
- •Вихідні дані для виконання курсової роботи
- •2. Конструкція робочої площадки
- •3.4. Монтажні болти для з’єднання балок настилу з головними балками
- •4. Розрахунок стального настилу
- •5.Розрахунок балки настилу
- •6. Розрахунок головної балки
- •6.1. Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль
- •6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
- •6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
- •6.4. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
- •6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
- •6.7. Загальна стійкість балки
- •6.8. Місцева стійкість елементів балки
- •6.9. Перевірка прогину балки
- •6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою
- •6.11. Розрахунок опорного ребра
- •6.12. Монтажний стик
- •6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок
- •7. Розрахунок колони
- •7.1. Вибір розрахункової схеми колони
- •7.2. Компонування перерізу стержня колони
- •7.3. Розрахунок стержня колони
- •7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9).
- •7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
- •7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
- •7.3.4. Розрахунок планок
- •7.3.5. Розрахунок бази колони
- •7.3.6. Розрахунок оголовка колони
- •7.3.7. Конструювання колони
7.3.5. Розрахунок бази колони
Розрахунок бази здійснюється згідно з вихідними даними до прийнятого прикладу.
Проектуємо базу з траверсою (рис. 10) зі сталі С245 з розрахунковим опором для опорної плити Ry=230 МПа (листовий прокат товщиною t>20 мм).
Розрахункове навантаження на базу становить N=1860,1 кН.
Фундаменти під колони передбачені з класу В15 з розрахунковим опором Rb=8,5 МПа.
Послідовність розрахунку бази.
Обчислюємо ширину опорної плити (рис. 10)
Впл = h+2·(tтр+с1) = 360+2·(10+75) = 530 мм,
де
h – висота двотавра вітки колони; tтр
– товщина листів траверси, у першому
наближені приймається 8 ... 16 мм;
=75мм-
звис опорної плити, приймається в межах
50 ... 120 мм. Розрахунковий опір бетону
місцевому зім’яттю під опорною плитою
бази:
Rb, loc= γ·Rb = 1,2·8,5 = 10,2 МПа.
Необхідна площа опорної плити бази:
Апл = N/Rb, loc = 1860,1/1,02 = 1823,6 см2.
Розрахункова довжина плити:
Lпл = Апл/Впл = 1823,6/53 = 34,41 см.
З
конструктивних міркувань довжина
опорної плити повинна бути (див. рис.
10) Lпл
b+2
=390+2·70=530мм,де
b
– ширина перерізу колони; C2
=70мм, розмір, який забезпечує зручність
розміщення отворів для анкерних болтів,
приймається для колон із двох швелерів
C2
= 70 ... 80 мм.
З урахуванням наведених рекомендацій розмір Lпл також заокруглюють, приймаючи кратним 50 мм. У нашому прикладі приймаємо Lпл=550 мм.
Напруження в бетоні під опорною плитою:
σf = N/(Впл·Lпл) = 1860,1/(53·55) = 0,63 кН/см2=6,3 МПа < Rb, loc=10,2 МПа.
Визначаємо величину розрахункового моменту в опорній плиті бази, для чого в межах опорної плити виділяємо три розрахункові ділянки (див. рис. 10):
1 – консольні, 2 – оперті на три сторони, 3 – оперті на чотири сторони.
Для кожної із виділених ділянок опорної плити визначаємо максимальний згинальний момент:
для 1 - ділянки: М1= σf·1·c12/2 = 0,63·1·7,52/2 = 17,72 кН·см.
Рис. 10. Бази колони.
для 2 – ділянки - визначаємо довжину вільного краю плити, яка приймається рівною висоті вітки колони d2=h=36 см; довжину закріпленої сторони плити визначаємо залежно від типу перерізу колони:
для колони із двох швелерів: b2 = (Lпл-b)/2;
b2=(Lпл-b)/2=(550-390)/2=80 мм;
де Lпл – довжина опорної плити, b – ширина перерізу колони, tw – товщина стінки двотавра (див. рис. 10).
Обчислюємо величину відношення довжини закріпленої сторони плити до вільної: b2/a2 = 80/360 = 0,222. У зв’язку з тим, що b2/a2 = 0,222 < 0,5, то М2=σf·1·b22/2=0,63·1·82/2=20,16 кН·см.
для 3 – ділянки - визначаємо довжину короткої сторони плити, яка в нашому прикладі d3 = b-2tw =390-2·7,5 = 391 мм; довжину більшої сторони плити b3=h=360 мм. визначаємо залежно від конструкції стержня колони:
Обчислюємо величину відношення більшої сторони плити до меншої
a3/b3 = 375/360 = 1,04. За табл. 8.6 [2] залежно від величини відношення сторін b3/a3 = 1,04 приймаємо коефіцієнт α=0,051 і обчислюємо згинальний момент:
М3 = α ·σf·1·a32 = 0,051·0,63·1·37,52 = 45,2 кН·см.
Розрахунковим являється Mmax = M3 = 45,2 кН·см.
Необхідна товщина опорної плити:
3,43
см.
У відповідності із сортаментом на листову сталь приймаємо tпл=36 мм.
Визначаємо висоту траверси: передача зусилля від стержня колони на траверсу здійснюється за допомогою чотирьох вертикальних кутових швів, довжина яких і визначає висоту траверси (див. рис. 10). Залежно від товщини листів траверси tтр = 10 мм приймаємо катет кутових швів kf=1,2 мм і обчислюємо потрібну їх довжину:
lw= N/(4·βf·kf·Rwf) = 1860,1/(4·0,7·1,2·18) =30,8 см.
Приймаємо lw=31 см, що відповідає конструктивним вимогам:
lw= 31 см < 85· βf·kf=85·0,7·1,2= 71,4 см.
Висота траверси з умови розміщення зварних швів:
hтр = lw+10 мм = 310+10= 320 мм.
З міркувань забезпечення необхідної жорсткості вузла висоту траверси приймають: hтр =( 0,5…0,7)·b = (0,5…0,7)·390 = 295…273 мм.
Остаточно приймаємо висоту траверси hтр=320 мм.