
- •Передмова
- •Форми організації занять із дисципліни “Латинська мова” в умовах кредитно-модульної рейтингової системи
- •Заснування Рима
- •Найдавніші пам’ятки
- •Етапи розвитку латинської мови
- •Періоди розвитку латинської літературної мови
- •Латинська мова – основа романських мов
- •Латинська мова в наш час
- •Фонетика латинської мови Латинська абетка
- •Практичне заняття іі. Вимова голосних
- •Вимова приголосних
- •X X вимовляється як [кс]:
- •Практичне заняття ііі. Поділ слів на склади
- •Практичне заняття іv. Наголос (Accentus) Довгота I короткість складу
- •Правила довготи I короткості другого складу від кінця слова
- •I. Другий склад довгий:
- •II. Другий склад короткий:
- •Словник
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •Modus imperativus (Наказовий спосіб)
- •Практичне заняття ііі, IV. Іменник (Nomen Substantivum)
- •Іменники I відміни (Declinatio prima)
- •Іменники іі відміни (Declinatio secunda)
- •Особливості іменників іі відміни
- •Практичне заняття V. Прикметник (Nomen Adiectivum)
- •Прикметники і групи (і-іІвідмін)
- •Етапи узгодження іменника з прикметником
- •Практичне заняття VI. Іменники ііi відміни (Declinatio tertia)
- •Словник
- •Verbum (Дієслово)
- •(Іменники і відміни)
- •Praepositio (прийменник)
- •(Іменники іі відміни)
- •Adiectivum (Прикметник і)
- •(Іменники ііі відміни)
- •Позааудиторна робота Перелік тем для позааудиторної роботи
- •Текст 1
- •Текст 2
- •Модульна контрольна робота №2
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •(Герундій – віддієслівний іменник)
- •(Герундив – віддієслівний прикметник)
- •Активна і пасивна конструкції
- •Практичне заняття іii. Іменники іv відміни (Declinatio quarta)
- •Практичне заняття іv. Іменники V відміни (Declinatio quinta)
- •Практичне заняття V, vі. Прикметник (Nomen Adiectivum) Прикметники іі групи (ііі відміни)
- •Практичне заняття VII. Ступені порівняння прикметників (Gradus comparationis adiectivorum)
- •Словник adiectivum (прикметник II)
- •(Іменники IV відміни)
- •(Іменники V відміни)
- •Pronomen (займенник)
- •Позааудиторна робота Перелік тем для позааудиторної роботи
- •Текст 1. Res mancipi et nec mancipi
- •Текст 2. Capitis deminutio
- •Текст 3. De fontibus iuris romani
- •Текст 4. Ius civile et ius gentium
- •Модульна контрольна робота №3
- •Основна література
- •Рекомендована література
- •Додатки Додаток а прислів’я та крилаті вирази
- •Додаток б юридична термінологія
- •Додаток в2 coniugatio iі (oснова на -e)
- •Додаток в3 coniugatio iiі (oснова на приголосний)
- •Додаток в4 coniugatio IV (oснова на -I)
- •Додаток в5 Відмінювання дієслова sum, fui, esse
- •Додаток д зведена таблиця відмінкових закінчень іменників першої – п’ятої відмін
- •Відмінювання грецьких іменників
- •Додаток ж gaudeamus веселімось
- •Додаток ж залікові питання
- •Використана література
- •Словники
Активна і пасивна конструкції
У реченні із присудком, вираженим перехідним дієсловом, можливі дві конструкції: активна і пасивна.
При вживанні активної конструкції присудок ставиться в активному стані і вказує на те, що дія виконується підметом і поширюється на прямий додаток у реченні.
Наприклад:
Iudex reum absolvit. - Суддя звільнив звинуваченого.
При заміні активної конструкції на пасивну необхідно дотримуватися таких правил:
дієслово-присудок активної конструкції переводиться у пасивний стан і узгоджується з новим підметом;
прямий додаток активної конструкції стає підметом пасивної;
підмет активної конструкції стає непрямим додатком в аблятиві (Ablativus).
Якщо непрямий додаток виражений іменником на означення неживих предметів, то він ставиться в аблятиві, який називається ablativus instrumenti (аблятив знаряддя).
Наприклад:
Oppidum muris altis munitur. – Високі стіни укріплюють місто (місто укріплюється високими стінами).
Якщо непрямий додаток виражений іменником на означення живих істот, то він ставиться в аблятиві з прийменником a, ab і називається ablativus auctoris (аблятив діючої особи).
Наприклад:
Reus ab iudice absolvitur. – Звинувачений звільнюється суддею.
NB! Пасивні конструкції в українській мові вживаються рідше, ніж у латинській. Тому дослівний переклад українською мовою латинського речення із присудком у пасивному стані звучить досить вимушено. У деяких випадках він взагалі неможливий і замінюється активною конструкцією.
Наприклад:
Roma a Romulo conditur. – Ромул заснував Рим (дослівно: Рим Ромулом заснувався).
Практичне заняття іii. Іменники іv відміни (Declinatio quarta)
До ІV відміни належать:
іменники чоловічого роду із закінченнями в Nom. Sing. –us,
іменники середнього роду із закінченнями в Nom. Sing. –u, які мають спільне закінчення в Gen. Sing. – us (Див. Додаток Д).
Наприклад: casus, us m – відмінок, magistratus, us m – посада, cornu, us n – ріг,
фланг (війська).
Винятки: іменники жіночого роду: domus, us f – дім, manus, us f – рука, влада, Quercus, us f – дуб
Практичне заняття іv. Іменники V відміни (Declinatio quinta)
До V відміни належать:
іменники жіночого роду із закінченнями в Nom. Sing. – еs, Gen Sing. – еі.
Наприклад: dies, ei f – термін, строк, res, ei f – річ, справа, fides, ei f – віра, довір’я, вірність.
Виняток: іменники чол.роду : dies, ei m – день, meridies, ei m – полудень.
Лише два іменники dies, ei f та res, ei f мають однину і множину, всі інші відмінюються в однині, а в множині мають тільки називний та знахідний відмінки.
Практичне заняття V, vі. Прикметник (Nomen Adiectivum) Прикметники іі групи (ііі відміни)
Прикметники ІІ групи (ІІІ відміни) поділяються на три групи залежно від кількості родових закінчень:
1) Прикметники трьох закінчень: m – er, f– is, n – e,
acer, cris, cre – гострий, -а, -е
Прикметників із трьома закінченнями всього 13.
Прикметники двох закінчень: m, f - is, n – e
civilis, e – громадянський, -а, -е
Прикметників із двома закінченнями найбільше.
3) Прикметники одного закінчення: для всіх 3 родів – m,f,n – (n)s, - x, - r.
Прикметники одного закінчення подаються у словнику як і іменники
ІІІ відміни, тобто у Nom. Sing. та Gen. Sing. разом з основою.
sapiens, ntis – розумний, felix, icis – щасливий, par, paris – рівний.
Прикметники ІІ групи відмінюються за ІІІ відміною голосного типу, тобто для всіх родів вони мають закінчення в Abl. Sing. –i, в Genю Sing. -ium для всіх родів, у Nom. Pl. та Acc. Pl. -ia – тільки для середнього роду.