
- •Національний медичний університет імені о.О. Богомольця
- •Методична розробка
- •Для ведення практичного заняття із студентами
- •Клінічна імунологія та алергологія
- •I Актуальність теми:
- •Іі. Навчальні цілі заняття.
- •1. Оцінка стану органів імунітету. На користь імунозалежного стану (ізс) свідчать:
- •2. Оцінка стану харчування. На користь від свідчать:
- •3. Ознаки ендокринопатії.
- •Неспецифічні мітогени лімфоцитів
- •Імуноглобуліни
Імуноглобуліни
IgA
1-3 роки |
0,19 - 2,20 г/л |
4-5 років |
0,48 - 3,35 г/л |
6-7 років |
0,41 – 2,97 г/л |
8-10 років |
0,51 – 2,97 г/л |
11-13 років |
0,44 – 3,95 г/л |
Дорослі |
0, 70 – 4,00 г/л |
У великих концентраціях, окрім сироватки крові, присутній у більшості секретів, де виявляється у вигляді особливої форми – димера, сполученого з J-ланцюгом та секреторним компонентом.
Підвищення: при хронічній печінковій патології, хронічній інфекції шлунково-кишкового тракту та легень, пухлинах нижніх відділів кишечника, ревматоїдному артриті, синдромі Віскотта – Олдріча.
Зниження: відсутність IgA – форма вродженого імунодефіциту, що зустрічається найбільш часто; при не –А-мієломі, макроглобулінемії Вальденстрема, нефротичному синдромі.
IgD
Дорослі |
0,003 – 0,14 г/л |
Імуноглобулін D складає приблизно 0,2% сироваткових імуноглобулінів.
Підвищення: при IgD-мієломі. В таких випадках через надзвичайно високі концентрації IgDу сироватці (надлишок антигену) преципітаційне кільце у агарі може бути відсутнє. При підозрі на D-мієлому сироватку необхідно досліджувати у декількох розведеннях, додатково визначаючи наявність вільних лямбді-ланцюгів. Поліклональне підвищення рівня сироваткового IgD можливе при аутоімунній патології, хронічних інфекціях, лімфолейкозах.
IgE
1 рік |
< 3,6 мкг/100 мл |
2-5 років |
< 14,4 мкг/100 мл |
6-9 років |
< 21, 6 мкг/100 мл |
10-15 років |
< 48 мкг/100 мл |
Дорослі |
< 24 мкг/100 мл |
Підвищення: при алергічних станах, які підтверджуються виявленням алерген специфічних IgE в крові, в тому числі при атопічній бронхіальній астмі, при гіпер-IgE синдромі.
IgG
7-12 місяців |
3,0 – 10 г/л |
||||
2 роки |
3,5 – 10 г/л |
||||
3-5 років |
5,0 – 13 г/л |
||||
6-9 років |
6,0 – 13 г/л |
||||
10-13 років |
7,0 – 14 г/л |
||||
Дорослі |
7,0 – 16 г/л |
||||
IgG субкласи |
|||||
Дорослі |
IgG1 |
IgG2 |
IgG3 |
IgG4 |
|
4,8 – 9,5 г/л |
1,7 – 6,9 г/л |
0,3 – 0,3 г/л |
0,2 – 1,1 г/л |
Основний клас імуноглобулінів, що включає в себе до 75% всіх сироваткових антитіл, виробляється при стимуляції різноманітними антигенами.
Підвищення: при інфекційно-запальних захворюваннях, пухлинах, гепатитах, аутоімунній патології. Моноклональна гіпер-G-глобулінемія – характерна ознака G-мієломи.
Зниження: при нефротичному синдромі, опіковій хворобі, не-G-мієломах, імунодефіцитах (ІД) – гострому комбінованому ІД, синдромі Віскотта – Олдріча, загальному варіабельному ІД.
IgМ
7-12 місяців |
0,3 – 1,0 г/л |
2 роки |
0,4 – 1,4 г/л |
3-5 років |
0,4 – 1,8 г/л |
6-9 років |
0,4 – 1,6 г/л |
10-13 років |
0,4 – 1,5 г/л |
Дорослі |
0,4 – 2,3 г/л |
Філогенетично найбільш древній клас імуноглобулінів, відносно швидко з’являється у відповідь на антигенну стимуляцію інфекційним агентом, з чим пов’язана діагностика внутрішньоутробного інфікування плоду.
Підвищення: при вірусних захворюваннях (гепатитах, інфекційному мононуклеозі та ін.), ревматоїдному артриті, хронічних гепатоцелюлярних захворюваннях, активному саркоїдозі, нефротичному синдромі. Моноклональна гіпер-IgM-глобулінемія спостерігається при хворобі Вальденстрема, злоякісній лімфомі, ретикульозі.
Зниження: вибірково при IgM-дефіциті, в якості вторинної ознаки при не-М парапротеїнеміях, при білково-втрачаючих ентеропатіях.
Система комплементу
Система комплементу являє собою комплекс сироваткових ферментів, тісно пов’язаних з системою імунної відповіді. Активація даної системи призводить до локального лізису клітин, що несуть на поверхні антитіла.
Підвищення: при гострих запальних захворюваннях.
Зниження: при аутоімунній патології з несприятливим прогнозом, дефіцитах білків комплементарної системи.
С3 компонент комплементу |
|
Дорослі |
0,55 – 1,2 г/л |
Підвищення: при запаленні, обтурації жовчовивідних шляхів, амілоїдозі, аутоімунній гемолітичній анемії. Зниження: при затяжних пневмоніях, гнійних інфекціях, у частини хворих з мембранопроліферативним гломерулонефритом. |
|
С4 компонент комплементу |
|
Дорослі |
0,2 – 0,5 г/л |
Підвищення: при аутоімінній гемолітичній анемії. Зниження: в більшості випадків аутоімунної патології, гастроентеропатії, в термінальних стадіях опікової хвороби. |
Лізоцим
3,0 – 9,0 мг/л
Виражене підвищення: гостра моноцитарна чи мієломоноцитарна лейкемія.
Підвищення: Хронічна мієлоїдна лейкемія, істинна поліцитемія, деякі захворювання нирок, хронічні інфекції (особливо туберкульоз, саркоїдоз).
Зниження: нейтропенія при гіпоплазії кісткового мозку.
Пухлинні маркери
СА-15-3 |
< 22 Од/мл |
Карбогідратний антиген СА 15.3, маркер раку молочної залози. Підвищення: при рецидивах та метастазуванні аденокарциноми молочної залози, випереджаючи всі інструментальні та клінічні ознаки, а також при раку легень. Зниження: при ефективній терапії перерахованих раків. |
|
СА 19-9 |
< 37 Од/мл |
Карбогідратний антиген СА 19.9, маркер раків верхнього відділу товстої кишки, а також підшлункової залози. |
|
СА 72-4 |
< 6,7 Од/мл |
СА 125 |
< 35 Од/мл |
Карбогідратний антиген СА 125, маркер раку яєчників, аденокарциноми едометрію та фаллопієвих труб. Підвищення: при їх рецидивах та метастазуванні, при раку інших локалізацій (частіше – печінки). Підвищується у першому триместрі вагітності, при хронічному гепатиті, цирозі печінки. Зниження: у випадку ефективного лікування профільних раків; повністю зникає з кровообігу в термінальних стадіях печінкової недостатності. |
Ревматоїдний фактор
Дорослі |
< 10 кОд/л |
Ревматоїдний фактор являє собою анти-IgG-антитіла, що відносяться як правило до класу IgM, але можливе утворення РФ інших класів імуноглобулінів.
Підвищення: при ревматоїдному артриті, ювенільному артриті, хворобі Фелті, СЧВ, хворобі Шегрена, бактеріальних та вірусних інфекціях, хронічному гепатиті, у осіб старше 60 років.
С-реактивний білок (СРБ)
Дорослі |
< 5 мг/л |
Білок гострої фази, більш специфічний показник запалення, ніж ШОЕ.
Підвищення: при запальних процесах різної природи. Динаміка СРБ корелює з характером запалення та більш тісно з ним зв’язана, ніж динаміка інших показників. Вагітність, гормони, протизапальні, імуносупресивна препарати не впливають на СРБ.
a1-Фетопротеин (АФП)
1 місяць – 1 рік |
Ж |
< 77 мкг/л |
Ч |
< 28 мкг/л |
|
2-3 роки |
Ж |
< 11 мкг/л |
Ч |
< 7,9 мкг/л |
|
4-6 років |
Ж |
< 4,2 мкг/л |
Ч |
< 5,6 мкг/л |
|
7-12 років |
Ж |
< 5,6 мкг/л |
Ч |
< 3,7 мкг/л |
|
13-18 років |
Ж |
< 4,2 мкг/л |
Ч |
< 3,9 мкг/л |
|
Дорослі |
< 5,1 мкг/л |
АФП являє собою глікопротеїн з молекулярною масою 70000. Він утворюється в печінці плода та шлунково-кишковому тракті, а також у жовточному мішку. Після народження АФП в сироватці знижується та виявляється лише у залишкових кількостях після першого року життя.
Підвищення: у 100% хворих з метастазами гепатоцелюлярного раку; у 50% хворих на рак яєчок; у невеликої кількості хворих на інші ракові захворювання (підшлункової залози, шлунка, товстої кишки, легень), у 5-7% хворих на цироз чи гепатит, при алкогольному ураженні печінки, хоріокарциномі, ембріональній карциномі.
Диференційний підрахунок лейкоцитів
Паличкоядерні нейтрофіли |
|
Діти |
3 – 6% |
Дорослі |
3 – 5% |
Сегментоядерні нейтрофіли |
|
Діти |
25 – 60% |
Дорослі |
50 – 70% |
Еозинофіли |
|
Діти |
1 – 5% |
Дорослі |
2 – 4% |
Базофіли |
|
Діти |
0 – 1% |
Дорослі |
0 – 1% |
Моноцити |
|
Діти |
1 – 6% |
Дорослі |
2 – 8% |
Лімфоцити |
|
Діти |
25 – 50% |
Дорослі |
25 – 40% |
Нейтрофілія: інфекції, запальний процес, хвороби крові, психічне та емоційне збудження, злоякісні новоутворення.
Нейтропенія: інфекції, хвороби крові, інші захворювання.
Базофілія: ендокринні хвороби, хвороби крові, нирок, інфекції.
Базопенія: ендокринні хвороби, стрес.
Еозинофілія: алергічні захворювання, шкірні хвороби, паразитарні інвазії, інфекції, хвороби крові, пухлини.
Еозинопенія: інфекції, пологи, шок.
Лімфоцитоз: інфекції, хвороби крові.
Лімфопенія: інфекції, хвороби сполучної тканини.
Моноцитоз: інфекції, хвороби сполучної тканини та крові.
Монопенія: анемії, лейкоз.
Число лейкоцитів
1 рік |
6,0 – 17,5 х 109 клітин/л |
10 років |
4,5 – 13,5 х 109 клітин/л |
16 років |
4,5 – 13,0 х 109 клітин/л |
21 рік |
4,5 – 11,0 х 109 клітин/л |
Дорослі |
4,4 – 11,3 х 109 клітин/л |
Лейкоцитоз: лейкемія, лейкемоїдна реакція, інфекції, гострий гемоліз, після гострої кровотечі, після спленектомії, істинна поліцитемія.
Фізіологічний лейкоцитоз: фізичні вправи, емоційні розлади, лихоманка, біль, менструація, дія холоду, анестезія, під час пологів, дія сонячного світла та ультрафіолетових променів, судомні напади, нудота та блювання, електрошок.
Патологічний лейкоцитоз: інфекційний мононуклеоз, інфекційний лейкоцитоз, епідемічний паротит, кір, вітряна віспа, вірусний гепатит, хронічні інфекції, лімфома, некроз тканин, пухлини периферичної крові, кісткового мозку, серозних порожнин, шлунково-кишкового тракту, печінки; інтоксикація ліками чи метаболітами.
Лейкопенія: деякі інфекції – черевний тиф, паратиф, туляремія, грип, кір, інфекційний гепатит, інфекційний мононуклеоз, краснуха, японська річкова лихоманка (цуцугамуші), лихоманка паппатачі, денге, поворотний тиф, малярія, міліарний туберкульоз, септицемія; бактеріальні інфекції, що пригнічують захисні реакції.
Захворювання гемопоетичної системи: перніціозна анемія, алейкемічна анемія, апластична анемія, гіперспленізм, хвороба Гоше, синдром Фелті, синдром Хігаші, пароксизмальна нічна гемоглобінурія.
Фізичні фактори: іонізуюча радіація.
Які клінічні ознаки мають враховуватися при оцінці імунного статусу пацієнта ?
Які анамнестичні дані мають враховуватися при оцінці імунного статусу пацієнта ?
Які генеалогічні дані мають враховуватися при оцінці імунного статусу пацієнта ?
Назвіть критерії імунодефіцитних захворювань за даними загального аналізу крові ?
Які основні принципи інтерпретації імунограм ?
Які лабораторні показники складають перший рівень імунологічних досліджень ?
Які лабораторні показники складають другий рівень імунологічних досліджень ?
Які лабораторні показники складають третій рівень імунологічних досліджень ?
Контрольні тестові завдання
1. Що розуміють під імунним статусом пацієнта ?
А. Комплекс лабораторних імунологічних показників
Б. Комплекс клінічних даних
В. Комплекс клінічних і анамнестичних даних
Г. Комплекс клінічних, анамнестичних, генеалогічних і лабораторних даних
Чим відрізняється генеалогічне дерево в імунології від класичного медичного генеалогічного дерева, що засосовується в генетиці ?
А. Має скринінговий характер
Б. Містить інформацію про обмежену кількість родичів пробанда
В. Враховує вузький спектр патології
Г. Враховує характер спадкування певної хвороби
Які з наведених імунологічних показників характеризують систему природженого імунітету ?
А. Фагоцитарний індекс
Б. Рівень СD8+ лімфоцитів
В. Рівень CD22+ лімфоцитів
Г. Рівень Fas-позитивних лімфоцитів
Які з наведених імунологічних показників характеризують клітинну ланку імунітету ?
А. Фагоцитарний індекс
Б. Рівень СD8+ лімфоцитів
В. Рівень CD22+ лімфоцитів
Г. Рівень Fas-позитивних лімфоцитів
Які з наведених імунологічних показників характеризують гуморальну ланку імунітету?
А. Фагоцитарний індекс
Б. Рівень СD8+ лімфоцитів
В. Рівень CD22+ лімфоцитів
Г. Рівень Fas-позитивних лімфоцитів
Які з наведених імунологічних показників характеризують підвищену готовність лімфоцитів до апоптозу ?
А. Фагоцитарний індекс
Б. Рівень СD8+ лімфоцитів
В. Рівень CD22+ лімфоцитів
Г. Рівень Fas-позитивних лімфоцитів
Які з наведених імунологічних показників належать до першого рівня діагностичного пошуку в імунології ?
А. Рівень Т-лімфоцитів
Б. Рівень CD4+ Т-лімфоцитів
В. Рівень лейкоцитів
Г. Рівень ФНП-α
Які з наведених імунологічних показників належать до другого рівня діагностичного пошуку в імунології ?
А. Рівень Т-лімфоцитів
Б. Рівень CD4+ Т-лімфоцитів
В. Рівень лейкоцитів
Г. Рівень ФНП-α
Які з наведених імунологічних показників належать до третього рівня діагностичного пошуку в імунології ?
А. Рівень Т-лімфоцитів
Б. Рівень CD4+ Т-лімфоцитів
В. Рівень лейкоцитів
Г. Рівень ФНП-α
Яка динаміка показників клітинної ланки імунітету у період зменшення клінічних проявів запального процесу ?
А. Зростання рівня цитотоксичних Т-лімфоцитів щодо рівня Т-хелперів
Б. Зростання рівня Т-хелперів щодо рівня цитотоксичних Т-лімфоцитів
В. Зниження рівня цитотоксичних Т-лімфоцитів щодо рівня Т-хелперів
Г. Зниження рівня цитотоксичних Т-лімфоцитів і Т-хелперів
Правильні відповіді:
Г
А
А
Б
В
Г
А
Б