р!дких вуглеводшв. Термо-пластичний пол!мер; його властивост! визначаються добавками. Мае невисоку терм!чну стшк!сть, п!д час нагр!вання розкладаеться з видшенням хлороводню, але незаймистий.

66

Усі уроки хімії. 11 клас. Рівень стандарту

Уроки 16-17

67

Із полівінілхлориду виготовляють лінолеум, плитку для під­логи. Він є ізоляційним матеріалом для дротів і кабелю. Прозорі гнучкі трубки із цього полімеру використовують у медицині (сис­теми переливання крові).

Політетрафлуоретен, або тефлон — полімер, зовні схожий на поліетилен, має високу хімічну й термічну стійкість, негорючий. ] Не руйнується навіть концентрованими кислотами, не розчиняєть­ся й не набухає в жодному з розчинників. Вироби з тефлону можна використовувати в інтервалі температур від -260 до +260 °С.

Тефлон є основою хімічно й термічно стійких пластмас. Його використовують у протезуванні, для покриття поверхні посуду, призначеного для нагрівання.

Поліметилметакрилат відомий як органічне скло, або плекси­глас. Це прозорий матеріал. Він нерозчинний у воді, розчиняється в бензені, ацетоні, оцтовій кислоті; за нагрівання вище темпера­тури 120 °С розм'якшується. Добре піддається поліруванню, ме­ханічній обробці, склеюванню. Як некрихкий прозорий матеріал замінює скло на транспорті, у приладобудуванні, військовій тех­ніці. Його також використовують для виготовлення декоративної плитки.

Полівінілацетат — полімер естеру вінілового спирту та оцтової кислоти. Тверда нетоксична речовина, розчиняється в спирті, аце­тоні, естерах.

Полівінілацетат є основою клеїв, зокрема ПВА, лаків.

Феноло-формальдегідні смоли були першими полімерами, які ; почали широко використовувати в різних галузях. Це нееластич-ні склоподібні тверді речовини або в'язкі рідини, які мають темне забарвлення, їх синтезують за реакцією поліконденсації фенолу ] й формальдегіду. Спочатку утворюється полімер лінійної будови, а потім — сітчастої.

. Для одержання феноло-формальдегідних смол використову­ють каталізатор — кислоту або луг. Залежно від природи каталіза­тора утворюються смоли двох типів: новолачні й резольні.

Феноло-формальдегідний полімер є основою фенопластів. Це термостійкі матеріали, нерозчинні у воді й органічних розчинни­ках. Із фенопластів виготовляють деталі електрообладнання, за­собів зв'язку, предмети побуту. Суміші фенопластів із відходами деревообробної промисловості використовують у вигляді плит для виготовлення меблів, на будівництві. Наповнювачами фенопластів є також бавовна, каолін тощо. З феноло-формальдегідних поліме­рів виробляють склопластики — дуже міцні матеріали з каркасом зі скляних волокон.

Епоксидні смоли — це полімери з невисокою молекулярною масою (здебільшого 300-3500), які містять групи атомів. Тверд­нуть під час змішування з феноло-формальдегідними смолами, ба-гатоосновними карбоновими кислотами, деякими іншими сполу­ками в результаті взаємодії з ними (при цьому утворюється сітчас­та структура). На основі епоксидних смол виробляють лаки, клеї, герметики тощо.