
- •Передмова
- •Форми організації занять із дисципліни “Латинська мова” в умовах кредитно-модульної рейтингової системи
- •Заснування Рима
- •Найдавніші пам’ятки
- •Етапи розвитку латинської мови
- •Періоди розвитку латинської літературної мови
- •Латинська мова – основа романських мов
- •Латинська мова в наш час
- •Фонетика латинської мови Латинська абетка
- •Практичне заняття іі. Вимова голосних
- •Вимова приголосних
- •X X вимовляється як [кс]:
- •Практичне заняття ііі. Поділ слів на склади
- •Практичне заняття іv. Наголос (Accentus) Довгота I короткість складу
- •Правила довготи I короткості другого складу від кінця слова
- •I. Другий склад довгий:
- •II. Другий склад короткий:
- •Словник
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •Modus imperativus (Наказовий спосіб)
- •Практичне заняття ііі, IV. Іменник (Nomen Substantivum)
- •Іменники I відміни (Declinatio prima)
- •Іменники іі відміни (Declinatio secunda)
- •Особливості іменників іі відміни
- •Практичне заняття V. Прикметник (Nomen Adiectivum)
- •Прикметники і групи (і-іІвідмін)
- •Етапи узгодження іменника з прикметником
- •Практичне заняття VI. Іменники ііi відміни (Declinatio tertia)
- •Словник
- •Verbum (Дієслово)
- •(Іменники і відміни)
- •Praepositio (прийменник)
- •(Іменники іі відміни)
- •Adiectivum (Прикметник і)
- •(Іменники ііі відміни)
- •Позааудиторна робота Перелік тем для позааудиторної роботи
- •Текст 1
- •Текст 2
- •Модульна контрольна робота №2
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •(Герундій – віддієслівний іменник)
- •(Герундив – віддієслівний прикметник)
- •Активна і пасивна конструкції
- •Практичне заняття іii. Іменники іv відміни (Declinatio quarta)
- •Практичне заняття іv. Іменники V відміни (Declinatio quinta)
- •Практичне заняття V, vі. Прикметник (Nomen Adiectivum) Прикметники іі групи (ііі відміни)
- •Практичне заняття VII. Ступені порівняння прикметників (Gradus comparationis adiectivorum)
- •Словник adiectivum (прикметник II)
- •(Іменники IV відміни)
- •(Іменники V відміни)
- •Pronomen (займенник)
- •Позааудиторна робота Перелік тем для позааудиторної роботи
- •Текст 1. Res mancipi et nec mancipi
- •Текст 2. Capitis deminutio
- •Текст 3. De fontibus iuris romani
- •Текст 4. Ius civile et ius gentium
- •Модульна контрольна робота №3
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •Додатки Додаток а прислів’я та крилаті вирази
- •Додаток б юридична термінологія
- •Додаток в2 coniugatio iі (oснова на -e)
- •Додаток в3 coniugatio iiі (oснова на приголосний)
- •Додаток в4 coniugatio IV (oснова на -I)
- •Додаток в5 Відмінювання дієслова sum, fui, esse
- •Додаток д зведена таблиця відмінкових закінчень іменників першої – п’ятої відмін
- •Відмінювання грецьких іменників
- •Додаток ж gaudeamus веселімось
- •Додаток ж залікові питання
- •Використана література
- •Словники
X X вимовляється як [кс]:
lux – світло
nох – ніч
rex – цар
х мiж голосними вимовляється як [кз]:
exercitus – військо, армія
executio – мука (Христа), екзекуція
exemplar – екземпляр, зразок, примірник, оригінал
sexus – стать (чол., жін.), секс
Z z зустрічається в словах грецького походження i вимовляється як [з]:
zona – пояс, зона
Zodiacus – Зодіак
У двох словах Zz читається як [ц]:
Zincum – цинк
іnfluenza – грип
Q q вживається тільки у сполученні з u перед голосними i вимовляється як [кв]:
aqua – вода (звідси aквapiyм, акваторія)
quartus – четвертий
colloquium – розмова, співбесіда
Quercus – дуб
querela, quaerimonia – скарга
Сполучення ti в класичній латині у вcix позиціях вимовлялось як [тi]. У IV-V ст. н. е. ti перед наступним голосним стало вимовлятися як [ці], i ця традиція збереглася до наших часів.
lectio – читання, вибір
eruditio – освіта, навчання
ratio – розум
fictio – видумка, вигадка, фікція, коригування (законна фікція)
sententia – вислів, думка, сентенція
natio – нація, народ, рід, плем’я
Якщо перед сполученням ti стоять приголосні s, t, х, то слід вимовляти [тi]:
ostium – двері, вхід, отвір, гирло (ріки)
bestia – тварина, звір (бестіарій)
fasti, orum pl – календар (фасти) пор. нім. fasten– постити
festino – я поспішаю
constiutio – устрій, указ (конституція)
aestimatio – оцінка майна, ціна
mixtio – суміш
Attius – Аттій
Сполучення ngu перед голосними вимовляється як [нґв] :
lingua – мова
sanguis – кров (звідси санґвінік)
unguis – ніготь, пазур
unguentum – мазь, пахощі
Сполучення su на початку i в середині слова перед голосною, з якою утворює окремий склад, вимовляється як [св]:
Suavis – приємний
Suebi – свеви (германське плем'я)
persuadeo – я переконую
Але! Su-us – свій
Сполучення ch вимовляється, як український [х]:
charta – карта, папір
chirurgus – хірург
architectus – архітектор
Archimedes – Архiмед,
Calchas – Калхант
Шиплячих звуків у латинській мові немає. Тому сполучення звукiв sch слід вимовляти як [сх], а не [ш]:
schola – школа
schema – вигляд, образ
scholastica – шкільні диспути
schisma – розкол, схизма
schedium – поетичний експромт
Сполучення рh вимовляється як український [ф]:
Philippus – Філіп
Zephyrus – зефір
philosophus – філософ
syngrapha, atis, n – гр. вексель, боргова розписка
elephans, ntis – слон
triumphus – тріумф
autographum – автограф
Сполучення rh вимовляється як [р]:
rhetor – ритор, учитель красномовства
Rhodanus – Рона (piкa)
rhythmus – ритм
rhombus – ромб
rhetorica – риторика
Сполучення th вимовляється як [т]:
theatrum – театр
cathedra – крісло, кафедра
thesis – положення, теза
Практичне заняття ііі. Поділ слів на склади
Число складів у слові визначається кількістю голосних. У слові стільки ж складів, скільки голосних. Існують правила поділу на склади латинських слів.
1. Якщо приголосний стоїть між двома голосними, то він належить до наступного складу:
do-mus – дім
au-ris – вухо
a-qui-la – орел
2. Якщо між голосними декілька приголосних, то останній, a iнодi й передостанній приголосний належить до наступного складу:
con-tac-tus – дотик, контакт
con-flic-tus – сутичка, an-nus – piк
Якщо в слові є сполучення німого приголосного (b, р, d, t, g, с) з плавним (l, r), то воно не розривається:
pa-tri-a – батьківщина
a-gri-co-la – землероб
te-ne-brae – сутінки, темрява
4. Префікси у словах відділяються:
ad-iun-go – запрягати
con-cur-ro – збігатися
ex-am-bu-lo – виходити на прогулянку
in-cen-do – запалювати
Дифтонги i диграфи на склади не розбиваються:
Eu-cli-des – Евклід
a-moe-ni-tas – краса