Алгоритм проведення стоматологічної маніпуляції

“Поліровка зубів після видалення зубних відкладень”

1. Матеріальне забезпечення:

1. Стоматологічне дзеркало

2. Стоматологічний пінцет

3. Зонд однобічний кутовий

4. Пародонтологічні бори (різної форми, розмірів, різного ступеню зернистості)

5. Гумові головки, чашечки, ковпачки

6. Торцеві циркулярні щіточки

7. Штрипси

8. Флоси

9. Спеціальні поліруючі пасти (“CCS Profilax pasta” (SDI), “Profy Polishen” (Curaden), “Detartrine fluoree” (Septodont), “Nupro” (Dentsply), “Sitsalicine” (Pierre Rolland), “Полидент” (ВладМива)), кутовий наконечник

2. Етапи проведення:

1. Антисептична обробка порожини рота (ополіскування. зрошення, іригація 0,2% р. хлоргексидину)

2. Найбільш виражені нерівності на поверхні кореня та коронки зуба зішліфувати та заполірувати пародонтологічними борами (в послідовності від більшої зернистості до меншої)

3. Провести полірування грубою полірувальною пастою з використанням гумової чашечки чи ковпачка

4. Провести обробку пастою середньої зернистості і щіточкою зі штучною щетиною

5. Провести заключне полірування, використовуючи дрібнозернисту пасту і щіточку з натуральною щетиною

6. Обробити міжзубні проміжки за допомогою полірувальних полосок – штрипсів (полімерні. металічні) різного ступеню зернистості і ширини, або ж за допомогою плоских зубних ниток – флосів

7. Антисептична обробка порожнини рота

3. Контроль за якістю маніпуляції:

При проведенні візуального контролю за допомогою стоматологічного дзеркала і інструментального за допомогою кутового зонда – поверхня кореня гладенька, блискуча. Ясна не травмовані, кровотеча відсутня. Відчуття пацієнта – комфорт, задоволення після проведення процедури.

Алгоритм проведення стоматологічної маніпуляції «Визначення кислотостійкості емалі зубів (тер-тест) тест резистентності емалі»

1. Матеріальне забезпечення:

• Набір стоматологічних інструментів;

• Кутовий наконечник;

• Щіточки для професійної гігієни порожнини рота;

• Паста для професійної гігієни порожнини рота без фтору;

• 1% розчин соляної кислоти;

• 1% розчин метиленового синього;

• Еталонна 12-бальна типографська шкала синього кольору.

2. Етапи проведення тесту:

2. Провести професійне чищення зубів;

3. Ізолювати верхні фронтальні зуби від слини ватними валиками;

4. Промити дистильованою водою та висушити вестибулярну поверхню центрального верхнього різця;

5. На вестибулярну поверхню центрального верхнього різця скляною паличкою нанести 1 каплю 1 Н соляної кислоти діаметром 2 мм;

6. Через 5 секунд кислоту змити дистильованою водою та поверхню зуба висушити;

7. На протравлену та висушену поверхню нанести ватною кулькою 1% розчин метиленового синього. Залишок барвника з поверхні зуба зняти ватним тампоном.

8. Глибину мікродефекта протравленої емалі оцінити за інтенсивністю його фарбування за допомогою еталонної 12-бальної шкали синього кольору:

• біло-голубий папір – висока структурно-функціональна резистентність емалі, висока стійкість до карієсу (1-3 бали);

• голубий колір – середня структурно-функціональна резистентність емалі, середня стійкість до карієсу (4-6 балів);

• синій колір – знижена структурно-функціональна резистентність емалі, високий ризик до захворювання карієсом (7-9 балів);

• темно-синій колір – дуже низька структурно-функціональна резистентність емалі, максимальний ризик до захворювання на карієс (10-12 балів).