
- •Тема: «Аналіз системи «витрати–випуск–прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень»
- •1 Суть і методи аналізу взаємозв’язку “витрати-випуск-прибуток”.
- •Одним із основних елементів аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток” є аналіз беззбитковості.
- •Метод рівняння
- •Маржинальний метод
- •1) Графік беззбитковості
- •2 Аналіз чутливості прибутку
- •3 Особливості аналізу взаємозв’язку “витрати-випуск-прибуток” за умов асортименту.
- •4 Припущення, покладені в основу аналізу взаємозв’язку “витрати-випуск-прибуток”.
2 Аналіз чутливості прибутку
Одним із найважливіших напрямів аналізу взаємозв’язку “витрати-випуск-прибуток” є аналіз чутливості прибутку до зміни інших показників діяльності (витрат, ціни та доходу від реалізації).
Для аналізу впливу на прибуток зміни доходу від реалізації можна використати такі показники:
коефіцієнт маржинального доходу;
запас міцності;
операційний важель.
Вплив зміни доходу від реалізації за допомогою коефіцієнта маржинального доходу:
=
х
(5.13)
Припустимо, дохід від реалізації збільшиться на 10000 грн. Тоді слід очікувати збільшення прибутку на 2500 грн.:
Зміна прибутку=+10000 х 0,25=2500 грн.
Одним із способів визначення зміни прибутку під впливом обсягу продажу є визначення запасу міцності.
Запас міцності – величина, на яку запланований або фактичний обсяг продажу перевищує беззбитковий рівень.
Іншими словами, це той обсяг продаж, на який можна зменшити обсяг діяльності і не одержати збитків.
=
-
(5.14)
Запас міцності можна обрахувати як в натуральному, так і у вартісному вираженні.
Наприклад, при доході від реалізації 200000 грн. запас міцності нашого підприємства становитиме:
200000-48000=152000 грн., або1000-240=760 апаратів
Тобто підприємство може знижувати обсяг продажу не більше як на 760 апаратів, не одержуючи збиток.
Операційний прибуток на основі запасу міцності можна обчислити наступним чином:
=
х
(5.15)
Припустимо, на розглядуваному підприємстві дохід від продажу збільшився до 260000 грн. Тоді запас міцності становитиме:
260000-48000=212000 грн.
Звідси обчислимо величину операційного прибутку при запасі міцності 212000 грн.:
212000 х 0,25=53000 грн.
Запас міцності підприємства можна охарактеризувати і за допомогою відносного показника – коефіцієнта запасу міцності.
Коефіцієнт запасу міцності – співвідношення запасу міцності та фактичного (або запланованого) обсягу продажу:
=
(5.16)
У нашому випадку коефіцієнт при доході 200000 грн. складатиме: 152000:200000=0,76
Цей
коефіцієнт відображає міру ризику
збитковості підприємства і знаходиться
в межах:
.
Чим більше значення коефіцієнту, тим менше ймовірність того, що підприємство зазнає збитків у разі зменшення обсягів продажу.
Характер зміни прибутку під впливом інших показників великою мірою залежить від структури витрат підприємства – співвідношення постійних і змінних витрат.
Для визначення оптимальної структури витрат скористаємось даними прикладу (табл. 5.2).
Таблиця 5.2 - Структура витрат підприємств
Показники |
Підприємство “А” |
Підприємство “Б” |
||
Сума, грн. |
% до доходу |
Сума, грн. |
% до доходу |
|
1. Дохід від реалізації |
200000 |
100 |
200000 |
100 |
2. Змінні витрати |
160000 |
80 |
20000 |
10 |
3. Маржинальний дохід |
40000 |
20 |
180000 |
90 |
4. Постійні витрати |
20000 |
10 |
160000 |
80 |
5. Прибуток |
20000 |
10 |
20000 |
10 |
Припустимо, дохід від реалізації зріс на 30%, або на 60000 грн. Прибуток внаслідок цього на підприємствах зміниться по-різному (табл. 5.3).
Таблиця 5.3 - Розрахунок зміни прибутку внаслідок зростання доходу
Підприємство |
Збільшення доходу, грн. |
Коефіцієнт маржинального доходу |
Збільшення прибутку |
|
Сума, грн. |
% |
|||
А |
60000 |
0,2 |
12000 |
60 |
Б |
60000 |
0,9 |
54000 |
270 |
Як видно з таблиці 5.3, при однаковому збільшенні доходу підприємство “Б” підвищило прибуток більше, ніж підприємство “А”. Це пов’язано з тим, що підприємство “Б” має більший коефіцієнт маржинального доходу, який і забезпечив більш інтенсивну зміну прибутку.
При збільшенні доходу підприємство “Б” у більш вигідному становищі, оскільки швидше нарощує прибуток при збільшенні доходу. Проте якщо доходи будуть зменшуватись, то це підприємство буде так само швидко втрачати прибуток. Тому за умови спадання обсягів діяльності у більш виграшному становищі знаходиться підприємство “А”, яке менше ризикує одержати збитки.
Звідси можна зробити такий важливий висновок: чим більша питома вага постійних витрат, тим більший вплив зміни доходу від реалізації на зміну прибутку.
Ступінь використання постійних витрат у структурі витрат називають операційним важелем.
Операційний важіль – це таке співвідношення постійних і змінних витрат, яке забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання доходу від реалізації. Тобто прибуток повинен зростати швидшими темпами, ніж дохід від продажу.
У нашому прикладі обидва підприємства мають необхідне співвідношення витрат, оскільки зростання доходів на 30% призвело до зростанні прибутку відповідно на 60% та 270%. Причому підприємство “Б” має більший операційний важіль, оскільки вага постійних витрат у нього більша.
Кількісним показником операційного важеля є його фактор:
=
(5.17)
За даними нашого прикладу маємо такі значення фактора операційного важеля:
Підприємство “А”: 40000:20000=2
Підприємство “Б”: 180000:20000=9
Фактор операційного важеля виражає відсоток зміни прибутку при певній зміні доходу:
х
=
(5.18)
У нашому прикладі дохід зріс на 30%. Таким чином, зміну прибутку можна обчислити так:
Підприємство “А”: 30% х 3=60%
Підприємство “Б”: 30% х 9=270%
Як бачимо, результати обчислень співпадають із результатами, наведеними у табл. 5.3.
Відмітимо, що ефект операційного важеля спадає по мірі віддалення від точки беззбитковості, тобто при зменшенні питомої ваги постійних витрат (адже чим більше обсяг реалізації, тим більше змінних витрат).