Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Кафедра права та методики викладання

історико-правознавчих дисциплін

Плани семінарських та лабораторних занять

з навчальної дисципліни

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА НАВЧАНЯ

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

(Етика, Історія філософії, Філософія)

a.

B.Для студентів спеціальності c.“Історія *”

напряму “Гуманітарні науки”,

денне відділення

Розроблені на основі програми навчальної дисципліни

кандидатом юридичних наук, старшим викладачем кафедри

права та методики викладання історико-правознавчих дисциплін

О.С. Дудченко

Ніжин – 2013

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Продуктивність семінарських занять у великій мірі буде залежати від творчої активності студентів та правильної організації їх діяльності.

Під час підготовки до семінарського заняття необхідно дотримуватись такої послідовності в роботі:

• Вивчення рекомендованої літератури. Цей етап сприяє розширенню педагогічного кругозору студентів, їх орієнтації в нових методичних дослідженнях, усвідомленню актуальних проблем сучасної школи.

• Аналіз власного педагогічного досвіду, відповідних психолого-педагогічних спостережень.

• Усвідомлення теоретичних та практичних висновків до кожного пункту плану.

Підготовка до занять стимулює творчі пошуки студентів, робить для них ці знання практично значимими. З цією метою під час підготовки до заняття необхідно поставити перед собою запитання: які форми, методи чи методичні прийоми роботи рекомендуються в літературі, використовуються учителями, що я можу зробити в подібній ситуації. Підготовка до заняття допоможе ознайомитись з творчими пошуками передових учителів з навиками в житті сучасної школи, дозволить подолати абстрактність у відповідях.

В ході підготовки до заняття студент опрацьовує необхідну літературу, аналізує педагогічний досвід, робить практичні висновки з кожного питання по плану, виконує практичні завдання. Практичні заняття мають найбільший ефект тоді, коли студенти ведуть на них дискусії, самостійно аргументують свої судження, творчо підходять до вирішення завдань.

Специфічною особливістю навчальної програми з “Теорія та методика навчання суспільно-політичних дисциплін” є опора на практичну та індивідуальну працю студентів, здійснювання якої можливе лише в лабораторних умовах. В ході першого знайомства з методикою викладання суспільно-політичних дисциплін, студенти повинні не тільки одержати теоретичні знання з подальшого курсу, але й здобути необхідні навички роботи з навчальними планами, недотичною літературою, журналами, навчитись складати календарно-тематичний та поурочний плани, конспектами, ознайомитись з мистецтвом моделювання уроків етики, історії філософії та філософії, сформувати вміння творчо мислити, знаходити нестандартні форми роботи з учнівською аудиторією.

Подальший процес пізнання теорії та методики викладання суспільно-політичних дисциплін закріплює педагогічна практика студентів в школах.

Тема 1. Загальна характеристика шкільного курсів «Етика», «Історія філософії» та «Філософія»

Мета: ознайомити студентів із структурою, метою та завданнями курсів; проаналізувати основні етапи становлення етики, історії філософії та філософії як навчальних шкільних предметів. Охарактеризувати сучасні завдання та вимоги щодо навчання етики, історії філософії та філософії в загальноосвітній школі.

План:

1. Актуальність, мета та завдання етики, історії філософії та філософії.

2. Зарубіжний досвід викладання етики, історії філософії та філософії.

3. Місце і роль етики, історії філософії та філософії в системі освіти України.

Методичні рекомендації: Заняття проходить в три етапи:

• перше питання розкривається технологією «конференція», що ефективна для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію;

• друге питання обговорюється в загальному колі – обговорення у колі всією групою певної теми доти, доки є бажаючі висловитись;

• третє питання полягає у визначенні критеріїв оцінки відповідності чинної інструктивно-методичної документації зі шкільних курсів етики, історії філософії та філософії сучасним вимогам шкільної освіти.