143

МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ ДОНБАСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ МАШИНОБУДІВНОЇ АКАДЕМІЇ Циклова комісія Електротехнічних дисциплін та комп’ютерно-інтегрованих технологій

"ЗАТВЕРДЖУЮ" Заступник директора з навчальної роботи _________________ Приймак І. І. "_____" ____________ 20___ року

ЛЕКЦІЇ

назва навчальної дисципліни ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ ВІЗУАЛЬНОГО ПРОГРАМУВАННЯ напрям підготовки 050103  Програмна інженерія спеціальність 5.05010301  Розробка програмного забезпечення  спеціалізація Молодший спеціаліст відділення денне   Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії Електротехнічних дисциплін та комп’ютерно-інтегрованих технологій Протокол від_________ №___ Розробив викладач голова циклової комісії _____________Л. А.  Чернікова ____________О. В. Осипчук 2012 рік

ЗМІСТ

N з/п	Назва теми	Стор.
1	Мова програмування: загальні поняття та означення. Загальні поняття візуального програмування	1
2	Характеристика пакету Visual C++	8
3	Використання майстра створення додатків Visual C + +	15
4	Класи та об‘экти Visual C++. Використання конструкторів та деструкторів у пакеті Visual C++	38
5	Основи Windows-програмування. Обробка подій.	57
6	Програмування інтерфейсу користувача: кнопки, списки	82
7	Програмування інтерфейсу користувача:клас CComboBox	89
8	Програмування інтерфейсу користувача: меню, діалогові вікна	101
9	Розробка додатка управління базою даних	115
	ДОДАТОК А	78
	ДОДАТОК Б	80
	РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА	82

Лекція №1 Тема: Мова програмування: загальні поняття та означення. Загальні поняття візуального програмування план

1. Класифікація мов програмування.

2. Інтегроване середовище розробки.

3. Основні поняття візуального програмування

4. Етапи розв’язування задачі на ЕОМ.

1. Класифікація мов програмування

Програма - це алгоритм, записаний на мові програмування.

Мова програмування - це система позначень для точного опису алгоритмів для комп'ютера.

Машинна мова - набір двійкових кодів для роботи центрального процесора конкретного типу.

Мова асемблера переводить зрозумілі людині символи - мнемоніки в машинні коди. Мови асемблерів, як і машинні коди, є машинно-залежними.

Мова програмування високого рівня (МВР) складається з операторів, схожих на звичайні слова. Програми на таких мовах дозволяють формулювати завдання для комп'ютера в звичних для людини категоріях.

Системи візуального програмування - засоби, за допомогою яких можна швидко створити працюючий додаток шляхом візуального проектування його макета в графічному вигляді. Найпоширенішим є Visual Basic, Visual C, Delphi.

Наявність сотень і тисяч мов програмування і їх діалектів пояснюється різноманіттям сфер застосування комп'ютерів і підходів до реалізації програм.

Алгоритмічні Програма, написана на алгоритмічній

(Процедурні) мови мові описує спосіб (алгоритм)

програмування розв'язання задачі, тобто точно вказує дії

по реалізації алгоритму за допомогою необхідних процедур. Серед найбільш поширених можна назвати: Fortran, Pascal, Basic, C.

Дескриптивні Дескриптивні (англ. descriptive - (непроцедурного) мови описовий) мови поділяються на два класи:

- логічного програмування (Prolog, Smalltalk та ін)

- функціонального програмування (Lisp)

Програма являє собою опис моделі предметної області засобами математичної логіки (логічне програмування) або ієрархії функцій (функціональне програмування). На відміну від алгоритмічних мов програма на дескриптивній мові описує не способи (алгоритми) вирішення завдань, а логічну або функціональний взаємозв'язок понять предметної області, яка являє собою базу знань програми. Робота з програмою на дескриптивнійом мові полягає в завданні програмі запитів, відповіді на які формуються програмою на підставі її бази знань.

2. Інтегроване середовище розробки

Інтегроване середовище програмування – це система програмування, що поєднує редактор для зручного введення й редагування програми, транслятор і відладчик помилок.

Транслятор – програма, яка перетворить програму, написану мовою асемблера або на ЯВР (язику високого рівня) в машинні коди. програми, що транслюють, діляться на інтерпретатори й компілятори.

Інтерпретатор перетворить невеликий фрагмент вихідної програми в машинні коди, і лише дочекавшись, коли процесор їх виконає, переходить до обробки наступного фрагмента.

Компілятор транслює відразу всю програму в машинні коди й поміщає їх на згадку комп'ютера, не виконуючи. Відкомпільовану програму можна зберегти.