МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО – НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ТЕМА :

« Вітаміни. Їх роль в обміні речовин».

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : 512010102

КУРС – 2

КІЛЬКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН – 2.

ВИКЛАДАЧ – ПАВЛИК О. А.

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Вітаміни не є джерелом енергії чи будівельним матеріалом для організму, як білки, ліпіди чи вуглеводи.

Роль віта­мінів полягає в тому, що вони входять як складова частина до молекул багатьох фер­ментів, їх коферментів та деяких інших фізіологічно активних речовин і здійснюють регуляцію метаболізму.

Вітаміни, як правило, не утворюються в людському організмі, і тому, якщо їх немає в їжі, пору­шується синтез ферментів, обмін речовин, розвиваються тяжкі захворювання (гіпо-або авітамінози).

Лише деякі вітаміни (філохінон — віт. К, піридоксин — віт. В , ціанокобаламін — віт. В₁₂, біотип — віт. Н) синтезуються мікрофлорою кишок, всмок­туються в кров і введення їх в організм здорової людини із зовні не потрібне.

Вітаміни є дуже нетривкими сполуками, під час нагрівання більшість з них руйну­ється. Тому для запобігання авітамінозу слід вживати сирі овочі й фрукти.

Знання особливостей дії вітамінів на організм лбдини дадуть можливість студентам зрозуміти ті численні порушення , які виникають при гіпер - гіпо – та авітамінозах і ляжуть в основу при вивченні клінічних дисциплін (терапії , педіатрії , кардіології , неврології , фармакології і інших ).

2. Навчальні цілі .

ЗНАТИ :

1. Вітаміни як каталізатори всіх хімічних процесів в організмі.

2. Класифікація вітамінів .

3. Характеристика водорозчинних вітамінів, їх роль в життєдіяльності організму.

4. Характеристика жиророзчинних вітамінів, їх роль в життєдіяльності організму.

5. Гіпервітамінози, гіповітамінози і авітамінози.

ВМІТИ :

1. Пояснити роль вітамінів в життєдіяльності організму.

2. Визначати продукти харчування, які містять в достатній кількості ті чи інші вітаміни.

3. Пояснити роль кожного вітаміну в обмінних= процесах.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи .

3.1.Базові знання , вміння , навички , необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна	Знати	Вміти
А) біологія Б) хімія . Г) Анатомія	Еволюційний розвиток обміну речовин та енергії Будова і властивості ферментів, ферментативні реакції. Пояснити хімічні властивості вітамінів Будова органів травної системи.	Пояснити вплив обміну речовин на життя людини. Пояснити властивості вітамінів. Пояснити значення травної системи в засвоєнні і утворенні організмом вітамінів.

13. Зміст теми .

ВІТАМІНИ

У 80-х роках позаминулого століття ро­сійський лікар М. І. Лунін установив, що крім білків, ліпідів та вуглеводів тваринам потрібні ще якісь органічні речовини, без яких тварини гинуть. Пізніше ці речовини було ідентифіковано і названо вітаміна­ми — життєво важливими амінами. Вітаміни не є джерелом енергії чи будівельним матеріалом для організму, як білки, ліпіди чи вуглеводи.

Роль віта­мінів полягає в тому, що вони входять як складова частина до молекул багатьох фер­ментів, їх коферментів та деяких інших фізіологічно активних речовин і здійснюють регуляцію метаболізму.

Добова потреба людини у вітамінах коливається від мікрограмів (кальциферол — віт. Д , ціанокобаламін — віт. В₁₂) до десятків міліграмів (аскорбінова кислота — віт. С, нікотинова кислота — віт. РР). Вітаміни, як правило, не утворюються в людському організмі, і тому, якщо їх немає в їжі, пору­шується синтез ферментів, обмін речовин, розвиваються тяжкі захворювання (гіпо-або авітамінози). Лише деякі вітаміни (філохінон — віт. К, піридоксин — віт. В , ціанокобаламін — віт. В₁₂, біотип — віт. Н) синтезуються мікрофлорою кишок, всмок­туються в кров і введення їх в організм здорової людини із зовні не потрібне.Вітаміни є дуже нетривкими сполуками, під час нагрівання більшість з них руйну­ється. Тому для запобігання авітамінозу слід вживати сирі овочі й фрукти.

Група вітамінів і деякі фізіологічно ак­тивні речовини утворюють антиоксидант­ну систему. До неї входить насамперед токоферол (віт. Е), а також аскорбінова, нікотинова кислоти, ретинол, філохінон, піридоксин (віт. С, РР, А, К, В₆). Вони про­тидіють вільнорадикальному пероксидному окислені ліпідів клітинних мембран, ста­білізуючи їх, запобігають їх руйнуванню.

За розчинністю віта­міни поділяються на дві групи:

• водорозчинні (вітаміни групи В, вітамін С, віта­мін Р) і

• жиророзчинні (вітаміни А, Д, Е, К).

Потреба у вітамінах підвищується під час росту у дітей, у вагітних жінок, у спортсменів при інтенсивних навантаженнях, у хворих, що приймають тривалий час антибіотики.

При надмірному надходженні вітамінів в організм може розвинутися хворобли­вий стан - гіпервітаміноз. Гіпервітамінози не менш небезпечні, ніж авітамінози.

Вітамін С (аскорбінова кислота) бере участь в окисно-відновних проце­сах» укріплює судинну стінку, підвищує антитоксичну функцію печінки, забезпе­чує опірність організму до інфекцій. Добова доза вітаміну С становить 50-100 мг. Вітамін С у великій кількості знаходиться в лимонах, перці, капусті, чорній смородині, цибулі, шипшині, картоплі і ін. При термічній обробці продуктів вітамін С руйнується. Авітаміноз призводить до розвитку такого захворювання, як цинга. При цьому зазнають змін стінки кровоносних судин, з'являється кровото­чивість ясен, крововиливи.

Гіповітаміноз вітаміну С частіше спостерігається у весняний період.

Вітамін Р (біофлавоноїди) Лікування цинги лише вітаміном С достат­нього ефекту не дає. При споживанні натуральних соків хворий швидко одужує. Виявилося, що у фруктах і овочах, крім аскорбінової кислоти, міститься вітамін Р, відсутність якого в раціоні також призводить до кровоточивості.

Таким чином, цинга виникає не лише при відсутності в їжі вітаміну С, але і вітаміну Р. Вітамін Р укріплює разом з вітаміном С судинну стінку, зменшує проникність капілярів. Добова доза вітаміну Р становить 50 мг. Вітамін Р міститься у чорній смородині, шипшині, горобині, гречці, чайному листку, вишнях.

Вітамін В₁ (тіамін) відіграє велику роль в обміні вуглеводів, білків, жирів. Він бере участь у проведенні нервового збудження, впливає на діяльність цент­ральної нервової системи, зокрема кори головного мозку. Вітамін В, підвищує рухову і секреторну активність шлунково-кишкового тракту. Добова потреба дорослої людини вітаміну В, становить 1,4-2,4 мг.

Вітаміном В₁ багаті зернові і бобові культури, яловича печінка, серце. Віта­мін В₁ при термічній обробці продуктів зберігається, однак температура 120 °С призводить до повного його руйнування.

При авітамінозі В_г виникає хвороба бері-бері, проявами якої є порушення рухів аж до паралічів, ураження нервів, розлади діяльності серця і шлунково-кишкового тракту.

Деякі хворобливі симптоми (втома, судома кінцівок, головний біль) спостері­гаються при гіповітамінозі вітаміну В_г Усі ці явища зникають після приймання вітаміну В_г

Вітамін В₂ (рибофлавін) входить до складу клітин і бере участь у клітинно­му диханні. Він впливає на ріст і розвиток плода і дитини. Добова доза вітаміну В,₂ становить 2-3 мг. Ним багаті зернові і бобові культури, печінка, серце, молоко, яйця, шпинат, цвітна капуста. Рибофлавін руйнується під дією сонячних променів і в лужному середовищі.

Гіповітаміноз вітаміну В₂ призводить до затримки росту і зниження ваги. Виникає характерна клінічна картина: поперечні тріщини на блідих губах, біля кутів рота ці тріщини вкриті кірочками; язик при цьому має зернистий вигляд і по краях залишаються сліди від зубів. Шкіра лиця червоніє, капіляри розширю­ються. Волосся знебарвлюється і випадає.

Вітамін В₆ (піридоксин) бере участь в обміні і синтезі амінокислот, змен­шує накопичення холестерину в стінках артерій, забезпечує використання заліза в організмі, впливає на кровотворення. У людини вітамін В_б синтезується кишковими бактеріями, але, незалежно від цього, його в організм повинно щодобово надходити 1,5-3 мг.

Вітамін В_с міститься в печінці, яєчному жовтку, яловичому м'ясі, бобових і зернових рослинах, дріжджах.

При авітамінозі вітаміну В₆ розвивається анемія (малокрів'я), можуть спосте­рігатися судомні скорочення м'язів.

Вітамін В₁₂ (ціанкобаламін) ще називають зовнішнім фактором Кастла. Цей вітамін всмоктується, з'єднавшись з білком шлункового соку (внутрішнім фактором Кастла). При порушенні цього процесу розвивається анемія, затриму­ється утворення еритроцитів і тромбоцитів.

Багатими на вітамін В₁₂ є печінка тварин, особливо теляча, печінка риб, яєчний жовток, сир, молоко. Цей вітамін синтезується мікрофлорою кишечника. Добова потреба вітаміну В₁₂ становить 2 мкг.

Вітамін РР (нікотинова кислота) бере участь у клітинному диханні, нормалізує секреторну і моторну функції шлунково-кишкового тракту, впливає на обмін речовин. Під впливом нікотинової кислоти підсилюються процеси гальмування в корі головного мозку.

Нікотиновою кислотою багаті висівки, зернові і бобові рослини, печінка тварин, арахіс, дріжджі. Вітамін РР відкладається в організмі про запас, однак при захворюваннях печінки цього не відбувається. Добова потреба нікотинової кислоти становить 15 мг.

За відсутності вітаміну РР розьивається захворювання, що має назву пелагри, характерними ознаками якої є дерматит (запалення шкіри), діарея (пронос) і де­менція (недоумство).

Вітамін А (ретинол) має специфічний вплив на функції зору і розмножен­ня. Він забезпечує нормальний фізичний розвиток і ріст. Якщо з їжі видалити вітамін А, то ріст тварин гальмується. Додавання в їжу невеликої кількості коров'ячого масла, що містить вітамін А, відновлює ріст. Ретинол бере участь у синтезі гормонів кори надниркових і статевих залоз. При авітамінозі А може спостерігатися порушення зору в сутінках, яке називається курячою сліпотою. Відсутність ретинолу може бути причиною ушкодження рогівки ока: ксерофтальмії (сухість ока) і кератомаляції (помутніння й утворення більма - полуди).

Вітамін А утворюється в організмі з каротину - жовтого рослинного пігменту. Цей процес відбувається в печінці. Однак 1/3 добової потреби вітаміну А людина повинна отримувати у вигляді готового вітаміну. Добова доза становить 1,5 мг (5000 МО).

Вітамін А міститься у тваринних жирах, особливо у рибному, у вершковому маслі, яєчному жовтку, молоці. Каротину багато в овочах та фруктах, що мають жовтий колір: абрикоси, морква, диня, банани.

Вітамін Д (кальцифероли) регулює обмін кальцію і фосфору. Цей вітамін важливий для нормального розвитку дитини.

За відсутності вітаміну Д в ранньому дитячому віці виникає рахіт. У таких дітей порушується процес кісткоутворення внаслідок зменшення вмісту солей каль­цію і фосфору. Кістки (особливо кінцівок) стають м'якими і під вагою тіла викрив­ляються, набуваючи форми літери О чи X. На ребрах з'являються потовщення -, грудна клітка змінює форму.

Доведено, що вітамін Д утворюється з неактивної речовини ергостерину, який знаходиться в шкірі, під впливом ультрафіолетових променів. Цим поясню­ється позитивний вплив літнього сонця на дітей.

Джерелом вітаміну Д є риб'ячий жир, печінка тріски, яєчні жовтки. Його добова доза становить 2,5 мкг (100 МО).

Вітамін Е (токофероли) бере участь в окисно-відновних процесах, обміні білків, укріпленні судинної стінки, біохімічних процесах при м'язовому скороченні.

Цей вітамін широко розповсюджений у природі. Він міститься в яєчному жовтку, печінці, зародках пшениці, неочищених рослинних маслах, зелених лист­ках овочів, бананах, яблуках.

За відсутності в їжі вітаміну Е слабне статева функція, неможливе розмно­ження. Спостереження над щурами показали, що хоч запліднення відбувається і настає вагітність, але вона швидко переривається і закінчується викиднем.

Добова потреба вітаміну Е становить 12 мг.

Вітамін К (філохінони) сприяє нормальному згортанню крові. Добова доза вітаміну становить 0,3 мг. Багаті вітаміном К шпинат, салат, капуста, помідори, морква. Крім цього, він синтезується мікрофлорою кишечника.

Авітаміноз вітаміну К призводить до зниження здатності крові згортатися. Процес згортання крові порушується внаслідок зменшення протромбіну в крові. А протромбін в організмі утворюється тільки за наявності вітаміну К.