Модуль 2. Загальна характеристика податків та зборів в Україні

Тема 4. Основні податки та збори в Україні.

Збір за користування радіочастотним ресурсом України.

Платник збору - користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України, в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування.

на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

Об’єкт оподаткування - це ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом (або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм).

Збір за спеціальне використання води.

Платники збору за спеціальне використання води є водокористувачі – суб’єкти господарювання, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об’єкт оподаткування - фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат в системах водопостачання.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

Платники збору -лісокористувачі - юридичні, фізичні особи, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об’єкт оподаткування збором: деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів); побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Фіксований сільськогосподарський податок.

Платник податку: с/г товаровиробники, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній звітний рік не менше 75%.

Не сплачує: податок на прибуток підприємств, земельний податок, збір за спец.використання води, збір за впровадження деяких видів діяльності.

Крім земельного податку за землю, що не використовуються для с/г товаровиробництва

Об’єкт оподаткування: площа с/г угідь, земель водного фонду, що перебуває у власності с/г товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Платник збору: СГ та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів .

Об’єкт оподаткування: вартість пр. газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем, з урахуванням відповідного тарифу

Плата за землю.

Платниками податку за землю є: фізична ос.; юридична ос; власники землі та землекористувачі.

Об’єктом справляння податку є – площа земельної ділянки. Грошова оцінка земельної ділянки справляється за 1 га.

Грошова оцінка земель проведена й проіндексована:Ставки встановлені в процентах від грошової оцінки ділянки.

Пільги щодо сплати податку за землю для фізичних осіб:

Від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”

Об'єкт оподаткування податком на землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні (в тому числі на умовах оренди).

Податок на прибуток підприємств.

Платниками податків є суб'єкти податкових правовідносин, на яких за наявності об'єкта оподаткування покладено певний комплекс податкових обов'язків і прав. установлених статтями 16 та 17 ПКУ.

Платниками податку з числа резидентів є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами; управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту; неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу; відокремлені підрозділи платників податку.

Платниками податку з числа нерезидентів є: юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників; постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним

прибутки вважаються прихованими від оподаткування; Національний банк України; Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань України, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, із включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених зазначеним органом виконавчої влади.

Акцизний податок.

Акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Платники акцизного податку є специфічною категорією, яка використовується для визначення сукупності суб’єктів господарювання та фізичних осіб, на яких положеннями Податкового кодексу покладено обов’язок сплати акцизного податку -замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують акцизний податок виробнику; особи, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з авальницької сировини; особи - суб’єкти господарювання, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України ; фізичні особи (резиденти чи не резиденти), які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, які кількісно перевищують величину, визначену митним законодавством України ; особи, які здійснюють операції з конфіскованими, безхазяйними підакцизними товарами, такими, які за правом успадкування чи на інших підставах переходять у власність держави; особи, які реалізують або передають іншим особам для подальшого використання підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку на умовах, визначених для операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування; особи, на які покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог; особи, які за умови допущення нецільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр стовідсоткового спирту; особи,які за умови порушення цільового використання підакцизних товарів при здійсненні операцій, які не підлягають або звільнені від оподаткування

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, устано­ви та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі — юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі — фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним зако­нодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» є об'єктами оподат­кування.

Об'єктами оподаткування є: трактори (колісні) — код за Українською класифікацією то­варів зовнішньоекономічної діяльності (далі — код) -87 01, крім гусеничних;сідельні тягачі — код 87 01 20; автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб включаючи водія, — код 87 02; автомобілі легкові — код 87 03;тавтомобілі вантажні — код 87 04; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовують для перевезення пасажирів і вантажів, — код он 05 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних);мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установле­ним двигуном — код 87 11, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 см, — код 87 11 10; яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) — код 89 03 91; човни моторні і катери, крім човнів із підвісним двигуном (крім спортивних), — код 89 03 92; інші човни (крім спортивних) — код 89 03 99. Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування:

Податок на промисел

Справляння податку на промисел здійснюють в Україні відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел».

Платниками податку на промисел є громадяни України іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі громадяни ) як ті, які мають, так і ті, які не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж вироблених, перероблених та куплених продукції, речей, то­варів.

Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що зазначає громадянин у декларації, поданій до державної податкової інспекції по району (місту) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів. Форма декларації встановлюється ДПА України.

Місцеві податки та збори

Місцеві податки та збори - це місцеві податки та збори що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених податковим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До місцевих податків та зборів належать:

1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. Єдиний податок

3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4. Збір за місця для паркування транспортних засобів;

5. Туристичний збір.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платники податку: фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості

У разі перебування об'єктів житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку

У разі перебування об'єкта житлової нерухомості у спільній сумісній власності кількох осіб та: не поділений в натурі - платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; поділений між ними в натурі - платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об’єкт оподаткування: об'єкт житлової нерухомості - фізичних осіб, обчислюється органом ДПС на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно; юридичних осіб, обчислюється ними самостійно, виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Єдиний податок.

Суб’єкти спрощеної системи:

Система поширюється на: фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Єдиний податок — місцевий податок, що стягується в Україні з підприємств і фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.

Збір за місця для паркування транспортних засобів.

Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Питання до семінару:

1. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.

2. Збір за спеціальне використання води.

3. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

4. Фіксований сільськогосподарський податок.

5. Плата за землю.

6. Податок на прибуток підприємств.

7. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.

8. Податок на промисел

9. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

10. Єдиний податок

11. Збір за місця для паркування транспортних засобів.

Питання, що виносяться для самостійного опрацювання студентами:

1. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

2. Туристичний збір.

3. Збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства.

4. Мито.

5. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; екологічний податок.

6. Рентна плата за транспортування нафти й нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

7. Рентна плата за нафту, природний газ і газо­вий конденсат, що видобуваються в Україні.

8. Плата за користування надрами; податок на доходи фізичних осіб.

9. Податок на додану вартість.

Завдання для самостійного дослідження:

Надати письмово відповіді на наступні питання:

1. Підприємство, працюючи за спрощеною системою оподаткування, орендує земельні ділянки державної власності для здійснення підприємницької діяльності. Чи повинно підприємство при цьому сплачувати орендну плату за землю?

2. Підприємство – платник фіксованого сільськогосподарського податку має у користуванні земельні ділянки (оформлено договір оренди та державний акт на постійне користування землею), на яких розташовано об'єкти нерухомості, що використовуються підприємством для птахівництва (вирощування, переробка, збут), а також земельні ділянки у межах населеного пункту, на яких розташовано адміністративну будівлю, в якій перебувають орган управління підприємства, бухгалтерія, маркетингові та інші служби.

Як оподатковуються земельні ділянки несільськогосподарського призначення, які використовуються підприємством?

Завдання для самоконтролю:

Знайдіть правильну відповідь:

1. До платників податку на прибуток відносяться:

а) установи, що мають дипломатичні привілеї;

б) Національний банк України;

в) підприємства кримінально–виконавчої системи;

г) юридичні особи, які проводять господарську діяльність;

д) всі перелічені.

2. Для визначення об’єкту податку на прибуток підприємств платнитку податку необхідно в обов’язковому порядку вести облік:

а) податковий;

б) бухгалтерський;

в) фінансовий;

г) господарський.

3. Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств визначаються на підставі:

а) декларації;

б) первинних бухгалтерських документів;

в) бухгалтерського балансу.

4. Плата за землю є (виберіть найбільш повну відповідь):

а) прямим, особистим фінансовим платежем до місцевого бюджету;

б) прямим, реальним, загальнодержавним, закріпленим пропорційним податком;

в) прямим, особистим фінансовим платежем до державного бюджету.

5. Яке з наведених тверджень є помилковим ?

а) дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на даний товар;

б) додана вартість це різниця між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництва і реалізацію;

в) малоцінні необоротні матеріальні активи не підлягають амортизації;

г) доходи від страхової діяльності оподатковуються за окремою схемою відмінною від загальної при оподаткуванні прибутку підприємства.

6. За нульовою ставкою оподатковуються ПДВ операції з:

а) імпорту товару;

б) експорту товару;

в) продажу книг вітчизняного виробництва.

7. В основі встановлення середніх ставок плати (податку) за землю лежить:

а) поділ земельних ділянок на сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення;

б) поділ земельних ділянок в залежності від чисельності населення в населених пунктах де вони знаходяться.

в) розмір особистого доходу особи – власника земельної ділянки.

8. Об’єктом оподаткування у фізичної особи - нерезидента є:

а) іноземні доходи;

б) чистий річний оподатковуваний дохід;

в) доходи з джерелом їх походження в Україні.

9. Загальний місячний оподатковуваний дохід фізичної особи включає:

а) доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності;

б) суму (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;

в) суму державних премій України або державних стипендій України.

10. Податкова соціальна пільга може бути застосована до :

а) заробітної плати нарахованої ( виплаченої) за здійснення роботи особам, що за наймом перебувають за межами території України;

б) стипендій та грошового утримання аспірантів і військовослужбовців строкової служби;

в) доходів у вигляді заробітної плати та винагород виплачених платником податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Рекомендована література:

1. Податковий Кодекс України: Закон України від 02 грудня 2010 р. - № 2755- VI (зі змінами та доповненнями).

2. Бюджетний кодекс України: Закон України від 8 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50-51. - Ст. 572.

3. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України — 1994.— № 15. – Ст. 84.

4. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08 липня 2010 р.// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 2-3, Ст.11.

5. Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1999р. (у ред. від 12 липня 2001 р.// Відомості Верхової Ради України.— 2001.—№ 50. – Ст.260.

6. Про Єдиний митний тариф: Закон України від 5 лютого 1992 р. № 2097 // Відомості Верховної Ради України.— 1992.— №19. – Ст. 259.

7. Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 10. – Ст.102.

8. Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби: Указ Президента України // Урядовий кур’єр. – 1995. - №145-146. – С.9

9. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністри України від 21 січня 1993р. № 7 // Відомості Верхової Ради України.— 1993.—№ 13. – Ст. 113.

10. Кучерявенко М. П. Податкове право України. Академічний курс: підручник. — К.: «Правова єдність», всеукраїнська асоціація видавців, 2008. — 699 с.