50. Поняття комерційного найменування.

51. Виникнення і здійснення права інтелектуальної власності на комерційне найменування.

Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

1. Поняття "комерційне найменування" є новелою Цивільного кодексу України. Раніше законодавству України був відомий лише такий термін, як "фірмове найменування", який, між тим, теж не був законодавчо визначений у праві України. Принциповою відзнакою комерційного найменування від фірмового є те, що останнє може використовуватися лише юридичними особами, тоді як учасниками комерційної діяльності можуть бути, скажімо, і приватні підприємці без статусу юридичної особи. Тому поняття "комерційне найменування" за своїм змістом значно ширше, ніж така правова категорія, як "фірмове найменування". Остання співвідноситься з першою як частина і ціле.

Комерційне найменування виконує здебільшого дві функції: дистинктивну, тобто дозволяє відрізнити одного учасника комерційної діяльності від іншого незалежно від того, які товари чи послуги вони реалізують та пропонують на ринку, та запобіжну, тобто не дає ввести в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Вимоги до найменування підприємства містяться в ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні".

2. Охорона права інтелектуальної власності на комерційне найменування передбачає можливість реалізації заходів, визначених законом, за допомогою яких власник комерційного найменування може в разі необхідності забезпечити відновлення своїх порушених прав, припинити їх порушення та застосувати до порушника інші санкції. Правова охорона найменування, згідно з нормою цієї статті, здійснюється незалежно від того, зареєстровано воно чи ні, головне щоб комерційне найменування було дистинктивним. У даному разі це означає, що споживачі визнають найменування як посилання на специфічне комерційне джерело. З цієї позиції, зокрема, можна пояснити ситуацію, що зазначена у п. 4 даної статті, коли наявність в осіб однакових комерційних найменувань не вважатиметься протизаконною за умови, якщо споживачі товарів, які ці особи виробляють (реалізують), та послуг, які ними надаються, не будуть введені цим в оману. Приміром, це може статися, якщо підприємства діють на територіальне розмежованих ринках, або одна з фірм спеціалізується виключно на виробленні машинного обладнання, а інша, скажімо, напоїв. Таким чином, комерційне найменування, яке за своєю природою не здатне служити для розпізнавання учасника комерційного обороту, може отримати матеріальний захист тільки за рахунок того, що воно фактично асоціюється з позначеннями певної особи, тобто здобуло авторитет.

Передумовою для захисту комерційного найменування є принаймні факт його незаконного використання в комерційному обороті. Для правової охорони комерційного найменування вирішальним є момент початку його використання, за допомогою якого у разі виникнення правової колізії можна буде виявити пріоритетність права інтелектуальної власності на комерційне найменування тієї чи іншої особи. Захист права на комерційне найменування може відбуватися як у рамках цивільно-правових правовідносин (позивний порядок), так і в адміністративному порядку через заяву до Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень, яка подається в письмової формі з додаванням документів, що підтверджують порушення прав на комерційне найменування.

Стаття 490. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

1) право на використання комерційного найменування;

2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;

3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

1. Під майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування слід розуміти суб'єктивні права учасників комерційного обороту, які безпосередньо пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням комерційним найменуванням у процесі здійснення на ринку підприємницької діяльності.

Право на комерційне найменування в юридичній літературі досить часто розглядається як особисте немайнове право учасника комерційного обороту. Цей факт обумовлений тим, що це право безпосередньо пов'язане з діловою репутацією учасника комерційної діяльності, а також його правом на захист честі і гідності. Але з іншого боку матеріальне становище суб'єкта комерційної діяльності, між іншим, має пряму залежність від ступеня відомості найменування та ставлення до нього з боку контрагентів і споживачів.

Взагалі, право на комерційне найменування належить до розряду так званих абсолютних прав, тобто це право діє стосовно кожної людини, яка повинна утримуватися від порушення правомочностей володільця цього права. З цього постулату, зокрема, і випливає таке майнове право учасника комерційного обороту, як право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання. Воно може реалізовуватися, наприклад, шляхом подання до суду позовів щодо припинення дії, яка порушує право учасника комерційної діяльності на комерційне найменування, та відшкодування збитків, що були йому заподіяні цими діями (ст. 16 ЦК).

Сутність права інтелектуальної власності на комерційне найменування проявляється не тільки в тому, що учасник комерційного обороту має гарантовану законодавством України можливість виступати в обороті під власним комерційним найменуванням, але й у тому, що він може реалізовувати щодо свого найменування всі правомочності власника, тобто право володіння, користування та розпорядження. А виходячи з того, що будь-яке майнове право має у своїй основі економічний зміст, у п. 1 ст. 492 ЦК передбачено і таке майнове право учасника комерційної діяльності, як право на використання комерційного найменування, тобто отримання від нього користі. Воно може використовуватися на виставках та ярмарках, на товарах та їхніх упаковках, у рекламі, на офіційних документах фірми, а також і в інших випадках, що так чи інакше стосуються самої діяльності учасника комерційного обороту на ринку.

2. Цивільний кодекс України не дає вичерпного переліку майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування, передбачається, що його перелік буде розширено законом, однак і він навряд чи буде вичерпний, оскільки законодавче передбачити всі можливі прояви реалізації учасником комерційного обороту свого права власника на комерційне найменування майже неможливо, тому що згідно зі ст. 4 Закону України "Про власність" власник може володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд.

На відміну від інших майнових прав промислової власності, які згідно з чинним законодавством України можуть бути вільно передані власником за договором іншій особі, майнові права на комерційне найменування належать до так званих невідчужуваних прав, тобто можуть бути передані лише за умови передання разом із ними іншій особі цілісного майнового комплексу учасника комерційного обороту, якому ці права і належать, або його відповідною частиною. Згідно з п. 2 ст. 192 ЦК до складу підприємства як єдиного майнового комплексу можуть входити всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 491. Припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування

1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

1. Право на комерційне найменування в принципі належать до так званих невідчужуваних прав. Тому чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється разом із припиненням підприємницької діяльності самого носія цього права. У статті 493 ЦК зазначено лише одну підставу, з якою законодавець пов'язує припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування, — це ліквідація самого суб'єкта підприємницької діяльності, інші ж підстави повинні бути визначені законом. Між тим, Цивільним кодексом, зокрема, зазначається, що юридична особа може припинити свою діяльність і через реорганізацію — злиття, приєднання та поділ (ст. 104 ЦК). Тому ці випадки також можуть стати підставами для припинення майнових прав інтелектуальної власності суб'єкта підприємницької діяльності на комерційне найменування.