
- •1. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
- •1.1. Мета викладання дисципліни
- •1.2. Завдання вивчення дисципліни
- •Лабораторна робота № 1 Тема: поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Бібліографічний опис документів
- •Теоретичні відомості:
- •Хід виконання роботи
- •1.Запустіть програму MicrosoftExcel
- •5.Дати визначення видам аспі у відповідних клітинках.
- •6. Охарактеризувати зони й елементи бібліографічного опису. Загальні правила їх наведення.
- •7. Скоротити назву згідно правил та записати результати скорочення
- •15.Зберегти результати роботи на зовнішньому
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Вимоги до звіту
- •Поняття про наукову та аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Бібліографічний опис документів
- •Лабораторна робота № 2 Тема: спеціальна методика складання бібліографічних описів
- •Хід роботи:
- •8.Скласти бібліографічні описи за зразками:
- •Контрольні питання
- •Література
- •Вимоги до звіту
- •Спеціальна методика складання бібліографічних описів
- •Лабораторна робота №3 Тема. Анотування документів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1.Запустіть програму MicrosoftExcel
- •2.Створити текстовий документ
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Вимоги до звіту
- •Анотування документів
- •Лабораторна №4 Тема: Методика анотування документів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1.Запустіть програму MicrosoftWord
- •2.Створити текстовий документ
- •3.Проаналізувати відомості в мережі Інтернет про довідкові анотації, на зразок:
- •Контрольні питання
- •Література
- •Вимоги до звіту
- •Лабораторна №5 Тема. Індексування документів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1.Запустіть програму MicrosoftWord
- •2.Створити текстовий документ
- •3.Предметизація документів суспільно-політичної і гуманітарної тематики.
- •Коди ббк
- •7.Розшифрувати формули удк : 008 (477) (075,81)
- •6.Скласти Таблицю 1. Заповнити третю колонку.
- •7. Зберегти результати роботи на зовнішньому носії
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота №6 Тема:реферування документів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота №7 Тема: основні інформаційні продукти наукової обробки документів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •3.Створити Таблицю №2 поділу реферативних документів на різновиди за ознаками:
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Вимоги до звіту
- •Основні інформаційні продукти наукової обробки документів
- •Лабораторна робота №8 Тема:підготовка оглядових документів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •2.Створити графічне зображення моделі забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією, використавши дані:
- •3.Створити Таблицю 1:
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Вимоги до звіту
- •Підготовка оглядових документів
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності
|
|
|
|
ПОНЯТТЯ ПРО НАУКОВУ Й АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНУ ОБРОБКУ ДОКУМЕНТІВ, її СУТЬ І ВИДИ. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС ДОКУМЕНТІВ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи №1
з дисципліни “Аналітико-синтетична переробка інформації”
для студентів базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність”
спеціальності “Документознавство та інформаційнадіяльність”
Затверджено
на засіданні кафедри
соціальних комунікацій та інформаційної діяльності
Протокол №1 від 30 серпня 2012 р.
Львів – 2013
УДК 94(477)
ББК 32.973.26-018.2я73
М. 73
Поняття про наукову та аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Бібліографічний опис документів: Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи № 1 з дисципліни “Аналітико-синтетична переробка інформації ” для студентів базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність” спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” / Нац. ун-т «Львівська політехніка»; Уклад.: Мина Ж.В. – Львів, 2013.
Укладач
Мина Ж.В., к.іст.н.,ст..викл.
Відповідальний за випуск Пелещишин А.М., д.т.н., проф.
Рецензенти
Швець А.І.,канд., філол. наук,
старший науковий співробітник
Інституту Івана Франка НАН України
Ярка У.Б., канд. фіз.-мат. наук, доц.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Методичні вказівки призначені для студентів базового напряму “Документознавство та інформаційна діяльність” спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” для забезпечення підготовки до лабораторних робіт з предмету Аналітико-синтетична переобка інформації. У виданні відображено теоретичний курс з вказаної дисципліни відповідно до навчальної програми.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ПРЕДМЕТУ
1. Мета та завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі
1.1. Мета викладання дисципліни
Метою вивчення дисципліни "Аналітико-синтетична переробка інформації" є формування у студентів необхідних теоретичних і методичних знань про різні види, процеси, технології АСПІ; набуття практичних умінь та навичок інформаційного аналізу та синтезу документів, здійснення методів згортання інформації, представлення її в стандартному вигляді в традиційних та автоматизованих системах, у видах інформаційної продукції (традиційному та електронному вигляді) як результату АСПІ та доведенню її до користувачів шляхом здійснення пошуку в інформаційних системах та комп’ютерних мережах.
1.2. Завдання вивчення дисципліни
В результаті вивчення дисципліни Аналітико-синтетична переробка інформації фахівець повинен знати:
− різні види, процеси, технології АСПІ;
− інформаційний аналіз та синтез документів;
− методи згортання інформації ;
−представлення інформації в стандартному вигляді в традиційних та автоматизованих системах, у видах інформаційної продукції (традиційному та електронному вигляді) як результату АСПІ
Підготовлений фахівець повинен вміти:
−здійснювати макроаналітичне згортання інформації (бібліографічний опис, анотування);
−здійснювати мікроаналітичне згортання інформації (реферування, реферативні та аналітичні огляди, індексування)
Лабораторна робота № 1 Тема: поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Бібліографічний опис документів
Мета: Вивчити закони згортання документної інформації, які передбачають узагальнення, концентрацію основних відомостей про документи та суть цього процесу. Ознайомитись із основними етапами розвитку теорії та практики бібліографічного опису та методикою складання бібліографічного опису
Лабораторне і методичне забезпечення:
персональні комп'ютери, роздатковий матеріал.
Теоретичні відомості:
Семантичне згортання передбачає зміну інформативності повідомлення.
Лексичне залишає зміст відомостей без змін, але перетворює його знакову форму.
Скорочення змісту й засобів мови для вираження ознак документа. В процесі згортання текст первинного документа не просто скорочується, урізається, а згортається саме таким чином, щоб за потреби можна було "розгорнути" його, подати більш повно, точно й, виходячи з цього, вирішити питання про доцільність звертання до першоджерела
При мікроаналітичному згортанні наводять формальні відомості про документ і найзагальніші відомості про його зміст. При мікроаналітичному детально розкривають зміст документа: основні та побічні теми, аспекти розгляду їх.
Види наукової обробки документів: складання бібліографічних описів документів, індексування, анотування, реферування, хоча остаточно проблему видів цієї обробки досі не розв'язано. Багато фахівців зараховують до аналітико-синтетичної обробки також підготовку оглядових творів, науковий переклад, вилучення фактів та ін.
Бібліографічні описи, подають певний набір відомостей про документи, відомостей, що характеризують їхні найважливіші ознаки. Це ознаки, в основному, зовнішнього характеру, які стосуються не стільки змісту, скільки оформлення документа, хоча можуть наводитися і найбільш загальні відомості про його зміст. Так, з бібліографічного опису можна дізнатися прізвище автора, якщо воно є в книзі, назву книги, час, місце, мову видання, обсяг книги тощо. Оскільки назва часто відповідає змісту книги, то можна дізнатися і про нього.
Суть індексування полягає у зарахуванні документа до певної групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певним кодом відповідної інформаційно-пошукової мови, тобто мови, що призначена для передачі змісту документів з метою подальшого пошуку. Існують різні інформаційно-пошукові мови, перш за все, такі, де класи будуються за ознакою галузей знань і позначаються класифікаційними індексами. Наприклад, індекс 73 означає, що книга належить до класу "Інформатика", оскільки розглядає проблеми цієї науки.
Визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту називається систематизацією.
Зміст документа можна висловити й інформаційно-пошуковою мовою — мовою предметних рубрик.
Визначення предметної рубрики для документа відповідно до його змісту називається предметизацією.
У дескрипторних інформаційно-пошукових мовах, інформаційно-пошукових мовах ключових слів зміст документа передають за допомогою ключових слів і так званих дескрипторів.
Визначення ключових слів і дескрипторів здійснюється в ході координатного індексування.
Анотування — це процес складання анотації, тобто стислої характеристики документа, його частини або групи документів з погляду призначення, змісту, форми та інших особливостей.
У процесі реферування складають реферат — короткий виклад змісту документа або його частини, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для первісного ознайомлення з документом і виявлення доцільності звертання до нього.
Аналітичний огляд — це складна розповідь, у якій дається зведена характеристика певного питання, проблеми, теми, що базується на інформації, здобутій із документів.
Аналіз і синтез здійснюють у логічній єдності, вони неподільні в ході аналітико-синтетичної обробки і відбуваються паралельно. Наприклад, щоб визначити тему документа, який предметизується, необхідно проаналізувати його зміст, а синтезується цей зміст при визначенні головної теми всього видання в цілому. У процесі подальшого аналізу твору виявляють аспекти розгляду предмета, його зв'язки з іншими спорідненими предметами, а результатом такого аналізу стає синтез — чітке виділення предмета в тому основному аспекті, в якому його розглянуто саме в цьому документі. Характеризуючи твір у цілому, а не тільки його зміст, виявляють спрямованість твору, його призначення, особливості викладу матеріалу, форму, і це також здійснюється в ході аналізу документа. Одержані результати узагальнюються в предметній рубриці. Формулювання предметної рубрики також вимагає аналізу, добору мовних засобів, які слід використати, а потім синтезу — відображення з їхньою допомогою відповідного словесного формулювання предмета.
Види обробки документів не є формальними, вони потребують певних, а часто і значних інтелектуальних зусиль людини. В основі їх лежать наукові методи пізнання (аналіз і синтез), тому вони об'єднуються поняттям "наукова обробка документів" на противагу технічній обробці, яка є обліком і реєстрацією документів, що увійшли до фонду.
Бібліографічний опис — це записана за певними правилами множина бібліографічних даних, що ідентифікують документ. Бібліографічні дані є конкретними відомостями про назву, автора твору, місце і рік видання та багато інших. Таким чином, бібліографічний опис дає уявлення про зміст, вид, читацьке призначення, актуальність документа, а також дає змогу його ідентифікувати — зіставити з іншими, відрізнити від інших.
Роль бібліографічного опису в різноманітних галузях наукової й культурної діяльності винятково велика, адже вся інформація про документи здійснюється саме за його допомогою. Він є основою для створення всіх бібліотечних каталогів, бібліографічних й інформаційних видань, автоматизованих банків даних про документи. Без нього неможливо написати рецензію, реферат, огляд літератури, послатися на якийсь твір у науковому, навчальному виданні тощо. Завдяки цьому бібліографічний опис широко використовується в бібліотечній, у бібліографічній і науково-інформаційній діяльності, у книговидавництві, у книжковій торгівлі, архівістиці, журналістиці, в науковій роботі тощо.
Бібліографічний опис виконує певні функції. Найважливіша з них — функція ідентифікації. Суть її полягає в тому, що опис дає змогу виявити тотожність кількох копій документа, не маючи їх перед очима, відрізняти видання одне від одного. Маючи бібліографічний опис, можна розшукати потрібний документ за характерними для нього ознаками. Таким чином, функція ідентифікації є передумовою здійснення пошукової (евристичної) функції бібліографічного опису. У свою чергу, з пошуковою пов'язана функція вибору, оскільки сукупність відомостей, наведених у бібліографічному описі, дає уявлення про документ і тим самим допомагає вибрати із запропонованих той, що найбільше відповідає потребам користувача.
До основних функцій бібліографічного опису належить також інформаційна, адже опис інформує про твір, його формальні ознаки, читацьке призначення, якоюсь мірою і про зміст тощо. Сукупність описів дає уявлення про склад бібліотечного фонду, якщо вони зібрані в бібліотечному каталозі; про видання з тієї чи іншої галузі знання, теми та інше, якщо вони зібрані в бібліографічному покажчику, тощо. Окремим випадком інформаційної функції є функція сигнальна, оскільки бібліографічний опис повідомляє, "сигналізує" про появу нового видання, його вихід із друку, про надходження книги до бібліотеки, книготорговельної мережі тощо.
Сутність обліково-реєстраційної функції полягає в тому, що опис дає змогу здійснювати облік і реєстрацію документів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні тієї чи іншої установи.
Формальні ознаки документів, наведені в бібліографічному описі, можуть служити основою для групування записів у конкретному пошуковому масиві, завдяки чому опис виконує організаційну функцію.
Слід мати на увазі, що названі функції не завжди пов'язані лише з безпосереднім призначенням масиву бібліографічних записів. Наприклад, не можна стверджувати, що в покажчиках державної бібліографії ("Літопис книг" тощо) бібліографічний опис виконує тільки обліково-реєстраційну функцію. До таких видань звертаються з найрізноманітнішою метою. Пристатейні списки літератури виконують не лише функцію ідентифікації, їх часто використовують для одержання інформації про документи з різноманітних тем. Тому, складаючи опис, слід ураховувати його багатофункціональність і подавати в ньому всі дані, що є важливими для характеристики документа.
Для реалізації зазначених функцій бібліографічний опис має задовольняти певні взаємопов'язані і взаємозумовлені вимоги. Перш за все, це точність, тобто всі бібліографічні відомості в описі мають точно відповідати даним документа. Як правило, їх наводять у тій самій формі, що і в документі.
Вимога повноти полягає в тому, що опис мусить мати повний набір бібліографічних даних, необхідних для характеристики твору та визначення його відмінностей від інших.
Найважливішою вимогою є єдність опису, тобто склад відомостей, форма і послідовність наведення їх мають бути доволі стабільними. Незважаючи на те, що в описах документів, які складаються з різною метою (для бібліотечних каталогів, для бібліографічних покажчиків, для посилань тощо), для різних установ (масових і наукових, великих і невеликих бібліотек, органів науково-технічної інформації (НТІ), видань державної бібліографії тощо), що вони можуть мати відмінності, загальні засади їхнього складання мають бути єдиними. Лише в такому разі користувачам буде неважко переходити з одного пошукового масиву до іншого і знаходити потрібні документи.
Бібліографічний опис має бути максимально стислим, адже його вміщують на невеликій площі бібліографічного покажчика, каталожній картці або дискеті.
Опис у цілому і кожна його частина зокрема мають бути однозначними і зрозумілими для користувачів, у цьому полягає суть вимоги зрозумілості та чіткості.
Відповідність бібліографічного опису названим вимогам забезпечується завдяки дотриманню при складанні опису встановлених правил, які регламентуються державними стандартами та інструкціями1 [C.11-22; 26-58].
1Кушнаренко H.М. Наукова обробка документів: підручник / Н.М.Кушнаренко, В.К.Удалова. − Вид.4-е / перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с.