Імуноглобуліни

IgA

1-3 роки	0,19 - 2,20 г/л
4-5 років	0,48 - 3,35 г/л
6-7 років	0,41 – 2,97 г/л
8-10 років	0,51 – 2,97 г/л
11-13 років	0,44 – 3,95 г/л
Дорослі	0, 70 – 4,00 г/л

У великих концентраціях, окрім сироватки крові, присутній у більшості секретів, де виявляється у вигляді особливої форми – димера, сполученого з J-ланцюгом та секреторним компонентом.

Підвищення: при хронічній печінковій патології, хронічній інфекції шлунково-кишкового тракту та легень, пухлинах нижніх відділів кишечника, ревматоїдному артриті, синдромі Віскотта – Олдріча.

Зниження: відсутність IgA – форма вродженого імунодефіциту, що зустрічається найбільш часто; при не –А-мієломі, макроглобулінемії Вальденстрема, нефротичному синдромі.

IgD

Дорослі

0,003 – 0,14 г/л

Імуноглобулін D складає приблизно 0,2% сироваткових імуноглобулінів.

Підвищення: при IgD-мієломі. В таких випадках через надзвичайно високі концентрації IgDу сироватці (надлишок антигену) преципітаційне кільце у агарі може бути відсутнє. При підозрі на D-мієлому сироватку необхідно досліджувати у декількох розведеннях, додатково визначаючи наявність вільних лямбді-ланцюгів. Поліклональне підвищення рівня сироваткового IgD можливе при аутоімунній патології, хронічних інфекціях, лімфолейкозах.

IgE

1 рік	< 3,6 мкг/100 мл
2-5 років	< 14,4 мкг/100 мл
6-9 років	< 21, 6 мкг/100 мл
10-15 років	< 48 мкг/100 мл
Дорослі	< 24 мкг/100 мл

Підвищення: при алергічних станах, які підтверджуються виявленням алерген специфічних IgE в крові, в тому числі при атопічній бронхіальній астмі, при гіпер-IgE синдромі.

IgG

7-12 місяців			3,0 – 10 г/л
2 роки			3,5 – 10 г/л
3-5 років			5,0 – 13 г/л
6-9 років			6,0 – 13 г/л
10-13 років			7,0 – 14 г/л
Дорослі			7,0 – 16 г/л
IgG субкласи
Дорослі	IgG1	IgG2		IgG3	IgG4
	4,8 – 9,5 г/л	1,7 – 6,9 г/л		0,3 – 0,3 г/л	0,2 – 1,1 г/л

Основний клас імуноглобулінів, що включає в себе до 75% всіх сироваткових антитіл, виробляється при стимуляції різноманітними антигенами.

Підвищення: при інфекційно-запальних захворюваннях, пухлинах, гепатитах, аутоімунній патології. Моноклональна гіпер-G-глобулінемія – характерна ознака G-мієломи.

Зниження: при нефротичному синдромі, опіковій хворобі, не-G-мієломах, імунодефіцитах (ІД) – гострому комбінованому ІД, синдромі Віскотта – Олдріча, загальному варіабельному ІД.

IgМ

7-12 місяців	0,3 – 1,0 г/л
2 роки	0,4 – 1,4 г/л
3-5 років	0,4 – 1,8 г/л
6-9 років	0,4 – 1,6 г/л
10-13 років	0,4 – 1,5 г/л
Дорослі	0,4 – 2,3 г/л

Філогенетично найбільш древній клас імуноглобулінів, відносно швидко з’являється у відповідь на антигенну стимуляцію інфекційним агентом, з чим пов’язана діагностика внутрішньоутробного інфікування плоду.

Підвищення: при вірусних захворюваннях (гепатитах, інфекційному мононуклеозі та ін.), ревматоїдному артриті, хронічних гепатоцелюлярних захворюваннях, активному саркоїдозі, нефротичному синдромі. Моноклональна гіпер-IgM-глобулінемія спостерігається при хворобі Вальденстрема, злоякісній лімфомі, ретикульозі.

Зниження: вибірково при IgM-дефіциті, в якості вторинної ознаки при не-М парапротеїнеміях, при білково-втрачаючих ентеропатіях.

Система комплементу

Система комплементу являє собою комплекс сироваткових ферментів, тісно пов’язаних з системою імунної відповіді. Активація даної системи призводить до локального лізису клітин, що несуть на поверхні антитіла.

Підвищення: при гострих запальних захворюваннях.

Зниження: при аутоімунній патології з несприятливим прогнозом, дефіцитах білків комплементарної системи.

С3 компонент комплементу
Дорослі	0,55 – 1,2 г/л
Підвищення: при запаленні, обтурації жовчовивідних шляхів, амілоїдозі, аутоімунній гемолітичній анемії. Зниження: при затяжних пневмоніях, гнійних інфекціях, у частини хворих з мембранопроліферативним гломерулонефритом.
С4 компонент комплементу
Дорослі	0,2 – 0,5 г/л
Підвищення: при аутоімінній гемолітичній анемії. Зниження: в більшості випадків аутоімунної патології, гастроентеропатії, в термінальних стадіях опікової хвороби.

Лізоцим

3,0 – 9,0 мг/л

Виражене підвищення: гостра моноцитарна чи мієломоноцитарна лейкемія.

Підвищення: Хронічна мієлоїдна лейкемія, істинна поліцитемія, деякі захворювання нирок, хронічні інфекції (особливо туберкульоз, саркоїдоз).

Зниження: нейтропенія при гіпоплазії кісткового мозку.

Пухлинні маркери

СА-15-3	< 22 Од/мл
Карбогідратний антиген СА 15.3, маркер раку молочної залози. Підвищення: при рецидивах та метастазуванні аденокарциноми молочної залози, випереджаючи всі інструментальні та клінічні ознаки, а також при раку легень. Зниження: при ефективній терапії перерахованих раків.
СА 19-9	< 37 Од/мл
Карбогідратний антиген СА 19.9, маркер раків верхнього відділу товстої кишки, а також підшлункової залози.
СА 72-4	< 6,7 Од/мл
СА 125	< 35 Од/мл
Карбогідратний антиген СА 125, маркер раку яєчників, аденокарциноми едометрію та фаллопієвих труб. Підвищення: при їх рецидивах та метастазуванні, при раку інших локалізацій (частіше – печінки). Підвищується у першому триместрі вагітності, при хронічному гепатиті, цирозі печінки. Зниження: у випадку ефективного лікування профільних раків; повністю зникає з кровообігу в термінальних стадіях печінкової недостатності.

Ревматоїдний фактор

Дорослі

< 10 кОд/л

Ревматоїдний фактор являє собою анти-IgG-антитіла, що відносяться як правило до класу IgM, але можливе утворення РФ інших класів імуноглобулінів.

Підвищення: при ревматоїдному артриті, ювенільному артриті, хворобі Фелті, СЧВ, хворобі Шегрена, бактеріальних та вірусних інфекціях, хронічному гепатиті, у осіб старше 60 років.

С-реактивний білок (СРБ)

Дорослі

< 5 мг/л

Білок гострої фази, більш специфічний показник запалення, ніж ШОЕ.

Підвищення: при запальних процесах різної природи. Динаміка СРБ корелює з характером запалення та більш тісно з ним зв’язана, ніж динаміка інших показників. Вагітність, гормони, протизапальні, імуносупресивна препарати не впливають на СРБ.

a₁-Фетопротеин (АФП)

1 місяць – 1 рік	Ж	< 77 мкг/л
	Ч	< 28 мкг/л
2-3 роки	Ж	< 11 мкг/л
	Ч	< 7,9 мкг/л
4-6 років	Ж	< 4,2 мкг/л
	Ч	< 5,6 мкг/л
7-12 років	Ж	< 5,6 мкг/л
	Ч	< 3,7 мкг/л
13-18 років	Ж	< 4,2 мкг/л
	Ч	< 3,9 мкг/л
Дорослі		< 5,1 мкг/л

АФП являє собою глікопротеїн з молекулярною масою 70000. Він утворюється в печінці плода та шлунково-кишковому тракті, а також у жовточному мішку. Після народження АФП в сироватці знижується та виявляється лише у залишкових кількостях після першого року життя.

Підвищення: у 100% хворих з метастазами гепатоцелюлярного раку; у 50% хворих на рак яєчок; у невеликої кількості хворих на інші ракові захворювання (підшлункової залози, шлунка, товстої кишки, легень), у 5-7% хворих на цироз чи гепатит, при алкогольному ураженні печінки, хоріокарциномі, ембріональній карциномі.

Диференційний підрахунок лейкоцитів

Паличкоядерні нейтрофіли
Діти	3 – 6%
Дорослі	3 – 5%
Сегментоядерні нейтрофіли
Діти	25 – 60%
Дорослі	50 – 70%
Еозинофіли
Діти	1 – 5%
Дорослі	2 – 4%
Базофіли
Діти	0 – 1%
Дорослі	0 – 1%
Моноцити
Діти	1 – 6%
Дорослі	2 – 8%
Лімфоцити
Діти	25 – 50%
Дорослі	25 – 40%

Нейтрофілія: інфекції, запальний процес, хвороби крові, психічне та емоційне збудження, злоякісні новоутворення.

Нейтропенія: інфекції, хвороби крові, інші захворювання.

Базофілія: ендокринні хвороби, хвороби крові, нирок, інфекції.

Базопенія: ендокринні хвороби, стрес.

Еозинофілія: алергічні захворювання, шкірні хвороби, паразитарні інвазії, інфекції, хвороби крові, пухлини.

Еозинопенія: інфекції, пологи, шок.

Лімфоцитоз: інфекції, хвороби крові.

Лімфопенія: інфекції, хвороби сполучної тканини.

Моноцитоз: інфекції, хвороби сполучної тканини та крові.

Монопенія: анемії, лейкоз.

Число лейкоцитів

1 рік	6,0 – 17,5 х 109 клітин/л
10 років	4,5 – 13,5 х 109 клітин/л
16 років	4,5 – 13,0 х 109 клітин/л
21 рік	4,5 – 11,0 х 109 клітин/л
Дорослі	4,4 – 11,3 х 109 клітин/л

Лейкоцитоз: лейкемія, лейкемоїдна реакція, інфекції, гострий гемоліз, після гострої кровотечі, після спленектомії, істинна поліцитемія.

Фізіологічний лейкоцитоз: фізичні вправи, емоційні розлади, лихоманка, біль, менструація, дія холоду, анестезія, під час пологів, дія сонячного світла та ультрафіолетових променів, судомні напади, нудота та блювання, електрошок.

Патологічний лейкоцитоз: інфекційний мононуклеоз, інфекційний лейкоцитоз, епідемічний паротит, кір, вітряна віспа, вірусний гепатит, хронічні інфекції, лімфома, некроз тканин, пухлини периферичної крові, кісткового мозку, серозних порожнин, шлунково-кишкового тракту, печінки; інтоксикація ліками чи метаболітами.

Лейкопенія: деякі інфекції – черевний тиф, паратиф, туляремія, грип, кір, інфекційний гепатит, інфекційний мононуклеоз, краснуха, японська річкова лихоманка (цуцугамуші), лихоманка паппатачі, денге, поворотний тиф, малярія, міліарний туберкульоз, септицемія; бактеріальні інфекції, що пригнічують захисні реакції.

Захворювання гемопоетичної системи: перніціозна анемія, алейкемічна анемія, апластична анемія, гіперспленізм, хвороба Гоше, синдром Фелті, синдром Хігаші, пароксизмальна нічна гемоглобінурія.

Фізичні фактори: іонізуюча радіація.

1. Які клінічні ознаки мають враховуватися при оцінці імунного статусу пацієнта ?

2. Які анамнестичні дані мають враховуватися при оцінці імунного статусу пацієнта ?

3. Які генеалогічні дані мають враховуватися при оцінці імунного статусу пацієнта ?

4. Назвіть критерії імунодефіцитних захворювань за даними загального аналізу крові ?

5. Які основні принципи інтерпретації імунограм ?

6. Які лабораторні показники складають перший рівень імунологічних досліджень ?

7. Які лабораторні показники складають другий рівень імунологічних досліджень ?

8. Які лабораторні показники складають третій рівень імунологічних досліджень ?

Контрольні тестові завдання

1. Що розуміють під імунним статусом пацієнта ?

А. Комплекс лабораторних імунологічних показників

Б. Комплекс клінічних даних

В. Комплекс клінічних і анамнестичних даних

Г. Комплекс клінічних, анамнестичних, генеалогічних і лабораторних даних

2. Чим відрізняється генеалогічне дерево в імунології від класичного медичного генеалогічного дерева, що засосовується в генетиці ?

А. Має скринінговий характер

Б. Містить інформацію про обмежену кількість родичів пробанда

В. Враховує вузький спектр патології

Г. Враховує характер спадкування певної хвороби

1. Які з наведених імунологічних показників характеризують систему природженого імунітету ?

А. Фагоцитарний індекс

Б. Рівень СD8⁺ лімфоцитів

В. Рівень CD22⁺ лімфоцитів

Г. Рівень Fas-позитивних лімфоцитів

2. Які з наведених імунологічних показників характеризують клітинну ланку імунітету ?

А. Фагоцитарний індекс

Б. Рівень СD8⁺ лімфоцитів

В. Рівень CD22⁺ лімфоцитів

Г. Рівень Fas-позитивних лімфоцитів

3. Які з наведених імунологічних показників характеризують гуморальну ланку імунітету?

А. Фагоцитарний індекс

Б. Рівень СD8⁺ лімфоцитів

В. Рівень CD22⁺ лімфоцитів

Г. Рівень Fas-позитивних лімфоцитів

4. Які з наведених імунологічних показників характеризують підвищену готовність лімфоцитів до апоптозу ?

А. Фагоцитарний індекс

Б. Рівень СD8⁺ лімфоцитів

В. Рівень CD22⁺ лімфоцитів

Г. Рівень Fas-позитивних лімфоцитів

5. Які з наведених імунологічних показників належать до першого рівня діагностичного пошуку в імунології ?

А. Рівень Т-лімфоцитів

Б. Рівень CD4⁺ Т-лімфоцитів

В. Рівень лейкоцитів

Г. Рівень ФНП-α

6. Які з наведених імунологічних показників належать до другого рівня діагностичного пошуку в імунології ?

А. Рівень Т-лімфоцитів

Б. Рівень CD4⁺ Т-лімфоцитів

В. Рівень лейкоцитів

Г. Рівень ФНП-α

7. Які з наведених імунологічних показників належать до третього рівня діагностичного пошуку в імунології ?

А. Рівень Т-лімфоцитів

Б. Рівень CD4⁺ Т-лімфоцитів

В. Рівень лейкоцитів

Г. Рівень ФНП-α

8. Яка динаміка показників клітинної ланки імунітету у період зменшення клінічних проявів запального процесу ?

А. Зростання рівня цитотоксичних Т-лімфоцитів щодо рівня Т-хелперів

Б. Зростання рівня Т-хелперів щодо рівня цитотоксичних Т-лімфоцитів

В. Зниження рівня цитотоксичних Т-лімфоцитів щодо рівня Т-хелперів

Г. Зниження рівня цитотоксичних Т-лімфоцитів і Т-хелперів

Правильні відповіді:

1. Г

2. А

3. А

4. Б

5. В

6. Г

7. А

8. Б