Філософська проблема пізнання світу

1. Мета пізнання:

a) осягнення істини;

b) розв’язання протиріч у практично-перетворюючій діяльності конкретної людини;

c) задоволення потреб у пізнанні оточуючого світу;

d) пізнання як прояв творчої діяльності, результатом якої є відкриття нового.

2. Інтуїція – це:

a) робота свідомості на безсвідомому рівні, прорив підсвідомого у свідомість;

b) процедура пізнання, яка передбачає використання правил та символів на основі домовленості суб’єктів у процесі пізнання.

3. Виберіть правильне твердження:

a) об'єктом пізнання є вся об'єктивна реальність;

b) об'єктом пізнання є лиша та частина об'єктивної реальності, що вже введена в практику людства і становить коло його пізнавальних інтересів;

с)об'єкт пізнання завжди співпадає з суб'єктом пізнання.

4. Відтворення цілісного образу предмета чи явища дійсності при безпосередній дії їх на органи чуття людини:

1. Відчуття

2. Сприйняття

3. Уявлення

4. Пам’ять

5. Мислення

5. Процес і результат духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності, коли зовнішні об'єкти залучаються до осмислення людської діяльності, виступають її предметним змістом:

1. Рефлексія

2. Розуміння

3. Мислення

4. Інтуїція

5. Пояснення

6. Вища пізнавальна здатність мислення, яка принципово відрізняється творчим, активним характером від пасивно чуттєвих форм пізнання, позначається терміном:

a) інтелект;

b) розсудок;

c) досвід;

d) знання;

e) свідомість.

7. Розділ філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, її пізнавальні можливості та здібності; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони його функціонування та умови й критерії його істинності й достовірності:

1. онтологія

2. гносеологія

3. діалектика

4. метафізика

8. Хто висунув на перший план діалектичну природу пізнання як здобуття істини у процесі співставлення різних уявлень, понять, їх порівняння, розмежування, визначення і т.д. При цьому він підкреслював тісний зв’язок пізнання і етики, метода і моральності:

1. Демокріт

2. софісти

3. Сократ

4. Арістотель

5. Епікур

9. Гносеологічна позиція, яка полягає у нездатності пізнати сутність речей; філософське вчення, згідно з яким людина не може мати достовірне знання про світ:

1. скептицизм;

2. емпіризм;

3. агностицизм

4. ідеалізм;

10. Виберіть правильне твердження:

1. Сучасна наукова гносеологія базується на принципі суб’єктивності

2. Філософською основою агностицизму є наївний реалізм та сенсуалізм.

3. Пізнання можна визначити як миттєвий акт

4. суб’єктом пізнання є те, що протистоїть людині в її предметно-практичній і пізнавальній діяльності, безпосередньо взаємодіє з нею

11. Хто необхідною умовою спонукання душі до роздумів і найважливішим принципом пізнання вважав суперечливість. Він услід за елеатами і софістами відрізняв думку (недостовірні, часто суб’єктивні уявлення) від достовірного знання:

1. Сократ

2. Платон

3. Арістотель

4. Епікур

12.Хто з філософів вважав, що науки, які вивчають пізнання, мислення, є ключем до всього, оскільки вони мають в собі «розумові наряддя», що дають розуму вказівки аби застерігають його від помилок:

1. Бекон

2. Декарт

3. Кант

4. Гегель

13. . Філософський напрямок, який заперечує пізнаванність світу, називається:

1. матеріалізм;

2. дуалізм

3. агностицизм

4. скептицизм

14. Система вихідних основоположних принципів, що визначають спосіб підходу до аналізу й оцінки явищ, характер ставлення до них, направленість пізнавальної і практичної діяльності має назву:

1. гносеологія

2. онтологія

3. методологія

4. метафізика

15.Визнання суспільно-історичної предметно-чуттєвої діяльності людини, спрямованої на перетворення природи, суспільства та самої себе, основою, рушійною силою, метою пізнання та критерієм істини має назву:

1. Принцип пізнаваності

2. Принцип практики

3. Принцип конкретності істини

4. Принцип об’єктивності

16. Елементами людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є:

1. людський розсудок;

2. воля;

3. інтуїція;

4. фантазія.

17.Специфічна форма взаємодії суб’єкта й об'єкта, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідно до потреб суб’єкта?

1. культура;

2. пізнання;

3. практика;

4. праця

18.Забезпечує безпосередній зв’язок людини з навко­лишнім середовищем та надає нам свідчення про зв’язки й закономірності зовнішнього світу:

1. раціональне пізнання

2. чуттєве пізнання

19. Істину як вічне закінчене знання, як сукупність незмінних наукових положень розуміють представники:

a) суб’єктивного ідеалізму;

b) метафізики;

c) прагматизму;

d) позитивізму;

e) ірраціоналізму;

f) структуралізму.

20.Визнає тільки відносну істину і заперечує абсолютну:

a) релятивізм;

b) догматизм;

c) абсолютизм;

d) еклектика;

e) метафізика;

f) софістика.

21. Прибічники якого напрямку філософії розглядають істину як узгодженість суджень науки з чуттєвим досвідом:

a) Неопозитивізму;

b) Прагматизму;

c) Сцієнтизму;

d) Екзистенціалізму;

e) Структуралізму;

f) тейярдизму.

21. В якій концепції істини «істинне/хибне» інтерпретується як підтверджуваність/непідтверджуваність висловлювання, встановлюється відповідність відчуттів, думок і висловлювань певним фактам. За якою концепцією істини висловлювання «сніг білий» істинне, якщо сніг дійсно білий:

1. когерентна концепція істини

2. конвенційна концепція істини

3. прагматична концепція істини

4. кореспондентна концепція істини

21. Як називається істина, зміст якої не залежить від людини:

1. об’єктивна істина

2. суб’єктивна істина

3. відносна істина

4. абсолютна істина

5. інтуїтивна істина

24.Як називається істина, яка відображає предмет не в повному об’ємі:

1. об’єктивна істина

2. суб’єктивна істина

3. відносна істина

4. абсолютна істина

5. інтуїтивна істина

25.Як називається істина, яка відображає предмет в повному об’ємі:

1. об’єктивна істина

2. суб’єктивна істина

3. відносна істина

4. абсолютна істина

5. )інтуїтивна істина

26. Об'єктивність істини означає:

a) Істинне знання має своїм змістом певний об'єкт, фрагмент об'єктивної реальності;

b) Зміст істинного знання не залежить ні від людини, ні від людства;

c) Істинне знання не може базуватися на вірі;

d) Спрямованість істини на відтворення сутності, закономірностей об'єкта.

27. Хто з філософів вважав, що істина – це не інтуїційна очевидність і не пасивне сприйняття реальності, а елемент успішної дії, а найкращим зразком дії для перевірки теорії є науковий експеримент:

1. Ч.Пірс

2. Р.Декарт

3. М.Гайдегер

4. Г.Гегель

5. К.Леві-Строс

28.Яка концепція істини зводить її до самоузгодженості, несуперечливості знань і визначається як властивість самоузгодженності знань:

1. Когерентна

2. Прагматична

3. Позитивістська

4. конвенціоналістська

29. Виберіть правильне твердження:

1. Сучасна наукова гносеологія базується на принципі суб’єктивності

5. Філософською основою агностицизму є наївний реалізм та сенсуалізм.

6. Пізнання можна визначити як миттєвий акт

7. суб’єктом пізнання є те, що протистоїть людині в її предметно-практичній і пізнавальній діяльності, безпосередньо взаємодіє з нею

30.Процес активного, цілеспрямованого, узагальненого, опосередкованого, суттєвого та системного відтворення дійсності і вирішення проблем її творчого перетворення в таких логічних формах, як поняття, судження, умовиводи, категорії.

1. Пізнання

2. Мислення

3. Рефлексія

4. Розуміння

5. Інтелект

31. Виберіть неправильне твердження:

1. Практика є одночасно і кінцевою метою пізнання

2. Практика виконує також функцію критерію істинності наших знань

3. всі сторони, форми і моменти пізнання обумовлені розвитком практики

4. Практика виступає джерелом і рушійною силою розвитку пізнання

5. Пізнання не може випереджати практику

6. Розвиток практики обмежений рівнем розвитку суспільства на певному конкретному етапі його історичного поступу