Основними видами дiяльностi фiнансових iнститyтiв - посередникiв на фiнансовому ринку є:

• трансформацiя фiнансових pecypciв (тобто придбання одних активiв i перетворення їx на iншi);

• торгiвля фiнансовими ресурсами за свiй рахунок;

• купiвля-продаж фiнансових pecypciв вiд iменi клiєнта;

• консультування учасникам ринку тощо.

Інститути iнфраструктурu фiнансового ринку створюються для його обслуговування, для забезпечення нормального функцiонування. Фондовi й валютнi бiржi, клiринговi центри, якi обслуговують взаєморозрахунки мiж суб'єктами фiнансового ринку; депозитарiї, реєстратори (обслуговують операцiї iз цiнними паперами); iнформацiйнi та рейтинговi агентства забезпечують необхiдну iнфраструктуру фiнансового ринку.

Інститути позафiнансової сферu - це юридичнi особи, резиденти, якi займаються виробництвом товapiв та наданням послуг, виключаючи фiнансовi послуги. Разом з iноземними учасниками ринку вони виступають або iнвесторами, або емiтують i розмiщують на ринку власнi фiнансовi активи.

Населення виконує на ринку роль iнвecтopa, купуючи цiннi папери або отримуючи кредити. У країнах iз розвинутою економiкою бiльша частина населення вкладає власнi кошти в рiзноманiтнi фiнансовi активи. Вiдповiднi процеси активiзуються i в кpaїнax колишнього соцтабору. Так, у Польщi вiдбувається масове вкладання грошей фiзичними особами в iнвecтицiйнi фонди. В Україні тiльки незначна частина населення займається iнвестуванням в цiннi папери. 3алежно вiд характеру руху вiдповiдних фiнансових потоків фiнансовий ринок подiляється на ринок прямого фiнансування, де продаж-купiвля фiнансових pecypciв вiдбувається безпосередньо мiж продавцем i покупцем, та ринок непрямого фiнансування, де купiвля-продаж здiйснюється через фiнансових посередникiв.

Суб'єктами ринку прямого фiнансування є юридичнi особи, населения, держава, iноземнi учасники ринку, комерцiйнi банки. Kpiм цього важливу роль у прямому фiнансуваннi вiдiграють брокери, якi виконують технiчну функцiю.

Брокер - це посередник ринку прямого фiнансування, якuй виконує технiчну функцiю (допомагає зустрiтися продавцевi з покупцем фiнансових pecypciв). Брокер отримує комiсiйну винагороду за укладання фiнансової угоди, при цьому умови купiвлi-продажу коштiв продавець i покупець узгоджують безпосередньо один з одним.

На ринку непрямого фiнансування роль фiнансових посередникiв - дилерiв зовсiм iнша. Дилери спочатку акумулюють у себе фiнансовi ресурси, призначенi до продажу, а потiм продають їx вiд свого iменi, висуваючи власнi вимоги та пропозицiї. Дилери стають основними учасниками ринку непрямого фiнансування. Однiєю з основних умов дiяльностi дилерiв є формування власного стартового капiталу. Наприклад, комерцiйнi банки в Укpaїнi (основні фiнансовi посередники вiтчизняного фiнансового ринку), плануючи надавати фiнанcовi послуги на територiї одного мicтa, згiдно iз законодавством, повиннi сформувати власний капiтал обсягом 3 млн євpо.

Фiнансовий ринок є складною рiзноманiтною структурою, тому icнують i iншi способи його класифiкацiї.

11.2. Класифiкацiя фiнансових ринкiв

3алежно вiд того, з яких позицiй розглядаються фiнансовi угоди, фiнансовi ринки подiляються за певними ознаками. За nринциnом o6opomнocтi видiляють ринок боргових зобов'язань i ринок власностi. На ринку боргoвих зобов'язань (основними iнструментами його є облiгацiї) грошi купуються в обмiн на зобов'язання повернути їx у визначений строк iз виплатою вiдcoткa.

На ринку власностi (основними iнструментами його є акцiї) грошi купуються в обмiн на право участi у власностi eмітента. Покупець, який отримав це право, стає спiввласником пiдприємства, має право брати участь у зборах акцiонерiв та одержувати дивiденди вiд прибуткiв пiдприємства.

За характером руху цiнних паперiв фiнансовий ринок подiляється на первинний i вторинний. На nepвuнному ринку продаються й купуються папери нових випускiв, на вmоринному - обертаються ранiше випущенi цiннi папери.

Первинний ринок сприяє збiльшенню капiталу й рацiональному розподiлу джерел нового iнвестування. Вторинний ринок забезпечує гнучкiсть перемiщення фiнансових коштiв, постiйно пiдтримує рацiональну структуру мережi iнвecтopiв.

Вторинний ринок цiнних паперiв має особливо велике значення для економiки. Biн забезпечує вiльне переливання фiнансових pecypciв мiж суб'єктами ринку.

За формою органiзацiї фiнансовi ринки подiляються на органiзованi й розподiльнi (вуличнi). Прикладом першого єбiржi, де брокери - члени бiржi, зустрiчаються у торговому залi та укладають угоди. На бiржах, як правило, продаються цiннi папери обмеженого кола великих i фiнансово надiйних пiдприємств, якi включено до бiржового списку. Акції з цього списку називають облiковими. Бути внесеним у вiдповiдний список - велика честь для компанiй, для цього вони повиннi вiдповiдати певним вимогам щодо складу активiв та бiржової поведiнки. Тому широке коло компанiй торгує через другий тип ринку - "вуличний". Biн являє собою розподiлену комп'ютеризовану ciтку брокерiв i дилерiв. Пошук клiєнтiв та укладання угод здiйснюється, як правило, по телефону. Фiнансовi посередники цього ринку спецiалiзуються на конкретному видi цiнних паперiв.