Тема 6 «класифікація і загальна характеристика функцій у системі менеджменту»

92. Функції планування, організування, контролювання, мотивування, становлять менеджменту:

– філософію;

– проблеми;

+ процес;

– цілі;

93. До загальних функцій управління організацією належать:

+ прогнозування, планування, організування, мотивування, координування, контролювання;

– планування, організування, спеціалізація, мотивування, контролювання;

– маркетинг, планування, організування, мотивування, контролювання;

– організування, планування, мотивування, контролювання;

94. Процес управління складається з наступних функцій:

– планування, прогнозування, аналіз;

– планування, організація, аналіз, мотивація;

+ планування, організація, мотивація, контроль;

– організація, мотивація, контроль.

95. Головним завданням планування є:

– забезпечення єдиного напрямку зусиль усіх членів організацій;

+ передбачення майбутнього стану організацій;

– контроль за реалізацією заходів;

– отримання доходу.

96. Головною метою мотивації є:

– досягнення працівниками задоволення від роботи;

– зменшення видатків на оплату праці;

+ виконання членами організації роботи у відповідності із делегованими обов’язками;

– отримання винагороди.

97. Школа наукового управління в мотивації вбачала:

– моральне стимулювання підлеглих шляхом похвали;

+ пропозицію надання відповідних грошових винагород в обмін на зусилля;

– створення відповідних очікувань у підлеглих;

– покращення психологічного клімату в колективі;

98. Контроль – це:

+ постійний нагляд за виконанням роботи;

– процес забезпечення досягнення мети;

– вчинення дій з виправлення ситуації;

– встановлення стандартів.

99. В якому порядку реалізовуються основні (загальні) функції управління:

+ планування, організація, мотивація, контроль;

– організація, планування, контроль, мотивація;

– планування, організація, контроль, мотивація;

– організація, контроль, мотивація, планування.

Тема 7 «управлінське рішення: сутність та процес прийняття»

100. Ситуаційний підхід до управління ґрунтується на припущенні, що придатність та ефективність різних методів управління визначається:

– системою стосунків, що склалася в колективі;

+ ситуацією, в якій опинилась організація;

– досконалістю володіння менеджером прийомами управління;

– досконалістю володіння менеджером методами управління.

101. Системний підхід до управління ґрунтується на уявленні про орга­нізацію як:

– закриту систему, зорієнтовану на довготривале існування завдяки бездоганній роботі кожного з її елементів;

+ відкриту систему, що є сукупністю взаємопов'язаних елементів, зорієнтованих на досягнення цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища;

– систему взаємопов'язаних елементів, кожен із яких виконує одну, притаманну лише йому функцію, що забезпечує існування організації в довготривалій перспективі;

– закриту систему, зорієнтовану на короткострокове існування завдяки бездоганній роботі кожного з її елементів.