МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ТЕОРІЇ ФІНАНСІВ
Індивідуальна науково-дослідна робота
З навчальної дисципліни:
«Міжнародні фінанси»
На тему:
«Еволюція світової валютної системи»
Підготувала:
ст. 411 групи
Данилюк Оксана
Перевірив:
к.е.н., доц. Дуб А. Р.
Львів – 2013
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………….3
Поняття валютної системи, її ключові елементи…………………………...4
Основні етапи у процесі еволюції світової валютної системи…………..
Проблеми і перспективи розвитку світової валютної системи……..
Висновки…………………………………………………………………..
Список використаних джерел………………………………………………
Вступ
Конкретною формою організації валютних відносин є світова валютна система (СВС). Вона являє собою сукупність способів, інструментів та органів (інститутів), за допомогою яких здійснюються грошові розрахунки в рамках світового господарства. СВС включає: світові гроші (колективні валютні одиниці), систему пристосування окремих валют однієї до одної (валютні курси), валютні ринки, міждержавні регіональні та наддержавні органи, що займаються регулюванням валютно-фінансових зв'язків і відносин.
Еволюція світової валютної системи визначається розвитком та потребами як національної так і світової економіки, змінами, що відбуваються у світовому господарстві, періодичним виникненням валютних криз.
Розвиток світової валютної системи пройшов ряд етапів, кожний з яких займав відносно тривалий історичний період часу.
Метою даної науково-дослідної роботи є окреслення основних етапів розвитку світової валютної системи та дослідження ключових рис притаманних кожному із етапів.
Завданнями, які повинні бути вирішені в ході розкриття теми є:
розкрити значення поняття валютна система;
виокремити ключові елементи як національної так і світової валютної системи;
дослідити основні етапи розвитку валютної системи, їх відмінні риси;
проаналізувати існуючі на даний час проблеми у світовій валютній системі;
проаналізувати перспективи реформування міжнародної валютної системи.
Об’єктом дослідження виступає світова валютна система, її етапи розвитку, а також сучасні проблеми, перспективи та тенденції.
1. Поняття валютної системи, її ключові елементи
Валютна система – інституційно-правова форма організації валютних відносин. Розрізняють національні, світову та регіональні валютні системи [2].
Національна валютна система – інституційно-правова форма організації валютних відносин країни. Національна валютна система підпорядкована валютному законодавству країни [2].
Світова (міжнародна) валютна система – це форма організації міжнародних валютних відносин, що обумовлюється розвитком міжнародної економіки як цілісної системи і закріплюється міждержавними угодами [1].
Таблиця 1
Основні елементи національної та світової валютних систем
Національна валютна система |
Світова валютна система |
Національна валюта |
Резервні валюти та міжнародні розрахункові одиниці |
Ступінь оберненості національної валюти |
Умови взаємної оберненості валют |
Паритет національної валюти |
Уніфікований режим валютних паритетів |
Режим курсу національної валюти |
Регламентація режимів валютних курсів |
Міжнародна валютна ліквідність країни |
Світовий грошовий товар та міжнародна ліквідність |
Наявність або відсутність валютних обмежень |
Міждержавне регулювання валютних обмежень |
Міжнародні кредитні засоби обігу та регламентація правил їх використання |
Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу |
Особливості регламентації міжнародних розрахунків |
Уніфікація форм міжнародних розрахунків |
Режим функціонування національного валютного ринку та ринку золота |
Режим функціонування світових валютних ринків та ринків золота |
Національні органи, що регулюють валютно-фінансові відносини країни |
Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютно-фінансове регулювання |
Золотовалютні резерви – запаси резервних активів, які можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат за борговими зобов'язаннями як перед урядовими установами, так і комерційними та фінансовими структурами інших держав та міжнародних фінансових організацій. Вони перебувають у власності та розпорядженні державних фінансових установ, до яких належать центральні банки, міністерства фінансів (казначейства), валютні управління, стабілізаційні валютні фонди.
Сучасні золотовалютні резерви складаються з чотирьох основних компонентів – золотого запасу, вільно конвертованої валюти (ВКВ), резервної позиції у МВФ та спеціальних прав запозичення (СПЗ).
Золоті запаси є централізованим резервом золота у вигляді зливків та золотих монет, якими володіють центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації. Золоті запаси використовуються як резервний фонд коштів для міжнародних платежів. Під час оцінки вартості золотих резервів більшість країн орієнтується на ринкову ціну золота. У зв'язку з постійними коливаннями цієї ціни урядам країн необхідно періодично переоцінювати свої золоті запаси. Незважаючи на демонетизацію золота, його роль як міжнародного платіжного та резервного засобу зберігається (табл. 2).
Таблиця 2
Країни, що мають найбільші у світі запаси золота
Країна |
Найбільші в світі запаси золота в тонах (вересень 2010) |
Частка золота в загальному обсязі золотовалютних резервів країни, % |
США |
8,133.5 |
72.1 |
Німеччина |
3,407.6 |
67.4 |
МВФ |
2,907.0 |
- |
Італія |
2,451.8 |
66.2 |
Франція |
2,435.4 |
65.7 |
Китай |
1,054.1 |
1.5 |
Швейцарія |
1,040.1 |
15.1 |
Японія |
765.2 |
2.7 |
Росія |
726.0 |
5.7 |
Нідерланди |
612.5 |
55.8 |
Запаси ВКВ перебувають, як правило, у безготівковій формі і зберігаються на кореспондентських рахунках і короткострокових депозитах у зарубіжних банках, а також у формі різного роду цінних паперів, виражених у валюті, що обертаються на міжнародному фінансовому ринку. До цих паперів належать здебільшого казначейські векселі та урядові облігації як найбільш надійні види фондових інструментів. Певна частка запасів іноземної валюти може зберігатися також у вигляді готівки в касах центрального банку.
Спеціальні права запозичення (СПЗ або СДР за англійською абревіатурою special drawing rights) – це компонент золотовалютних резервів, що являє собою запаси коштів в емітованих МВФ міжнародних резервних і платіжних засобах, які розподіляються між краї-нами-членами пропорційно до їхніх квот. Угода про емісію СДР набула чинності 1 січня 1970 р. Від початку призначенням СДР було регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів, вимірювання вартості національних валют та розрахунки з МВФ [3].
Між валютними відносинами і процесом відтворення існують прямий та зворотний зв’язки. Так, об’єктивною підставою валютних відносин є процес суспільного відтворення, міжнародний обмін товарами, послугами та капіталами. Тому валютні відносини вторинні відносно процесу відтворення. Проте вони впливають на нього, зокрема валютні кризи негативно відбиваються на процесі відтворення. У свою чергу, стан валютних відносин залежить від рівня розвитку економіки, національної, світової і політичної ситуації. Отже, міжнародні валютні відносини опосередковують міжнародні економічні відносини і належать як до сфери матеріального виробництва, так і до сфери розподілу споживання та обміну.