- •1. Рівняння коливань маятника
- •Білет №11 №11 Використання закону повного струму для знаходження магнітних полів
- •1. Формула магнітного потоку довільного поля. Теорема Гауса. Дивергенція та ротор магнітного поля
- •1. Робота магнітного поля по переміщенню струму. Циркуляція вектора магнітної індукції.
- •Вектор намагніченості
- •Диференціальне рівняння вимушених коливань і його розв’язування
- •1 .Напру́женість магні́тного поля — векторна характеристика, яка визначає величину й напрям магнітного поля в даній точці в даний час.
Білет №11 №11 Використання закону повного струму для знаходження магнітних полів
П
витків, по яких протікає струм
.
Обмотка рівномірно намотана на весь
тороїд, можна говорити про число витків
на одиницю довжини
,
де
середня довжина тороїду. При цьому
вважаємо, що діаметр самої обмотки
,
де
радіус
тороїду.
Тоді за законом повного струму
,
поява у
правій частині множника
обумовлена тим, що через поверхню,
натягнуту на контур, яка проходить по
осі всередині тороїду, протікає струм
,
тому що
витків перетинають цю поверхню.
Із симетрії задачі
,
тому
,
звідки одразу маємо
CGSM,
CI.
Поле соленоїда.
6 Індуктивність соленоїда (тороїда):
,
де
- кількість витків, що припадає на одиницю
довжини соленоїда; V – об’єм
соленоїда.
У всіх випадках для знаходження магнітної індукції соленоїда (тороїда) з осердям із використанням наведеної формули для визначення магнітної проникності слід користуватися графіком залежності B від H, а потім формулою
.
11.2
Фігури Ліссажу — замкнуті траєкторії, що прокреслюються точкою, що здійснює одночасно два гармонійних коливання у двох взаємно перпендикулярних напрямках.
Математичний вираз для кривої Ліссажу
де A,B — амплітуди коливань,a,b — частоти,δ — зсув фаз.
Вигляд кривої сильно залежить від співвідношення a/b. Коли співвідношення дорівнює 1, фігура Ліссажу має вигляд еліпсу, за певних умов вона має вигляд кола (A = B, δ = π/2радіан) і лінії (δ = 0). Інший приклад фігури Ліссажу — парабола (a/b = 2, δ = π/2). Інші співвідношення продукують складніші фігури, які є замкненими за умови a/b — раціональне число. Припускається, що візуальна форма цих кривих є часто тривимірним вузлом, і насправді, проекції на площину багатьох вузлів, включаючи вузли Ліссажу, є фігурами Ліссажу.
Фігури Ліссажу, де a = 1, b = N (N — натуральне число) і
є поліномами Чебишева першого роду степеня N.
Білет №12
1. Формула магнітного потоку довільного поля. Теорема Гауса. Дивергенція та ротор магнітного поля
--Потоком
вектора магнітної індукції (магнітним
потоком) через площину dS називається
скалярна фізична величина, яка дорівнює
,
де
–
проекція вектора
на
напрямок нормалі до площини dS (
–
кут між векторами
і
)
(рис. 112),
–
вектор, модуль якого дорівнює dS,
а напрямок збігається з нормаллю
до
площини.
--В
електродинаміці доводиться теорема
Остроградського – Ґаусса для магнітного
поля:
магнітний
потік крізь довільну замкнену поверхню
дорівнює нулю:
Ця теорема є наслідком того, що в природі нема магнітних "зарядів" і лінії індукції будь-якого магнітного поля є замкненими кривими.
--Відсутність в природі магнітних зарядів призводить до того, що лінії вектора В не мають ні початку, ні кінця. Тому відповідно до формули (11.10) потік вектора В через замкнуту поверхню повинен бути рівний нулю. Таким чином, для будь-якого магнітного поля і довільної замкненої поверхні S має місце умова
Ця формула виражає теорему Гауса для вектора В: потік вектора магнітної індукції через будь-яку замкнену, поверхню дорівнює нулю.
Замінивши у відповідності з (11.41) поверхневий інтеграл в (49.1) об'ємним, отримаємо, що
2. Диференціальне рівняння згасаючих коливань і його розв’язання
Усі реальні коливальні системи є дисипативними. Енергія механічних коливань такої системи поступово витрачається на роботу проти сил опору, тому вільні коливання завжди згасаючі – їх амплітуда поступово зменшується.
Для
пружинного маятника масою
,
що здійснює малі коливання під дією
пружної сили
,
сила опору пропорційна до швидкості,
тобто
,
,
де
–
коефіцієнт опору.
Другий закон Ньютона для згасаючих коливань має такий вигляд:
Введемо позначення
,
,
де
–
коефіцієнт згасання, а
–
частота з якою здійснювались би вільні
коливання за відсутності опору середовища.
Цю частоту називають власною частотою
системи.
Білет №13
