
- •Тема 6. Основи виробничої безпеки
- •1. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування та процесів
- •1. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •1. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування та процесів
- •2. Електробезпека
- •2.1. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •2.2. Електронебезпека. Напруга дотику, напруга кроку
- •2.3. Заходи і засоби електробезпеки
- •2.4. Захист від статичної та атмосферної електрики
- •2.4.1. Статична електрика та захист від неї
- •2.4.2. Атмосферна електрика та захист від неї
- •3. Пожежна безпека
- •3.1. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж та їх негативні наслідки
- •3.2. Розвиток пожежі. Класи пожеж
- •2.3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
- •2.4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.5. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи
- •3.6. Протипожежні вимоги до улаштування та експлуатації електроустановок
- •3.7. Забезпечення пожежної безпеки на виробничих об’єктах
- •3.7.1. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •3.7.2. Система попередження пожеж
- •3.7.3. Протипожежний захист
- •3.8. Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення
- •3.9. Обов’язки підприємств, установ, організацій, громадян щодо забезпечення пожежної безпеки
2.3. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі
Розрізняють такі небезпечні та шкідливі фактори пожежі:
а) висока температура полум’я (до 1200 – 1400 °С) – один з надзвичайно небезпечних чинників пожежі. Однак випадки безпосередньої дії вогню на людей мають місце відносно рідко;
б) передача теплоти випромінювання конвекцією, що може викликати опіки та больові відчуття.;
в) наявність диму, який викликає інтенсивне подразнення очей та верхніх дихальних шляхів, що негативно відбивається на рятівних роботах і пожежогасінні;
г) наявність токсичних речовин в диму (чадний газ, окис азоту, сірчистий газ, фосген та ін.), що може призвести до отруєнь і смерті;
д) підвищена температура середовища, що негативно може відбитись на органах дихання, центральній нервовій системі, викликати тепловий удар;
е) перенесення вогню на інші об’єкти іскрами, випромінюванням, конвекцією;
є) висока температура, вибухи можуть зруйнувати будівельні конструкції. При цьому люди часто одержують значні механічні травми, опиняються під уламками завалених конструкцій;
ж) створення екстремальної ситуації, коли дія чинників пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей особистості. Людину може охопити паніка, настати депресивний стан з відповідними негативними наслідками;
з) вогняний шторм – небезпечне явище під час великих пожеж, що супроводжується всмоктуванням у полум’я всього, що знаходиться поруч, у тому числі людей.
2.4. Категорії виробництв та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Пожежовибухонебезпечність виробництв характеризується сукупністю умов, здатних спричинити і розвинути пожежу або вибух певних масштабів.
Пожежна небезпека виробничих будівель залежить від кількості та здатності до горіння речовин і матеріалів, що в них знаходяться або використовуються, а також від пожежної небезпеки технологічних процесів й особливостей конструкції самої будівлі (приміщення). Технологічний процес визначає ймовірність виникнення і розміри пожежі або вибуху. Конструкції будівель зумовлюють межі поширення пожежі та її наслідки.
Існує два методи визначення пожежовибухонебезпечності – детермінований і вірогідний.
Детермінований – базується на нормуванні технологічного проектування.
Вірогідний – передбачає недопущення дії на людей шкідливих факторів пожежі з вірогідністю, що перевищує нормативну.
За вибухонебезпекою та пожежною небезпекою приміщенні та будівлі згідно з НАПБ Б. 07.005-86 ОНТП 24-86 поділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д.
Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б – (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини у такій кількості, що можуть створювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі спалахування яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В – (пожежонебезпечна). Горючі і важко горючі рідини, тверді горючі і важко горючі речовини й матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються), не належать до категорій А і Б.
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д. Виробництво, де застосовуються неспалимі речовини і матеріали у холодному стані. До цієї ж категорії дозволяється зараховувати приміщення, у яких розміщені горючі речовини у системах змащування, охолодження і гідроприводу обладнання і яких не більше 60 кг в одиниці обладнання (за умов тиску не більше 0,2 МПа), а також кабельні електропроводки в обладнанні, окремі предмети, меблі на місцях.
Залежно від категорії виробництва вибирають ступені вогнестійкості будівель й приміщень, а також розробляють заходи щодо запобігання виникненню вибухів і пожеж.
Найбільш небезпечні щодо вибухів і пожеж види виробництв необхідно розміщувати в одноповерхових будівлях, а в багатоповерхових – на верхньому поверсі біля зовнішніх стін.