Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОПГ Тема 3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
233.98 Кб
Скачать

Тема 3. Система управління охороною праці в організації

1. Загальна структура управління охороною праці

2. Загальна структура, завдання та функції системи управління охороною праці на підприємстві

3. Алгоритм виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві

4. Настанова з систем управління охороною праці МОП-СУОП 2001/ILO-OSH 2001. Міжнародні стандарти ОНSAS 18001, ОНSAS 18002, ОНSAS 18001:2007

Питання самостійного опрацювання

1. Навчання з питань охорони праці

2. Відповідальність за порушення вимог законодавчо-нормативних документів з охорони праці

3. Оцінка рівня безпеки праці за організаційним чинником на об’єкті господарювання

4. Соціально-економічна ефективність працеохоронних заходів та методи її визначення

Рекомендована література

1. Батлук В.А., Кулик В.М., Яцюк.Р.А. Охорона праці: навч. посібник.– Львів: – Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 388 с.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Хамімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2003. – 408 с.

3. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці. – К.: Знання, 2008. – 302 с.

4. Гогіташвілі Г.Г. та ін. Управління охорони праці та ризиком за міжнародними стандартами. – К.: Знання, 2007. – 367 с.

5. Жидецький В.Ц. та ін. Охорона праці. – Львів: Афіша, 2000. – 348 с.

6. Законодавство України про охорону праці: У 4 т.– К.: Основа, 1995.

7. Законодавство України про працю / Упоряд. І.В. Зуб. – 2-ге вид., доп. К.: А.С.К., 2003. – 304 с.

8. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навчальний посібник. – 2-ге вид., стер. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2007. – 496 с.

9. Кучерявий В.П., Павлюк Ю.Є., Кузик.А.Д. Охорона праці: Навч. посібник. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

1. Загальна структура управління охороною праці

Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці – це підготовка, прийняття і реалізація правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення життя, здоров᾽я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.

В сучасних умовах господарювання діяльність у галузі охорони праці передбачає взаємну відповідальність держави, роботодавця (власника підприємства) та працівника за створення здорових та безпечних умов праці. Тому в управлінні охороною праці (УОП) умовно виділяють три основних центри, які саме і здійснюють комплексне управління охороною праці. Це держава, роботодавці, працівники.

Причому, в кожному з вище згаданих центрів управління охороною праці може здійснюватися на декількох рівнях, а саме:

– загальнодержавному (національному);

– регіональному (обласному, районному, міському, районному у місті, селищі, селі);

– галузевому;

виробничому (рівень підприємства).

На загальнодержавному рівні управління охороною праці здійснюють:

– Верховна Рада України;

– Кабінет Міністрів України;

– спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України – Держгірпромнагляд України);

– Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань;

– Спілка промисловців та підприємців України;

– центральні всеукраїнські органи об’єднань профспілок тощо.

На регіональному рівні управління охороною праці здійснюють:

– Рада міністрів Автономної республіки Крим;

– місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;

– територіальні підрозділи Держгірпромнагляду;

– регіональні органи об’єднань роботодавців (промисловців і підприємців);

– регіональні органи об’єднань профспілок тощо.

На галузевому рівні управління охороною праці здійснюють:

– галузеві міністерства: Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Міністерство соціальної політики, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій (МНС), Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та інші міністерства;

– Державна архітектурно-будівельна інспекція України;

– центральні органи об’єднань роботодавців (промисловців і підприємців) у галузі;

– центральні органи об’єднань профспілок у галузі;

На виробничому рівні управління охороною праці здійснюють:

– роботодавець чи уповноважена ним особа;

– служба охорони праці підприємства;

– керівники відповідних структурних підрозділів;

– комісія з питань охорони праці, профспілкова організація, уповноважений трудового колективу.

Таким чином, в Україні функціонує багаторівнева система управління охороною праці (СУОП), функціональними ланками якої є відповідні структури державної законодавчої та виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств, організацій, трудових колективів. Загальні положення щодо управління охороною праці, порядок введення в дію системи управління, основні функції і завдання управління викладено в Типовому положенні про систему управління охороною праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях.

Верховна Рада України зі своєї ініціативи у взаємодії з відповідними структурами державної виконавчої влади визначає державну політику в галузі охорони праці, вирішує питання щодо удосконалення і розвитку законодавчої бази охорони праці, соціальні питання, пов᾽язані зі станом умов та охорони праці.

Кабінет Міністрів України:

 забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

 подає на затвердження Верховної Ради України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

 спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

 встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створена Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем᾽єр-міністр України.

Держгірпромнагляд України:

 здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

 розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об᾽єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

 здійснює нормотворчу діяльність, розробляє і затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

 координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб᾽єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

 одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб᾽єктів підприємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

 бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов᾽язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та європейських норм.

Рішення, прийняті Держгірпромнаглядом в межах його компетенції, є обов᾽язковими для виконання усіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює профілактику нещасних випадків і профзахворювань, а також координацію всієї страхової діяльності, пов’язаної з охороною праці.

Міністерство праці і соціальної політики України:

 здійснює державну експертизу умов праці;

 визначає порядок і здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць згідно з їх відповідністю нормативним актам про охорону праці;

 бере участь у розробці нормативних документів про охорону праці.

Інші міністерства і центральні органи державної виконавчої влади:

 визначають науково-технічну політику галузі з питань охорони праці;

 розробляють і реалізують комплексні заходи щодо поліпшення безпеки праці;

 здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

 співпрацюють з галузевими профспілками щодо вирішення питань безпеки праці;

 організовують у встановленому порядку навчання та перевірку знань правил і норм охорони праці керівниками, фахівцями галузі;

 створюють, у разі необхідності, професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування.

Для забезпечення виконання перелічених функцій в апаратах міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації у межах відповідних територій:

 забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

 формують за участю представників профспілок та Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

 забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів щодо проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

 вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об᾽єктів комунальної власності;

 здійснюють контроль за додержанням суб᾽єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також на громадських засадах – Ради з питань безпечної життєдіяльності населення.

Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:

 затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

 приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об᾽єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

 забезпечують належне утримання, ефективну й надійну експлуатацію об᾽єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв᾽язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад;

 забезпечують дотримання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об᾽єктах.

Для виконання цих функцій сільські, селищні, міські ради створюють у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначають спеціаліста з охорони праці.

Асоціації, корпорації, концерни та інші об᾽єднання визначають свої повноваження в галузі охорони праці статутами або договорами між підприємствами, які утворили об᾽єднання. Для виконання делегованих об᾽єднанням функцій у їхніх апаратах створюються служби охорони праці.

Управлінські структури підприємств:

 забезпечують в умовах конкретних виробництв реалізацію вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань;

 вирішують весь комплекс питань з охорони праці, пов᾽язаних з даним виробництвом.

У своїй діяльності стосовно охорони праці управлінські структури підприємств взаємодіють з комісією з питань охорони праці підприємства (за наявності такої), з профспілками підприємства та уповноваженими трудових колективів.

Таким чином, система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність суб’єкта та об’єкта управління, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність для забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Причому, і суб’єкт, і об’єкт системи визначаються її рівнем.

На державному рівні суб’єктом управління є Кабінет Міністрів, виконавчим органом є Держгірпромнагляд, а об’єктами управління – діяльність галузевих міністерств, обласних і місцевих державних адміністрацій із забезпечення безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях. На галузевому рівні суб’єктом управління є відповідне галузеве міністерство або відомство (комітет), а об’єктами управління – діяльність підприємств, установ та організацій галузі із забезпечення на них безпечних і здорових умов праці. Суб’єкт управління на регіональному рівні – відповідна державна адміністрація, а об’єкт управління – діяльність підприємств, установ та організацій, розташованих на території даного регіону, із забезпечення на них безпечних і здорових умов праці.

Суб’єктом управління в СУОП підприємства є роботодавець, а в цехах, на виробничих дільницях і в службах керівники відповідних структурних підрозділів і служб. Об’єктом управління в СУОП підприємства є діяльність структурних підрозділів і служб підприємства із забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах і на підприємстві загалом.

Правовою основою СУОП є: Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закони України “Про охорону праці” і “Про загальнообов᾽язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, накази і розпорядження Президента України, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів, Держгірпромнагляду, Міністерства охорони здоров᾽я, Міністерства праці і соціальної політики, а також інших директивних органів України з питань охорони праці (органи Державного управління охороною праці).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]