Лабораторна робота № 3

Аналіз впливу різних чинників на продуктивність роботи автомобіля.

Завдання:

• побудувати характеристичний графік залежності продуктивності роботи автомобіля від техніко-експлуатаційних показників його роботи;

• визначити (у відсотках), як потрібно змінити заданий показник для збільшення продуктивності роботи автомобіля;

• визначити тип маршруту (маятниковий, маятниковий зі зворотнім не повністю завантаженим пробігом, маятниковий зі зворотнім завантаженим пробігом).

Початкові дані:

• вантажність автомобіля , т

• маса вантажу на автомобілі , т

• продуктивність вантажного механізму , т/год

• довжина маршруту , км

• довжина їздки з вантажем , км

• технічна швидкість автомобіля , км/год

• статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля змінюється від 0 до 1 з кроком 0.1;

• коефіцієнт використання пробігу автомобіля змінюється від 0 до 1 з кроком 0.1;

• крок зміни відстані перевезення 5 км;

• крок зміни часу вантажних робіт 0,1 год;

• крок зміни технічної швидкості руху 5 км/год (від 10 км/год);

• крок зміни вантажності автомобіля 1 т (від 2 т).

Виконання роботи

Статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля визначається:

(3.1)

Час виконання вантажних робіт залежить від продуктивності вантажних механізмів і завантаженості автомобіля:

(3.2)

Коефіцієнт використання пробігу автомобіля:

(3.3)

Годинна продуктивність роботи автомобіля:

(3.4)

Координатна площина для побудови характеристичного графіку залежності годинної продуктивності від різних ТЕП подана на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Координатна площина для побудови характеристичного графіка

Проводимо на графіку лінії, які відповідають існуючій і прогнозованій продуктивності. Визначаємо необхідну величину та відсоток зміни заданого показника.

Лабораторна робота № 4

Вибір автомобіля оптимальної вантажності для перевезень на розвізних маршрутах.

Завдання:

• побудувати номограму для визначення оптимальної вантажності автомобіля (для пробігів між суміжними пунктами завозу вантажу від 5 до 50 км та гуртів вантажів від 0,5 до 4,5 т);

• вибрати оптимальний автомобіль для перевезення заданого гурту вантажу при відомій відстані перевезення та відстані між суміжними пунктами завозу , км.

Початкові дані:

Показник	Номер автомобіля
	1	2	3
Вантажність автомобіля , т	5	8	10
Статичний коефіцієнт використання вантажності
Час простою при навантаженні-розвантаженні за їздку , год
Змінні витрати , грн./км	3,5	4	4,5
Постійні витрати , грн./год	85	115	126
Додатковий час на заїзди в пункти маршруту , год

Виконання роботи

Найважливіший чинник, який визначає вантажність ТЗ – розміри гуртів вантажів.

Задачу вибору вантажності рухомого складу для перевезення вантажів на маршрутах можна розв’язувати з допомогою розрахункових залежностей, які визначають собівартість перевезень. Найбільш зручний метод - порівняння витрат на перевезення:

, (4.1)

де - собівартість перевезення 1 т вантажу відповідно автомобілем меншої і більшої вантажностей.

Значно спрощується вибір автомобілів оптимальної вантажності при використанні номограм.

З рівняння після підстановки в нього величин, що визначають собівартість перевезень, можна знайти значення , яке відповідає умові рівної собівартості перевезень. На маршрутах автомобілі більшої вантажності доцільно застосовувати, якщо:

(4.2)

де - змінні витрати, грн./км;

- постійні витрати, грн./год;

- вантажність автомобіля, т;

- статичний коефіцієнт використання вантажності автомобіля;

- час простою під навантаженням-розвантаженням за їздку, год;

- додатковий час на кожен заїзд в проміжний пункт маршруту, год.

Спершу розраховується значення пробігу, яке відповідає рівній собівартості використання першого і другого та другого і третього автомобілів. Розрахунок проводиться для початкового та кінцевого значень пробігу між суміжними пунктами і величини гурту вантажу. В системі координат - будуються лінії, що відповідають значенню гурту вантажу 0,5 т та 4,5 т. Потім довжини відрізків, що з’єднують поточкові та кінцеві точки цих ліній, ділять на 8 рівних частин, і будують прямі, що відповідають проміжним значенням розмірів гуртів вантажу (з кроком 0,5 т). Окремо будують номограму для вибору автомобілів 1 та 2 і автомобілів 2 та 3 (рис. 4.1 – 4.2).

Користуватися номограмами можна при відомих значеннях величини гурту вантажу, що перевозиться, довжини маршруту та пробігу між сусідніми пунктами маршруту.

На номограмі (рис. 4.1) знаходять точку перетину похилої лінії для відповідної величини гурту ( ) з вертикаллю, яка відповідає значенню пробігу між суміжними пунктами завозу вантажу ( ). По осі ординат визначають відповідне значення довжини маршруту ( ). Якщо отримане число менше за реальну довжину маршруту, то доцільно використовувати автомобіль, який має більшу вантажність, ніж автомобіль 1. Визначають відповідну точку на номограмі (рис. 4.2). Якщо отримане значення більше величини маршруту, вибираємо автомобіль 2, якщо менше – автомобіль 3.