Історія міжнародного публічного права та його науки і. Загальні зауваження

Міжнародне публічне право є тим підрозділом права, який ре­гулює відносини між державами та іншими суб'єктами міжнарод­ного життя. У міру історичного розвитку міжнародні відносини, спочатку примітивні й обмежені об'єктом, розминулися і зміцнилися, проте головна роль у цьому процесі завжди належала дер­жавам.

XX ст. по-своєму збагатило світове співтовариство. Міжнародні контакти розгортаються у всіх галузях, в яких зацікавлені держави і в яких вони здійснюють свою волю. Вони охоплюють економічну, культурну, військову, екологічну галузі, а також ма­ють юридичний аспект. Останній і становить об'єкт міжнародного публічного права.

Звичайно, міжнародні відносний зводять віч-на-віч держави з різними військовою й економічною міццю, політичними режима­ми, ідеологіями, рівнем розвитку. Як наслідок, ці відносний можуть призвести до суперечностей та антагонізму. Однак це не означає, що не може йти мова про світове співтовариство як сукупності дер­жав та інших спільнот—суб'єктів міжнародних відносин. Сьогодні світ уже не розколений па два супротивних табори, планеті фа­тально не загрожує колосальна напруга глобального протистояння двох полярних ідеологічних систем. Разом з тим нереалізованість національної самосвідомості багатьох народів, соціально-економічна безвихідь і наростання екологічних проблем породжують вогни­ща напруженості та осередки регіональних чвар. які нерідко пере­ростають у численні локальні війни. Отже, якісно нові явища в світовій цивілізації вимагають переосмислення досвіду врегулю­вання конфліктів, вжиття необхідних заходів до нейтралізації напруженості в «гарячих» регіонах.

Серед засобів свідомого регулювання міждержавних відносин особливо важливе місце належить міжнародному публічному пра­ну. Його роль і найважливіша мета полягає в забезпеченні гармо­нійного функціонування світового співтовариства, у попереджен­ні та вирішенні конфліктних ситуацій, які продовжують засмучувати людство. Ця роль міжнародного права випливає з того факту, що воно репрезентує сукупність принципів і юридичних норм, ут­ворені, державами на базі узгодження їх волі — висловлені в до­говорах і звичаях — з метою регулювання взаємовідносин, а також відносин між ними та іншими спільнотами, передусім, з між­народними організаціями.

Принципи і норми міжнародного права виникли, розвинулися та формувалися протягом тривалого історичного періоду внаслідок природного утворення і розвитку держав, а також відносин між ними. Інакше кажучи, для виникнення міжнародного права не було достатнім тільки утворення держав, але й встановлення певних відносин між ними, що й призвело до формування певних правил. які регламентували ці відносини. Таким чином, з погляду на істо­рію, міжнародне публічне право виникло одночасно із державами і відносинами між ними, проте щодо свого змісту і структури заз­навало змін, які несли відбиток тих соціально-політичних систем, що змінювалися протягом історії.

Розвиток держав, відносин між ними у різних сферах міжна­родного життя визначили необхідність кристалізації та утворення нових принципів і норм, які б регламентували адекватно міждер­жавні відносини. Так само, одночасно з появою па світовій арені нових спільностей, відповідно міжнародних організацій та з їх уча­стю в міжнародному житті, міжнародне право одержало нові ри­си. Тому процес виникнення та історичного розвитку міжнародного публічного права тісно пов'язаний із виникненням і розвитком держав, інших спільнот і міжнародних відносин.

Та не здається беззаперечною періодизація історії міжнарод­ного права, критерієм якої є зміна суспільно-економічних форма­цій¹. На наш погляд, необхідно віддати перевагу періодизації, яка відображає певні етапи міжнародних відносин².

Виходячи з цього, стверджуємо, що спочатку був етап первісно­общинний, локальних «міжнародних відносин», якому відповідає період зародження звичаїв. У стародавньому світі міждержавні відносини характеризувалися регіональністю. Тому в цей період регіональний характер мало й міжнародне право.

Універсалізації міжнародного права передував етап його по­ділу на право «цивілізованих» та інших народів. У даний час між­народне право знаходиться на етапі його загального визнання і за­стосування, тобто воно відображає інтереси всього світового спів­товариства.