2 Аналіз чутливості прибутку

Одним із найважливіших напрямів аналізу взаємозв’язку “витрати-випуск-прибуток” є аналіз чутливості прибутку до зміни інших показників діяльності (витрат, ціни та доходу від реалізації).

Для аналізу впливу на прибуток зміни доходу від реалізації можна використати такі показники:

• коефіцієнт маржинального доходу;

• запас міцності;

• операційний важель.

Вплив зміни доходу від реалізації за допомогою коефіцієнта маржинального доходу:

= х (5.13)

Припустимо, дохід від реалізації збільшиться на 10000 грн. Тоді слід очікувати збільшення прибутку на 2500 грн.:

Зміна прибутку=+10000 х 0,25=2500 грн.

Одним із способів визначення зміни прибутку під впливом обсягу продажу є визначення запасу міцності.

Запас міцності – величина, на яку запланований або фактичний обсяг продажу перевищує беззбитковий рівень.

Іншими словами, це той обсяг продаж, на який можна зменшити обсяг діяльності і не одержати збитків.

= - (5.14)

Запас міцності можна обрахувати як в натуральному, так і у вартісному вираженні.

Наприклад, при доході від реалізації 200000 грн. запас міцності нашого підприємства становитиме:

200000-48000=152000 грн., або1000-240=760 апаратів

Тобто підприємство може знижувати обсяг продажу не більше як на 760 апаратів, не одержуючи збиток.

Операційний прибуток на основі запасу міцності можна обчислити наступним чином:

= х (5.15)

Припустимо, на розглядуваному підприємстві дохід від продажу збільшився до 260000 грн. Тоді запас міцності становитиме:

260000-48000=212000 грн.

Звідси обчислимо величину операційного прибутку при запасі міцності 212000 грн.:

212000 х 0,25=53000 грн.

Запас міцності підприємства можна охарактеризувати і за допомогою відносного показника – коефіцієнта запасу міцності.

Коефіцієнт запасу міцності – співвідношення запасу міцності та фактичного (або запланованого) обсягу продажу:

= (5.16)

У нашому випадку коефіцієнт при доході 200000 грн. складатиме: 152000:200000=0,76

Цей коефіцієнт відображає міру ризику збитковості підприємства і знаходиться в межах: .

Чим більше значення коефіцієнту, тим менше ймовірність того, що підприємство зазнає збитків у разі зменшення обсягів продажу.

Характер зміни прибутку під впливом інших показників великою мірою залежить від структури витрат підприємства – співвідношення постійних і змінних витрат.

Для визначення оптимальної структури витрат скористаємось даними прикладу (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 - Структура витрат підприємств

Показники	Підприємство “А”		Підприємство “Б”
	Сума, грн.	% до доходу	Сума, грн.	% до доходу
1. Дохід від реалізації	200000	100	200000	100
2. Змінні витрати	160000	80	20000	10
3. Маржинальний дохід	40000	20	180000	90
4. Постійні витрати	20000	10	160000	80
5. Прибуток	20000	10	20000	10

Припустимо, дохід від реалізації зріс на 30%, або на 60000 грн. Прибуток внаслідок цього на підприємствах зміниться по-різному (табл. 5.3).

Таблиця 5.3 - Розрахунок зміни прибутку внаслідок зростання доходу

Підприємство	Збільшення доходу, грн.	Коефіцієнт маржинального доходу	Збільшення прибутку
			Сума, грн.	%
А	60000	0,2	12000	60
Б	60000	0,9	54000	270

Як видно з таблиці 5.3, при однаковому збільшенні доходу підприємство “Б” підвищило прибуток більше, ніж підприємство “А”. Це пов’язано з тим, що підприємство “Б” має більший коефіцієнт маржинального доходу, який і забезпечив більш інтенсивну зміну прибутку.

При збільшенні доходу підприємство “Б” у більш вигідному становищі, оскільки швидше нарощує прибуток при збільшенні доходу. Проте якщо доходи будуть зменшуватись, то це підприємство буде так само швидко втрачати прибуток. Тому за умови спадання обсягів діяльності у більш виграшному становищі знаходиться підприємство “А”, яке менше ризикує одержати збитки.

Звідси можна зробити такий важливий висновок: чим більша питома вага постійних витрат, тим більший вплив зміни доходу від реалізації на зміну прибутку.

Ступінь використання постійних витрат у структурі витрат називають операційним важелем.

Операційний важіль – це таке співвідношення постійних і змінних витрат, яке забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання доходу від реалізації. Тобто прибуток повинен зростати швидшими темпами, ніж дохід від продажу.

У нашому прикладі обидва підприємства мають необхідне співвідношення витрат, оскільки зростання доходів на 30% призвело до зростанні прибутку відповідно на 60% та 270%. Причому підприємство “Б” має більший операційний важіль, оскільки вага постійних витрат у нього більша.

Кількісним показником операційного важеля є його фактор:

= (5.17)

За даними нашого прикладу маємо такі значення фактора операційного важеля:

Підприємство “А”: 40000:20000=2

Підприємство “Б”: 180000:20000=9

Фактор операційного важеля виражає відсоток зміни прибутку при певній зміні доходу:

х = (5.18)

У нашому прикладі дохід зріс на 30%. Таким чином, зміну прибутку можна обчислити так:

Підприємство “А”: 30% х 3=60%

Підприємство “Б”: 30% х 9=270%

Як бачимо, результати обчислень співпадають із результатами, наведеними у табл. 5.3.

Відмітимо, що ефект операційного важеля спадає по мірі віддалення від точки беззбитковості, тобто при зменшенні питомої ваги постійних витрат (адже чим більше обсяг реалізації, тим більше змінних витрат).