
- •Тема 1. «Дослідження операцій як науковий підхід до аналізу економічних об’єктів і процесів та обґрунтування рішень»
- •Тема 2. «Методика проведення дослідження операцій»
- •Тема 3. Виробничі функції
- •Тема 4. «Методи лінійного програмування. Загальна постановка задачі лінійного програмування»
- •Тема 5. «Транспортна задача: постановка та основні властивості»
- •Тема 6. «Елементи теорії цілочислового та дискретного програмування»
- •Тема 7. «Нелінійне програмування: загальні питання, огляд методів та моделей»
- •Тема 8. «Теорія управління запасами»
- •Тема 9. «Теорія масового обслуговування»
- •Тема 10. «Моделі і методи сіткової оптимізації»
- •Тема 11. «Ігрові моделі»
Тема 11. «Ігрові моделі»
176. Платіжна матриця – це:
+ таблиця з виграшами гравця в залежності від стратегії;
– таблиця з мінімальними цінами гри;
– таблиця з максимальними цінами гри;
– таблиця з сідловими цінами гри.
177. Нижня ціна гри – це:
– мінімальне значення серед мінімальних виграшів платіжної матриці;
+ максимальне значення серед мінімальних виграшів платіжної матриці;
– мінімальне значення серед максимальних програшів платіжної матриці;
– максимальне значення максимальних програшів платіжної матриці.
178. Верхня ціна гри – це:
– мінімальне значення серед мінімальних виграшів платіжної матриці;
– максимальне значення серед мінімальних виграшів платіжної матриці;
+ мінімальне значення серед максимальних програшів платіжної матриці;
– максимальне значення максимальних програшів платіжної матриці.
179. Сідлова точка – це:
– точка, у якій досягається верхня ціна гри;
– точка, у якій досягається нижня ціна гри;
+ точка, у якій нижня і верхня ціна гри рівні;
– точка, у якій нижня ціна гри більше верхньої.
180. Критерій вибору стратегії, якій припускає, що виграш повинен бути не менший, ніж найбільше його значення у найгірших умовах - це:
+ критерій Вальда;
– критерій Лапласа;
– критерій Севіджа;
– критерій Гурвіца.
181. Критерій вибору стратегії заснований на рівновеликості всіх ймовірностей P2j - це:
– критерій Вальда;
+ критерій Лапласа;
– критерій Севіджа;
– критерій Гурвіца.
182. Критерій вибору стратегії, який визначає оптимальну стратегію по максимальній величині середнього значення кожного рядка платіжної матриці - це:
– критерій Вальда;
+ критерій Лапласа;
– критерій Севіджа;
– критерій Гурвіца.
183. Критерій вибору стратегії, який вимагає уникнення занадто великого ризику за будь-яких умов -це:
– критерій Вальда;
– критерій Лапласа;
+ критерій Севіджа;
– критерій Гурвіца.
184.
Критерій вибору стратегії, який визначає
оптимальну стратегію з максимальної
величини
значення
для кожного рядка платіжної матриці:
– критерій Вальда;
– критерій Лапласа;
– критерій Севіджа;
+ критерій Гурвіца.
185. Ходом теорії ігор називають:
+ вибір однієї з можливих, визначених правилами гри дій і реалізацію цієї дії;
– вибір двох можливих, визначених правилами гри дій і реалізацію цієї дії;
– вибір декількох можливих, визначених правилами гри дій і реалізацію цієї дії;
– реалізацію дії, визначеної правилами гри.
186. Гра двох осіб з нульовою сумою – це:
– гра де виграш однієї сторони більше програшу іншої, а сума програшу обох сторін не дорівнює нулю;
– гра де виграш однієї сторони менше програшу іншої, а сума виграшів обох сторін не дорівнює нулю;
+ гра де виграш однієї сторони дорівнює програшу іншої, а сума виграшів обох сторін дорівнює нулю;
– гра де виграш однієї сторони дорівнює виграшу іншої, а сума програшів обох сторін не дорівнює нулю.
187. Цілком визначені ігри, називаються іграми з:
– іграми з кінцевою точкою;
+ іграми з сідловою точкою;
– іграми з середньою точкою;
– іграми з початковою точкою.
188. Теорія ігор – це математична теорія:
+ конфліктних ситуацій;
– складних ситуацій;
– невизначених ситуацій;
– визначених ситуацій.
189. Параметри, сукупність яких утворює рішення, називають:
– зовнішні фактори;
– внутрішні фактори;
– фактори ризиків;
+ елементи рішення.
190. Оптимізаційна стратегія гравця – це стратегія, яка за багатократного повторення гри, забезпечує гравцю:
+ максимально можливий середній виграш;
– максимальний виграш;
– мінімальний виграш;
– допускає раціональні втрати при максимальному виграші.
191. Мінімально можливий середній виграш, який за багатократного повторення гри, забезпечує гравцю:
+ оптимізаційну стратегію;
– ефективну стратегію;
– виграшну стратегію;
– програшну стратегію.
192. У класифікації за кількістю гравців ігри поділяються на:
+ парні та множинні;
– матричні та біматричні;
– матричні та неперервні;
– опуклі та неперервні.
193. У класифікації за результатом гри ігри поділяються на:
– парні та множинні;
– матричні та біматричні;
– опуклі та неперервні;
+ з нульовою сумою та з не нульовою сумою.
194. У класифікації за кількістю стратегій ігри поділяються на:
+ з скінченною кількістю стратегій та з не скінченною кількістю стратегій;
– багатокоаляційні та корпоративні;
– парні та множинні;
– ефективна стратегія та не ефективна стратегія.
195. У класифікації за видом функції ігри поділяються на:
+ матричні та біматричні;
– багатокоаляційні та корпоративні;
– парні та множинні;
– ефективна стратегія та не ефективна стратегія.
196. Матричні та біматричні ігри у класифікації за видом функції поділяються на:
– багатокоаляційні та корпоративні;
– парні та множинні;
+ опуклі та неперервні;
– ефективна стратегія та не ефективна стратегія.
197. У класифікації за характером взаємовідносин ігри поділяються на:
– багатокоаляційні та корпоративні;
+ безкоаляційні та корпоративні;
– матричні та біматричні;
– парні та множинні.
198. Виграш в теорії гри – це:
+ результат зіткнення інтересів гравців;
– результат виграшу;
– результат програшу;
– результат ризику.
199. Ходи в теорії гри бувають:
+ особисті та випадкові;
– початкові та наступні;
– початкові та кінцеві;
– завершені та незавершені.
200. Вирішення конфліктних ситуацій в дослідженні операцій відноситься до:
+ теорії ігор;
– теорії систем масового обслуговування;
– теорії управління запасами;
– розподілу ресурсів.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ТЕСТУВАННЯ
1. Кутковецький В.Я. Дослідження операцій: Навчальний посібник. - Миколаїв: Вид-во МдГу ім. П. Могили, 2003. - 260 с.
2. Зайченко Ю.П. Дослідження операцій. Підручник. Сьоме видання, перероблене та доповнене. – к.: Видавничий Дім «Слово», 2006. – 816 с.
3. Боровик О.В., Боровик Л.В. Дослідження операцій в економіці.- Київ: ЦУЛ, 2007.-250с.
4. Федоренко І.К. Черняк О.І. Карагодова О.О. Чорноус Г.О. Дослідження операцій в економіці.- К.: "Знання", 2007.-197с.
5. Карагодова О.О. Кігель В.Р. Рожок В.Д. Дослідження операцій. - К.: Центр навчальної літератури, 2007.