Латинська мова в наш час

Останнім часом у країнах Західної Європи і Південної Америки виник рух за використання латинської як міжнародної мови науки. Відбулося декілька конгресів міжнародної організації створеної з цією метою.

Латинська мова як і грецька є основою для утворення міжнародної суспільно-політичної та наукової термінології: комунізм, соціалізм, партія, пролетаріат, капіталізм, конституція, секція, революція, демонстрація, космонавт, радіація, мопед, телевізор, велосипед, плюс, мінус, сінус, косінус, консенсус та ін.

Дуже продуктивні ще й тепер латинські афікси, наприклад: укр. бі-лінгвізм, супер-обгортка, транс-ляція, англ. by- cycle, super-man, trans-lation, нім. Bі-nоm, Super-lativ, Тrans-port, фр. – by-cyclette, super-poser, ісп. – bi-color, super-poblacion, trans-marino.

Читаючи художню, наукову чи суспільно-політичну літературу, ми часто натрапляємо на крилаті вислови без перекладу і пояснень, нерідко навіть у газетах, розрахованих на найширшу аудиторію: persona grata, terra incognita, volens-nolens та багато ін.

В примітках до тексту можна зустріти літери о.с., що означає орus citatum – цитований твір, р. (pаgіnа) – сторінка, еtс. (еt сеtеrа) – і так далі, L.C. (l.c.) (loco citato) – у цитованому місці, S.A. (sine anno) без (позначення) року тощо.

Таким чином, латинська мова існує в друкованому слові, її знання сприяє розширенню загальноосвітнього кругозору, розвиває логічне мислення, йде на користь загальній мовознавчій обізнаності.

Знання латинської мови необхідне не тільки вченим, а й тим, хто хоче глибше опанувати європейською культурою, джерелом якої є культура античності.

Non tam praeclarum est scire Latine, quam turpe est nescire (Cicero)

Не так почесно знати латину, як ганебно не знати її (Цицерон)

Фонетика латинської мови Латинська абетка

Великі літери	Малі літери	Назва	Вимова
А	A	А	а
В	B	бе	б
С	c	це	к, ц
D	d	де	д
Е	e	е	е
F	f	еф	ф
G	g	ґе	ґ (ґанок)
Н	h	га	г (гарно)
I	i	і	і
К	k	ка	к
L	l	ель	ль [ л' ]
М	m	ем	м
N	n	ен	н
О	o	о	о
Р	p	пе	п
Q	q	ку	к
R	r	ер	р
S	s	ес	с, з
Т	t	те	т
U	u	у	у
V	v	ве	в
X	x	ікс	кс, кз
Y	y	іпсилон	і
Z	z	зета	з,ц

Латинська абетка вам уже відома із тiєї сучасної європейської іноземної мови, яку ви вивчаєте. Абетку римляни запозичили у греків iз південної Італії за посередництвом етрусків.

У класичну епоху (I ст. до н. е.) латинська абетка складалася із 24 букв.

Звуки поділяютъся на голосні (vocales) i приголосні (consonantes). У латинській мові 6 літер позначають голосні звуки: а, е, и, о, i, у, решта 18 – приголосні.