
- •Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •1. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •2. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінення умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •3. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (витяг з дсн 3.3.6.042-99)
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (витяг з дсн 3.3.6.042-99)
- •3.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •3.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •4. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •4.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •4.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •4.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •5. Освітлення виробничих приміщень
- •5.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •5.2. Види виробничого освітлення
- •5.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •5.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •5.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •5.5.1. Джерела штучного освітлення
- •5.5.2. Світильники
- •5.5.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •6. Вібрація
- •6.1. Класифікація вібрацій
- •6.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •Коефіцієнти збільшення допустимих значень нормованого параметра дії локальної вібрації
- •6.3. Захист від вібрацій
- •6.4. Методи контролю параметрів вібрацій
- •7. Шум, ультразвук, інфразвук. Їх нормування, захист
- •7.1. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму. Нормування шуму
- •Допустимі спектри рівнів звукового тиску
- •7.2. Інфразвук
- •7.3. Ультразвук
- •Допустимі рівні ультразвуку
- •8. Електромагнітні поля та випромінювання. Їх нормування, захист від них
- •8.1. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів (безперервне випромінювання, амплітудна або кутова модуляція)
- •8.2. Захист від електромагнітних випромінювань
- •9. Йонізуюче випромінювання. Нормування. Заходи захисту
- •9.1. Нормування іонізуючих випромінювань
- •Дози зовнішнього та внутрішнього опромінень
- •9.2. Захист від іонізуючого випромінювання
5.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях для компенсації нестачі природного світла та для освітлення приміщень у темний період доби. Від того, наскільки кваліфіковано воно спроектоване залежить безпека праці та самопочуття працівників, продуктивність їхньої праці та якість продукції. Разом з тим неправильно вибране та недостатнє освітлення робочих місць може бути причиною функціональних зорових порушень у працівників.
5.5.1. Джерела штучного освітлення
В якості джерел штучного освітлення використовують лампи розжарювання (ЛР) та газорозрядні лампи (ГРЛ).
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Вони бувають: вакуумні; газонаповнені; рефлекторні, які є лампами-світильниками (частина колби покрита дзеркальним шаром). Великою потужністю володіють кварцові та галогенні лампи. Їх переваги:
– простота конструкції та виготовлення;
– відносно визька вартість;
– зручність експлуатації;
– широкий діапазон напруг і потужностей.
Поряд з перевагами лампам розжарювання притаманні і суттєві недоліки:
– велика яскравість (засліплювальна дія);
– низька світлова віддача (7 – 20 лм/Вт);
– порівняно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год);
– переважання жовто-червоних променів в порівнянні з природним світлом;
– не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів;
– висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.
Лампи розжарювання використовуються для місцевого освітлення, а також для приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів або парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра. До розрядних джерел світла, які використовують на промислових підприємствах, належать: люмінесцентні лампи, дугові ртутні лампи, рефлекторні дугові лампи з відбиваючим шаром та ряд інших. Їх переваги:
– економічність;
– підвищена світлова віддача (40 – 100 лм/Вт);
– великий строк служби (8 – 12 тис. год.);
– невисока температура нагрівання (30 – 60 °С);
– спектр випромінювання близький до природного денного.
Газорозрядні лампи мають і недоліки:
– пульсація світлового потоку, що може спричинити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об’єктів, що рухаються;
– складність схеми вмикання;
– шум дроселів;
– створення радіоперешкод;
– значний час між вмиканням та запалюванням ламп;
– відносна дороговизна
Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиску. Газорозрядні лампи низького тиску, що називаються люмінесцентними, широко застосовуються для освітлення приміщень як на виробництві, так і в побуті. Однак, їх не можна використовувати за умов низьких температур, оскільки погано запалюються та характеризуються малою одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп.
Вони забезпечують світловий потік будь-якого спектра шляхом відповідного підбирання інертних газів, парів металу, люмінофора.
Газорозрядні лампи високого тиску застосовуються в умовах, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла та стійкості до умов зовнішнього середовища. Серед цих типів ламп найчастіше використовують металогалогенні лампи (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ), дугові натрієві трубчасті (ДНаТ), дугові ксенонові трубчасті (ДКсТ).