Техніка збирання шприца

Оснащення:

1. стерильні шприци та голки в біксах;

2. стерильні шприци та голки в кип'ятильнику;

3. стерильний маніпуляційний стіл;

4. стерильні ватні тампони та марлеві серветки в біксах;

5. стерильні пінцети;

6. 70% розчин етилового спирту;

7. 6% розчин пероксиду водню у флаконі;

8. стерильні ниркоподібні лотки.

Б

Шприц «Рекорд» з двома металевими ободами (а) і без них (б)

удова та види шприців. Шприц складається з циліндра, на якому нанесено поділки, і поршня. Один кінець циліндра закінчується конусом для насадки муфти голки, другий, відкритий, — для введення поршня. Поршень насаджений на стрижень з рукояткою. На поршні є рухома знімна кришка, яка фіксує поршень у циліндрі. Незафіксований поршень порушує герметичність шприца, а також призводить до поломки циліндра. Поршень вільно рухається в циліндрі, щільно прилягаючи до його стінок.

Для перевірки герметичності шприца щільно закривають пальцем лівої руки отвір для голки, а правою просувають поршень. Якщо після відтягування поршня в циліндрі створюється від'ємний тиск і відпущений поршень самостійно повертається в попереднє положення, герметичність шприца достатня. При тривалому користуванні шприцом його поверхні стираються і втрачається герметичність.

Шприц «Рекорд» має скляний циліндр, інші його частини металеві.

Під впливом нагрівання й охолодження об'єм металу і скла змінюється неоднаково і при нагріванні нерозібраного шприца скляний циліндр тріскає. Тому кип'ятити шприци треба в розібраному вигляді. Вводять поршень у циліндр тільки після його охолодження. Шприци «Рекорд» досить важкі (мають два металеві ободи і металевий поршень), що створює деякі незручності, особливо при роботі з шприцами великого об'єму. Зручніше користуватись шприцами «Рекорд», на циліндрах яких відсутні металеві ободи.

Ш

Види шприців:

а — комбінований;

б — туберкуліновий;

в — інсуліновий;

г — одноразовий;

д — шприц Жане

приц Люера, всі частини якого скляні, використовується рідко. Основні його недоліки: крихкість, особливо конуса для насадки голки, відсутність кришки для фіксації поршня, внаслідок чого він легко вискакує і розбивається. Такий шприц швидко втрачає герметичність.

Комбінований шприц має металевий конус для насадки голки, але без обода на циліндрі біля великого отвору. Поршень скляний.

Зараз широко використовують шприци одноразового використання із спеціальних пластмас, які стерилізують у заводських умовах.

Випускають також шприци-тюбики, які в заводських умовах заповнюють лікарськими препаратами і стерилізують. Перед користуванням канюлю голки нагвинчують на шийку тюбика. При цьому мандрен, що знаходиться в канюлі, перфорує мембрану, яка закриває канал шийки тюбика. Потім знімають ковпачок з голки і, піднявши голку вгору, стискають стінки корпусу шприца, видаляючи з нього повітря. Роблять укол і, здавлюючи пальцями стінки тюбика, вводять препарат. Необхідно пам'ятати, що до витягання голки з тканин тиск пальців, які стискають тюбик, не можна послаблювати, щоб уникнути аспірації введеного препарату.

Ін'єкції виконуються за допомогою шприців, ємкість яких від 1 до 20 мл. (1, 2, 5, 10, 20 мл.). Вибір шприца залежить від виду ін'єкції і кількості ліків, які необхідно ввести.

Щоб набрати в шприц потрібну кількість лікувального препарату, необхідно визначити «ціну» поділки шприца, тобто кількість розчину, що знаходиться між двома найближчими поділками. Для цього на циліндрі шприца знаходять найближчу до конуса для насадки голки цифру і ділять її на кількість поділок між конусом для насадки голки і цією цифрою. Наприклад, на циліндрі шприца об'ємом 5 мл. найближча до конуса для насадки голки цифра 1, кількість поділок між конусом для насадки голки і цією цифрою — 2. Поділивши 1 мл. на 2 одержуємо 0,5 мл. Отже, «ціна» поділки шприца об'ємом 5 мл дорівнює 0,5 мл. «Ціну» поділки шприца об'ємом 20 мл визначимо, поділивши 10 мл на 5 поділок, — вона дорівнює 2 мл.

При введенні сильнодіючих лікарських препаратів, інсуліну, сироваток, вакцин, які потрібно більш точно дозувати, користуються шприцами спеціального призначення. При малому об'ємі (1—2 мл.) вони мають звужений і видовжений циліндр, завдяки чому на нього наносять на більшій відстані одну від одної і більш чітко виділені поділки, що відповідають 0,01 або 0,02 мл.

Інсуліновий шприц випускають для введення інсуліну хворим на цукровий діабет. Інсулін дозується в одиницях дії. Тому на циліндрі інсулінового шприца поділки вказують одиниці дії (мал. в). В деяких інсулінових шприцах на циліндрі зазначають крім мілілітрів і одиниці дії, причому 1 мл містить 40 одиниць дії інсуліну. Виробляють також комбіновані шприци для введення інсуліну з розрахунку 40 ОД інсуліну в 1 мл, а з іншої сторони — з розрахунку 100 ОД інсуліну в 1 мл.

Крім шприців для ін'єкцій в медицині використовують спеціальні шприци для промивання порожнин, гортанний шприц та ін. Широко застосовують шприц Жане, який випускають різних об'ємів — від 50 до 200 мл (мал. д).

Перед тим як зібрати шприц і виконати ін'єкцію, медична сестра повинна підготувати свої руки: нігті мають бути коротко обстрижені, без лаку, персні потрібно зняти. Для миття рук використовують господарське мило (двохразове намилювання). Після обробки рук медична сестра не повинна торкатися сторонніх предметів. Простерилізовані складові елементи шприца необхідно брати лише стерильним пінцетом. Категорично забороняється торкатися пальцями до голки.

Щоб зібрати шприц з крафтпакета, його потрібно обережно розірвати. Не торкаючись внутрішньої (стерильної) поверхні пакета, беруть за рукоятку поршень і вводять його в циліндр. Голку більшого діаметра (для набирання ліків) беруть за муфту, закріплюють і притирають на конус для насадки голки, не торкаючись при цьому її вістря. Перевіряють прохідність голки, випускаючи повітря з шприца.

Зібраний шприц, готовий для набирання ліків, кладуть на внутрішню поверхню пакета.

С кладніше зібрати шприц зі стерильного столу. Поруч зі стерильним столом знаходиться робочий стіл, на якому має стояти висока посудина темного скла з дезинфікуючим розчином (потрійний розчин: 1 л дистильованої води, 3 г фенолу, 15 г натрію гідрокарбонату, 20 г формаліну) для зберігання стерильних пінцетів. Крім цього, на робочому столі знаходиться бікс зі стерильним перев'язувальним матеріалом (кульки, серветки), флакон зі спиртом, пінцет, посудина (лоток) для використаних ватних кульок. Відкривати і закривати стерильний стіл потрібно тільки за цапки, які прикріплені до вільних кінців стерильного простирала.

Відкривають стерильний стіл. Правою рукою беруть стерильний пінцет з потрійного розчину, захоплюють ним лоток зі стерильного столу і кладуть його дном на ладоню лівої руки. Цим самим пінцетом кладуть у лоток циліндр, поршень і 2 голки: одну довжиною 6 см з широким внутрішнім просвітом для набирання ліків і другу — для виконання ін'єкції. Пінцет кладуть у потрійний розчин, а лоток ставлять на робочий стіл. Стерильний стіл закривають.

Тепер приступають до збирання шприца. Для цього в праву руку знову беруть пінцет з потрійного розчину, захоплюють ним циліндр і перекладають його в ліву руку (мал. а). Стерильним пінцетом беруть за стержень поршень і вводять його в циліндр, закріплюють знімну кришку (мал. б). Пінцетом захоплюють за муфту голку і насаджують її на конус для насадки голки (мал. в). Опустивши пінцет у потрійний розчин, можна пальцями правої руки обережно притерти голку, тримаючи її за канюлю і не торкаючись вістря. Перевіряють прохідність голки поршнем, випускаючи повітря з шприца. Зібраний шприц кладуть у лоток (мал. г).

Щоб зібрати шприц з м'якої упаковки, її розгортають на робочому столі. Стерильним пінцетом (з потрійного розчину) викладають у лоток циліндр, поршень і 2 голки. Дальше збирання шприца проводять як звичайно.

П

Голки для внутрішньом'язових (а), внутрішньовенних (б), підшкірних (в), внутрішньошкірних (г) ін'єкцій, для шприца Люєра (д)

Голки спеціального призначення (для люмбальної пункції)

ісля стерилізації шприців методом кип'ятіння шприц збирають таким чином. Спочатку за ручки знімають кришку стерилізатора і кладуть її ближче до себе внутрішньою (стерильною) поверхнею доверху. Стерильним пінцетом ( з потрійного розчину) дістають зі стерилізатора гачки для виймання сітки і кладуть на кришку, сперши на її ребро так, щоб потім їх можна було взяти руками, не торкаючись внутрішньої поверхні кришки. Можна гачки перекласти в ліву руку і, опустивши пінцет у потрійний розчин, підняти ними сітку стерилізатора. Коли стече вода, сітку ставлять впоперек кип'ятильника. Після остигання шприців приступають до їх збирання. Для цього стерильним пінцетом (з потрійного розчину) дістають пінцет зі стерилізатора і ним виконують усю подальшу роботу. Пінцетом кладуть на внутрішню поверхню кришки стерилізатора циліндр, поршень і 2 голки. Дальше збирання шприца проводиться аналогічно, як із стерильного лотка.

Види голок. Ін'єкційна голка — порожниста вузька металева трубка, виготовлена з нержавіючої хромонікелевої сталі, один кінець якої косо зрізаний і загострений, а на другому кінці щільно закріплена муфта з латуні.

Для виконання різних ін'єкцій застосовують голки різних діаметра і довжини. Для внутрішньом'язової ін'єкції використовують голку довжиною 60 мм і діаметром 0,8 — 1,0 мм (№ 0860—10600), де перші дві цифри означають діаметр внутрішнього просвіту голки в міліметрах, збільшений у 10 разів, а останні дві цифри — довжину голки в міліметрах; для внутрішньовенної ін'єкції — довжиною 40 мм і діаметром 0,8 мм (№ 0840), для підшкірної ін'єкції - № 0420—0620, для внутрішньошкірної — № 0415.

Голки потрібно використовувати суворо за призначенням. Залежно від призначення голки мають різний кут зрізу: голки для внутрішньовенних ін'єкцій зрізані під кутом 45⁰, у голках для підшкірних і внутрішньом'язових ін'єкцій кут зрізу гостріший.

Для шприців Люера випускають голки таких самих розмірів, але їх канюля іншого діаметра і має вигляд зрізаного конуса. Тому голку від шприца «Рекорд» можна надіти на шприц Люера тільки через спеціальну перехідну канюлю.

Щоб прочистити канал голки багаторазового використання, застосовують мандрени — латунні нікельовані дротики різного діаметра.

Використовують голки спеціального призначення: голка Дюфо для венепункції № 2040, кут зрізу 30°; голки для спинномозкової пункції № 1060, 1090, 12120; голка до апарата Боброва з оливоподібною канюлею для зручного надягання на неї гумової трубки; голка для плевральної пункції та ін.

Зберігають голки з введеним в їхній просвіт мандреном (латунний нікельований дротик), який використовують також для прочищення каналу голок.

Останнім часом дуже широко використовують одноразові шприци, що мають різну ємкість, голки різного діаметра та відповідної довжини.

Послідовність дій під час виконання процедур

Збирання стерильного шприца та голки багаторазового використання з пакета на стерильному столі

1. Ретельно двічі вимийте руки з милом під проточною водою, витріть рушником і обробіть стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту.

2. За допомогою стерильного пінцета візьміть з бікса бавовняний чи паперовий пакет зі шприцом і голками, викладіть на відкритий стерильний стіл, переверніть пакет і висипте на стіл складові частини шприца та голки.

3. Пакет перехватіть лівою рукою і покладіть у спеціально відведене місце на маніпуляційному столі.

4. Лівою рукою за допомогою другого стерильного пінцета візьміть циліндр (нижче від конуса), правою — поршень (біля рукоятки) і введіть його в циліндр.

5. Установіть у циліндр фіксатор поршня.

6. Пінцетом візьміть голку в місці заглиблення муфти і насадіть її на конус циліндра.

7. Складений шприц покладіть на стерильний лоток, накрийте стерильною серветкою.

Якщо вам треба використати шприц для набирання ліків, то процедуру збирання шприца спростіть:

1. Витрусіть шприц із бавовняного чи паперового пакета на стерильний стіл.

2. Правою рукою за допомогою стерильного пінцета захопіть циліндр нижче від конуса і перекладіть його в ліву руку.

3. Цим самим пінцетом захопіть поршень нижче від рукоятки і введіть його у циліндр.

4. Насадіть пінцетом голку на конус шприца.

5. Використайте шприц з голкою за призначенням.

Збирання стерильного шприца та голки з кип'ятильника

1. Зніміть кришку кип'ятильника і покладіть її ближче до себе внутрішньою поверхнею догори.

2. Стерильним пінцетом, який вийміть із 6% розчину пероксиду водню, дістаньте з кип'ятильника гачки й перекладіть їх у ліву руку.

3. Пінцет поставте в розчин, за допомогою гачків підніміть металеву сітку зі шприцами та голками й поставте навскіс зверху кип'ятильника, гачки відкладіть у лоток.

4. Із сітки пінцетом, який вийміть із 6% розчину пероксиду водню, візьміть стерильний пінцет, за допомогою якого складіть шприц і насадіть голку.

5. Складений шприц із голкою покладіть на внутрішню (стерильну) поверхню кришки так, щоб стерильної поверхні торкався тільки кінець голки.

6. Якщо треба доставити шприц в палату, то зверху голку прикрийте стерильною серветкою.

Запам'ятайте!

1. Для складання шприца та голки не слід використовувати пінцет, який знаходиться в 6% розчині пероксиду водню або потрійному розчині, тому що їх залишки потрапляють на поверхню шприца і це може призвести до небажаної реакції ліків.

2. Стерилізація шприців і голок методом кип'ятіння не передбачена галузевим стандартом, але може використовуватись у домашніх та польових умовах.