Актуальні проблеми протидії корупції у вишах

Корупція в Україні виникла не на порожньому місці, вона не з'явилась раптово, з набуттям нашої держави незалежності. Вона є результатом історичного розвитку суспільства та держави. Проте, в останнє десятиліття корупція в нашій країні набула небаченого раніше розмаху і впливу на політичні, економічні та інші соціальні процеси. Цьому сприяв цілий комплекс об'єктивних і суб'єктивних чинників. Але це зовсім не свідчить про те, як це стверджують представники певних політичних сил, що саме факт утворення незалежної Української держави обумовив тотальне корумпування суспільних відносин.

Зважаючи на викладене вище, можна констатувати, що захист громадської свідомості від корупційного впливу, який, зокрема, включає збереження моральних цінностей та зростання суспільної свідомості, є одним із стратегічних напрямів держави щодо запобігання корупції. Як для масштабного поширення корупції, так і для ефективної протидії їй в сфері освіти.

Підсумовуючи зазначимо про невисоку морально-психологічну готовність населення до рішучої протидії корупції. Більше того, інформація щодо зловживання працівників освіти у значної частини населення все більше викликає роздратування. Відомо, що психологія сприйняття населенням України повідомлень про факти корупції сьогодні суттєво відрізняється від психології реагування на такі факти 5-10 років тому. Якщо раніше (у 1990-1995 рр.) такі повідомлення, викликали широкий громадський резонанс і глибоке обурення широких верств населення, то в даний час вони вже не мають такого відгуку і сприймаються населенням набагато спокійніше. Зміна реакції суспільства на оприлюднення фактів корупції пов'язана як із запізнілим та/або неповним інформуванням громадян про них, так і з відсутністю належного правового реагування з боку влади на такого роду факти.

За такої морально-психологічної ситуації суспільство не тільки змирилося з корупцією в сфері освіти, пристосувавши до неї правила поведінки, а визнає корупційні відносини припустимими з точки зору моралі й ефективними – з позиції досягнення результату.

Щодо подолання корупції в освіті, відчутних результатів можна досягти поєднавши зусилля державної політики, громадянського суспільства, увагу та контроль за проблематикою з боку медіа. Велика роль з координації зусиль з подолання корупції належить виконавчим органам влади, зокрема, МОіНМіС. Наразі будь-яких системних кроків в цьому напрямку з боку українського освітнього відомства не відбувається. Проблема корупції з’являється на порядку денному в суспільстві виключно завдяки активності організацій громадянського суспільства та міжнародних організацій. Бездіяльність же з боку Міністерства освіти, на наш погляд, не тільки консервує явище корупції в освіті, але й призводить до ситуації, коли освітнє відомство стає головною перешкодою подоланню корупції в цій суспільно-важливій сфері.

Чітке усвідомлення соціальної ціни корупції - її негативних наслідків як для суспільства та держави загалом, так і для кожного громадянина зокрема сприяє розумінню необхідності здійснення дієвої протидії корупції, зумовлює в життя українським суспільством і державою адекватних ситуації антикорупційних заходів, а громадянами - визначення характеру своєї поведінки з представниками владних структур. Насамперед воно дозволяє здійснювати ефективне запобігання наслідкам корупції, недопущення порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, що, власне, і є одним з основних завдань антикриміногенної політики правової держави.

Автор, проаналізувавши ситуацію з протидії корупції в сфері освіти і переконавшись в низькій ефективності державної антикорупційної політики в сфері освіти вважає, за доцільне розробити і прийняти спеціальний закон по протидії корупції в галузі освіти, де було б з’ясовані усі проблеми, які аналізувалися. Хоча необхідно зауважити, що серед вчених єдиної точки зору щодо спеціальних корупційних законів немає. Антикорупційні закони, подібні до нашого, були прийняті в Молдові, Киргизії, Казахстані, та деяких інших країнах колишнього Радянського Союзу. В той час, в Росії група вчених і політиків вважають, що подібні закони будуть сприяти розпорошенню законодавчих документів антикорупційного характеру і зниженню їх ефективності.

Також автор, пропонує:

Ввести заняття з антикорупційної освіти в старших класах школи і на перших курсах ВНЗ

Повернутися до практики прийому абітурієнтів до ВНЗ виключно по результатах незалежного оцінювання.

Змінити систему нарахування стипендії, яка частково залежала б від навчання, а частково від матеріального стану студента, його наукової і громадської активності.

Кочилкова Наталя

Харківський національний університет імені  В. Н. Каразіна