
- •Тема 1. «Дослідження операцій як науковий підхід до аналізу економічних об’єктів і процесів та обґрунтування рішень»
- •Тема 2. «Методика проведення дослідження операцій»
- •Тема 3. Виробничі функції
- •Тема 4. «Методи лінійного програмування. Загальна постановка задачі лінійного програмування»
- •Тема 5. «Транспортна задача: постановка та основні властивості»
- •Тема 6. «Елементи теорії цілочислового та дискретного програмування»
- •Тема 7. «Нелінійне програмування: загальні питання, огляд методів та моделей»
- •Тема 8. «Теорія управління запасами»
- •Тема 9. «Теорія масового обслуговування»
- •Тема 10. «Моделі і методи сіткової оптимізації»
- •Тема 11. «Ігрові моделі»
Тема 5. «Транспортна задача: постановка та основні властивості»
86. Згідно з яким методом складання опорного плану здійснюється переміщення по рядках зверху вниз і розподіл всього постачання постачальника по правилу «хто перший за номером стовпчика – той забирає максимально можливу величину вантажу без врахування вартості перевезення»:
– метод найменших витрат для користувачів;
+ метод «північно-західного кута»;
– метод намірів та реалізації;
– метод потенціалів.
87. Визначте загальну кількість комірок, кількість заповнених та вільних комірок за умови, що кількість постачальників - 5, а кількість споживачів – 4:
– всього комірок - 9, заповнених - 4. вільних - 5;
+ всього комірок - 20, заповнених - 8, вільних - 12;
– всього комірок - 20, заповнених - 12. вільних - 8;
– всього комірок - 9, заповнених - 5. вільних - 4.
88. Метою розрахунків транспортної задачі є:
+ зведення до мінімуму втрат на перевезення;
– обґрунтування вибору виду транспорту;
– визначення плану перевезень;
– максимізація прибутків посередників.
89. Кількість заповнених комірок під час розв’язання транспортної задачі має бути ...; якщо заповнено менше комірок, то ...:
– n*m, у вільну комірку ставимо 0;
– n+m , у вільну комірку ставимо –;
– n*m-1, у вільну комірку ставимо –;
+ n+m-1, у вільну комірку ставимо 0.
90. В транспортній задачі обмеження:
– відсутні;
+ задані рівностями;
– задані нерівностями;
– можуть бути будь-якого типу.
91. Метод мінімального елемента є варіантом:
+ транспортної задачі;
– задачі системи масового обслуговування;
– задачі розподілу ресурсів;
– рекурентної задачі.
92. Метод вирішення транспортної задачі, за якого переміщуємося по рядках зверху вниз і для кожного рядка розподіляємо постачання за правилом, є:
– метод намірів та реалізацій:
+ метод Північно-Західного кута;
– метод Куна-Такера;
– апроксимації.
93. Фіктивних постачальників або фіктивних споживачів під час розв'язку транспортної задачі вводять щоб:
– ускладнити процес пошуку рішення;
+ звести незбаланcовану задачу до збалансованої;
– вирішити проблему максимізації прибутку;
– змінити загальну сукупну вартість перевезень.
94. Яка ознака оптимальності плану для порожніх клітинок в транспортній задачі під час використання методу потенціалів:
+ vj + uі <= cij. xij ≥ 0;
– vj + uі >= cij. xij ≥0;
– vj + uі <= cij. xij ≤ 0;
– vj + uі >= cij. xij ≤0.
95. Одним з методів вирішення транспортної задачі є:
+ метод «північно-західного кута»;
– метод «південно-східного кута»;
– метод «північно-східного кута»;
– метод «південно-західного кута».
96. У транспортній задачі потрібно визначити:
– план перевозок, при якому всі заявки не були виконані, але загальна вартість всіх перевозок була мінімальна;
+ план перевозок, при якому всі заявки були виконані, та загальна вартість всіх перевозок була мінімальна;
– план перевозок, при якому всі заявки були виконані, але загальна вартість всіх перевозок була максимальна;
– план перевозок, при якому всі заявки не були виконані, але загальна вартість всіх перевозок була максимальна.
97. Метою транспортної задачі є:
– мінімізація витрат для споживача;
– мінімізація витрат для постачальника;
– визначення плану перевезень;
+ мінімізація витрат на перевозки.
98. Транспортні задачі вирішуються методом:
+ розподільним;
– діагональним;
– симплексним;
– апроксимації.
99. Діагональним методом може розроблятися:
+ опорний план транспортної задачі;
– оптимальний план транспортної задачі;
– опорний план задачі цілочисельного програмування;
– оптимальний план задачі цілочисельного програмування.
100. Методом найкращої оцінки матриці може розроблятися:
+ опорний план транспортної задачі;
– оптимальний план транспортної задачі ;
– опорний план задачі цілочисельного програмування;
– оптимальний план задачі цілочисельного програмування.
101. Опорний план транспортної задачі може розроблятися методом:
– розподільним;
– потенціалів;
– симплексним;
+ апроксимації.
102. Методом північно-західного кута може розроблятися:
+ опорний план транспортної задачі;
– оптимальний план транспортної задачі;
– опорний план задачі цілочисельного програмування;
– оптимальний план задачі цілочисельного програмування.
103. План транспортної задачі на оптимальність перевіряється методом:
+ потенціалів;
– розподільним;
– симплексним;
– апроксимації.
104. Транспортна задача вважається відкритою:
– коли кількість постачальників не дорівнює кількості споживачів;
+ коли сума наявності вантажу не дорівнює сумі потреби у вантажі;
– коли кількість постачальників дорівнює кількості споживачів;
– коли сума наявності вантажу дорівнює сумі потреби у вантажі.
105. План транспортної задачі називається виродженим:
– коли сума наявності вантажу дорівнює сумі потреби у вантажі;
– коли сума наявності вантажу не дорівнює сумі потреби у вантажі;
+ коли кількість заповнених кліток менше кількості постачальників і споживачів мінус одиниця;
– коли кількість заповнених кліток більше кількості постачальників і споживачів мінус одиниця.