Теорія професійного самовизначення д. С’юпера Структурні стадій професійного розвитку особистості (повністю класифікував життя людей за стадіями професійного розвитку)

Перша - стадія росту (від народження до 14 років) з підстадіями

• фантазія (від 4 до 10 років)

• зацікавлення (від 11 до 12 років)

• здатність (від 13 до 14 років)

Друга - стадія розвитку (від 15 до 21 року) з підстадіями

• пробування різних професій (від 15 до 17 років)

• переходи [вагання] (від 18 до 21 року)

Третя - стадія стабілізації (від 25 до 44 років) з підстадіями

• досвідченість (від 25 до 30 років)

• власне стабілізація (від 31 до 44 років)

Четверта - стадія збереження “статусу кво” (від 45 до 64 років)

П‘ята - стадія старіння (від 65 до 71 року) з підстадіями

• послаблення (від 65 до 70 років)

• вихід з праці (від 71 року)

Перші три етапи професійного шляху.

Етап росту (від народження до 14 років). У дитинстві починає розвиватися Я-концепція. У своїх іграх діти програють різні ролі, потім пробують себе в різних заняттях, з'ясовуючи, що їм подобається і що в них добре виходить. У них з'являються інтереси, що можуть уплинути на майбутню професійну кар'єру.

Етап дослідження (від 15 до 24 років). Юнаки і дівчини намагаються розібратися і визначитися у своїх потребах, інтересах, здібностях, цінностях і можливостях. Ґрунтуючись на результатах такого самоаналізу, вони обдумують можливі варіанти професійної кар'єри. До кінця цього етапу молоді люди звичайно вже підбирають відповідну професію і починають її освоювати.

Етап зміцнення кар'єри (від 25 до 44 років). Тепер працівники намагаються зайняти міцне положення в обраній ними сфері діяльності. В перші роки свого трудового життя вони ще можуть змінювати місце роботи або спеціальність, але в другій половині даного етапу спостерігається тенденція до збереження обраного роду занять.

Типи професійної спрямованості та професійного середовища

(за теорією Дж. Голланда):

1. Реалістичний тип, спрямований на конкретні об’єкти та їх практичне використання. Для виконання робіт потрібні вправність, рухливість, наполегливість, фізична сила.

2. Соціальний тип вимагає вміння добре пристосовуватись, хороших вербальних здібностей, вміння переконувати, впливати на людей, розбиратися в їх поведінці. Соціальне професійне середовище передбачає наявність широкого спектру комунікативних вмінь, емпатії, толерантності.

3. Конвенційний тип особистості віддає перевагу чітко структурованій діяльності, яка ґрунтується із правил, законів, нормативів тощо. Необхідними якостями особистості є ретельність, пунктуальність, педантичність. Конвенційне професійне середовище характеризується вирішенням завдань, що вимагають здібностей до обробки конкретної рутинної інформації та її фіксація: записування, друкування тощо.

4. Інтелектуальний тип, спрямований на розумову працю. Інтелектуальне професійне середовище характеризується вирішенням завдань, які передбачають активність процесів мислення.

5. Підприємницький тип вибирає цілі, цінності й завдання, які дають йому змогу проявити енергію, ентузіазм, імпульсивність, домінантність, реалізувати любов до пригод. Підприємницьке професійне середовище характеризується виконанням завдань різного характеру, що вимагають особистої ініціативи, вміння керувати, соціальних навичок.

6. Артистичний тип особистості при взаємодії з оточуючими опирається на свої безпосередні почуття, емоції, інтуїцію та уяву. Йому притаманні складні погляди на життя, гнучкість, креативність, незалежність рішень. Артистичне професійне середовище характеризується вирішенням проблем і завдань, що потребують художнього смаку, фантазії, інтуїції.