Іменники іі відміни (Declinatio secunda)

До ІI відміни належать:

іменники чоловічого роду із закінченнями в Nom. Sing. -us, -er

іменники середнього роду із закінченнями в Nom. Sing. -um, -on, які мають спільне закінчення в Gen. Sing. -i.

Наприклад: syndicus, i m – повірений, vir, viri m – лицар, magister, tri m – учитель, testamentum, і n – заповіт

Винятки:

1) іменники жіночого роду із закінченням у Nom. Sing. -us, Gen. Sing. -i, які вказують на назви країн, міст, островів, дерев, (назви дерев завжди

жін. роду, незалежно від того, до якої відміни вони належать, і пишуться з великої літери), деякі загальні іменники.

Наприклад: egyptus, i f – Єгипет, Chersonesus, i f – Херсонес,

Cyprus, i f – Кіпр, Quercus, us f – дуб, humus, i f – ґрунт.

2) деякі загальні іменники середнього роду із закінченнями в Nom. Sing. -us, Gen. Sing. –i.

Наприклад: pelagus i n – море, vulgus, i n – натовп, юрба,

virus, i n – вірус, отрута.

Особливості іменників іі відміни

Деякі іменники чоловічого роду із закінченням у Nom. Sing. на -er, зберігають е в усіх відмінках.

Наприклад: puer, eri m – хлопець, vesper, eri m – вечір,

А деякі іменники при відмінюванні втрачають -е , що видно із словникової форми іменника:

Наприклад: arbiter, tri m – суддя, претор, liber, bri m – книга, magister, tri m – учитель, sequester, tri m – посередник.

Практичне заняття V. Прикметник (Nomen Adiectivum)

Граматичні категорії прикметника:

1) рід

2) число

3) відмінок

4) група або відміна

У словниках прикметники подаються:

1) прикметник у Nom. Sing. чол.роду,

2) закінчення жін. роду,

3) закінчення сер. роду,

4) значення, переклад.

Наприклад: bonus, -a, -um – добрий, -а, -е (Див. Додаток Д).

Прикметники латинської мови не мають свого окремого відмінювання. Вони відмінюються за зразком іменників.

У залежності від родових закінчень латинські прикметники поділяються на дві групи:

- прикметники І групи (або прикметники І-ІІ відмін)

- прикметники ІІ групи (або прикметники ІІІ відміни).

Прикметники і групи (і-іІвідмін)

Прикметники І групи мають такі родові закінчення:

• чол. рід -us, -er

• жін. рід -a

• сер. рід -um

Прикметники із закінченням -us, -er відмінюються за ІІ відміною чоловічого роду. Прикметники із закінченням -um відмінюються за ІІ відміною середнього роду.

Етапи узгодження іменника з прикметником

1. Словникова форма і іменника, і прикметника.

2. Визначення роду іменника (за літерами m,f,n).

3. Підбір потрібного родового закінчення в прикметника

( m – us, er; f – a; n – um).

4. Узгоджений вираз записуємо у Nom. Sing., на першому місці – іменник, на другому – прикметник.

5. Визначення відмін, за якими будемо відмінювати і іменник, і прикметник.

6. Визначення основи і в іменника, і в прикметника.

7. Додавання до основ закінчень.