1. Побудова мережного графіка.

Мережний графік показує, яким чином зв'язані по результатах заплановані до виконання роботи, виконавши весь комплекс яких, можна дійти наміченої мети.

Існують два підходи до побудови мережних графіків. Згідно з першим підходом мережний графік будують в термінах робіт. Згідно з другим підходом мережний графік будується в термінах робіт і подій. У вітчизняній літературі найчастіше описують другий підхід. Розглянемо цей підхід.

При побудові мережних графіків у термінах робіт і подій використовуються три конструктивні елементи:

	-	суцільними стрілками зображають дійсні роботи;
	-	пунктирним стрілками зображають фіктивні роботи та логічні зв'язки між подіями;
	-	колом зображають події – результати виконання робот.

Дійсні роботи – це процеси, що вимагають витрат часу і ресурсів. До категорії дійсних робіт відносять також очікування (технологічно обґрунтоване, наприклад, час, необхідний для охолодження відливки, застигання будівельного розчину, висихання фарби, клеїв інш.). Дійсні роботи і очікування характеризуються часом (тривалістю) і вартістю.

Результат виконання роботи називається подією і позначається кружком і формулюється, на відміну від роботи, в ствердній формі, наприклад, "Фундамент побудований", "Устаткування закуплено" і так інше. Події характеризуються моментами часу настання.

За допомогою фіктивних робіт (пунктирних стрілок) зображають логічні залежності результатів окремих робіт. Наприклад, для початку чергової роботи, достатньо одержати відомості про те, що якась попередня робота виконана.

При побудові мережних графіків слід враховувати, що вони повинні відповідати наступним основним вимогам:

1. мережний графік повинен мати одну висхідну подію, яка не має попередніх йому робіт. Так, у даному прикладі висхідною подією з'явиться видання наказу про початок робіт по розробці проекту реконструкції цеху;

2. мережний графік повинен мати одну завершальну подію, яка не має подальших за ним робіт. В даному прикладі завершальною буде подія "Об'єкт зданий в експлуатацію";

3. у мережному графіку не повинно бути хвостових подій. "Хвостовою" називають подію, якій не передує будь-яка робота. Виняток становлять висхідні події;

4. у мережному графіку не повинно бути тупикових подій. "Тупиковою" називають подію, за якою не слідує будь-яка робота. Виняток станове завершальна подія;

5. у мережному графіку не повинно бути взаємозалежних подій (або замкнутих контурів, що не мають виходу на інші події).

Побудуємо мережний графік даного проекту.

Після настання висхідної події можна починати виконання запланованого комплексу робіт. На мережному графіку потрібно показати, в якій послідовності вони виконуватимуться.

Кожна подальша за висхідною подією робота має початкову і кінцеву події. Так, у нашому прикладі першу роботу "Розробка і затвердження проекту реконструкції цеху, ухвалення рішення про початок робіт" буде зображено таким чином:

(цифрою під стрілкою при побудові мережного графіка рекомендується показати порядковий номер роботи відповідно до переліку робіт, але можна написати найменування роботи).

Будь-яка кінцева для даної роботи подія є в той же час для подальших за нею робіт початковою.

Якщо після настання деякої події можна паралельно виконувати дві і більше роботи, що приводять до різних результатів, то це зображають на графіку таким чином:

(на малюнку показано, що після виконання першої роботи "Розробка і затвердження проекту реконструкції" можна виконувати паралельно другу і третю роботи).

Якщо після настання деякої події можна паралельно виконувати дві і більш роботи, необхідних для отримання однієї і тієї ж події, то їх зображають на графіку за допомогою додаткової проміжної події і фіктивної роботи таким чином:

Згідно з встановленою послідовністю виконання робіт (див. табл.2.1), четверта робота "Доставка устаткування" виконується після третьої роботи "Закупівля устаткування", а п'яту роботу "Будівництво фундаментів" і шосту роботу "Прокладка енергомереж" можна починати після виконання двох робіт - демонтажу старого устаткування (друга робота) і закупівлі нового устаткування (третя робота). На мережному графіку це можна показати таким чином:

На цьому фрагменті мережного графіка показана додаткова фіктивна робота – логічний зв'язок між кінцевими подіями другої і третьої роботи. В результаті цього початкова подія для п'ятої і шостої робіт є фактом завершення другої і третьої роботи.

Аналогічно міркуючи, у результаті одержуємо мережний графік проекту:

Рисунок 2.1. Мережний графік проекту до нумерації подій

Увага. В більшості випадків виконання запланованих робіт може відбуватися в різній послідовності. Кожному варіанту послідовності виконання робіт відповідатиме варіант мережного графіка. З безлічі варіантів мережних графіків вибирають кращий. Наприклад, у нашому випадку, доставка устаткування і узяття його на облік можуть відбуватися паралельно (у міру надходження устаткування на підприємство), але завершення робіт по узяттю всього устаткування на облік може наступити після доставки останньої партії устаткування. Цьому варіанту відповідає такий фрагмент мережного графіка:

Побудований мережний графік можна спростити, якщо роботу 7 замкнути на події, після настання якої, можна приступити до виконання роботи 8:

Рисунок 2.2. Можливий варіант мережного графіка проекту