2.3. Території з особливим правовим режимом

У міжнародній практиці мають місце непоодинокі факти, коли певним частинам державної території надається статус особливого режиму. Сучасному міжнародному праву відомі такі основні види, як демілітаризація та нейтралізація.

Під демілітаризацією розуміють такий режим певного району території, який передбачає повну або часткову заборону тримати в ньому війська і озброєння, а також створювати там військові бази і споруджувати укріплення. Як правило, вона здійснюється за взаємною згодою держав. Зобов'язання держав щодо демілітаризації фіксуються в спеціальних угодах (наприклад, за Паризь­ким мирним договором 1947 р. з Фінляндією демілітаризованими стали Аландські острови). Розрізняють повну (Антарктика, не­бесні тіла, включаючи Місяць) і часткову (наприклад, створення без'ядерних зон) демілітаризацію .Під нейтралізацією в .міжнародному публічному праві розумі­ють такий режим території, який передбачає заборону ведення воєнних дій у псиних районах або використання їх як бази для ведення війни. Інститут нейтралізації, подібно до демілітаризації, є договірним інститутом, його мета полягає в тому, щоб вилучити певні території з театру воєнних дій в разі збройного конфлікту. Зокрема, нейтралізованими вважаються Суецький і Панамський канали, Магелланова протока та ін. Міжнародній практиці відо­мі випадки поєднання режиму демілітаризації і .нейтралізації. Наприклад, поєднує ні дна режими територія архіпелагу Шпіцбер­ген за Паризьким договором 1920 року.

Від демілітаризованих та нейтралізованих зон, які перебува­ють під суверенітетом окремих держав, треба відрізняти міжна­родні зони, тобто порівняно невеликі території, які перебувають відповідно до міжнародних договорів під особливим спільним уп­равлінням кількох держав. Так, за угодою 1922 р., яка діяла протягом 40 років, міжнародну нейтральну зону було створено на узбережжі Персидської затоки між Кувейтом і Саудівською Аравією.

Нарешті, зупинимося па такій формі володіння державною те­риторією, як кондомініум, тобто спільне територіальне володіння двох або більше держав. Кондомініум встановлюється з метою усунення суперечностей між двома або декількома державами, які претендують на одну і ту ж територію. Історії міжнародних відно­син відомі декілька випадків кондомініуму. Так, Великобританія і Франція з 1906 по 1980 роки здійснювали кондомініум над остро­вами Нові Гібриди (з 1980 р. — Республіка Вануату).

3. Правовий режим міжнародних рік та озер

Використання, міжнародних рік та озер зачіпає серйозні про­блеми міжнародного публічного права стосовно територіального суверенітету. На відміну від національних рік та озер, які повні­стю знаходяться в межах однієї держави, і в силу цього повністю перебувають під її суверенітетом, міжнародні ріки та озера, що звуться також багатонаціональними, розділяють територію двох і більше держав або протікають через них. Термін «міжнародні»

У міжнародному публічному праві використовуються і такі узагальнюю­чі поняття, як міжнародна водна система або міжнародний водотік стосовно до рік та озер означає лише їх загальну назву, оскільки вони географічно й економічно пов'язані з територією й інтереса­ми двох і більше держав.

Особливість правового режиму міжнародних рік та озер зу­мовлюється тим, що вони, з одного боку, становлять єдиний при­родний комплекс, а з іншого, — в певних своїх частинах цілком входять до складу території кількох прибережних держав. До того ж використання водних шляхів прибережною державою може на­нести шкоду правам або інтересам іншої прибережної держави. оскільки наслідки діяльності першої з них можуть проявлятися на території другої. Скажімо, не менш важливого значення, ніж судноплавство, набувають тепер питання, пов'язані з експлуата­цією рік з метою виробництва електроенергії, створення штучних водосховищ, будівництва різних гідроспоруд, лісосплаву, викори­стання вод для побутових і промислових потреб, для іригації та меліорації тощо. В силу цього прибережні держави пов'язані пев­ними правами і обов'язками щодо використання міжнародних рік та озер.

У більшості випадків правовий режим рік та озер, який перед­бачає права інших прибережних і неприбережних держав і об­межує здійснення територіальної юрисдикції тих чи інших при­бережних держав, ґрунтується на договорі. Для окремих річкових систем неминуча своя конкретизація режимів, оскільки кожна система має свій власний характер і свої технічні проблеми)

Залежно від особливостей правового режиму міжнародних рік і стосовно їх географічного положення, серед них необхідно роз­різняти: